1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року

м. Київ

Справа № 640/26320/20

Провадження № 11-97апп23

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Компанія "Райз" до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спор, на стороні відповідача - Національний банк України (далі - НБУ), про скасування постанов

за касаційною скаргою НБУ на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року (судді Глущенко Я. Б., Пилипенко О. Є., Черпіцька Л. Т.),

УСТАНОВИЛА:

У жовтні 2020 року ПрАТ "Компанія "Райз" звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 жовтня 2020 року про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які об`єднані у зведене виконавче провадження.

На обґрунтування позовних вимог ПрАТ "Компанія "Райз" зазначила про те, що оскаржувані постанови державного виконавця суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 лютого 2020 року у справі № 910/628/20 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" без вказівки на дату закінчення (зняття) мораторію, процедура розпорядження майном щодо боржника не завершена, а тому поновлення вчинення виконавчих дій є неправомірним.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29 січня 2021 року у задоволенні позову відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 грудня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про задоволення позову.

Визнав протиправними та скасував постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди С. Г. від 06 жовтня 2020 року про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/10935/17, виданого 04 жовтня 2019 року, та від 06 жовтня 2020 року про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/11008/17, виданого 13 грудня 2019 року.

Стягнув з Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПрАТ "Компанія "Райз" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 846 грн.

Не погодившись із такими судовими рішеннями, НБУ подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення апеляційної інстанції та закрити провадження у справі.

Так, НБУ посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Скаржник зазначає, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Частиною другою статті 7 КУзПБ передбачено концентрацію розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство всіх майнових спорів за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є. Оскільки юридична особа - боржник є учасником справи про банкрутство, а позовна заява стосується майна боржника, яке включено до ліквідаційної маси боржника, відповідний спір має розглядатися в межах справи про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз".

КУзПБ, застосувавши принцип концентрації у справі про банкрутство ряду майнових та немайнових спорів, розширив підсудність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та які раніше розглядалися судами інших юрисдикцій.

НБУ звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що за умови наявності порушеної справи № 910/628/20 про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" розгляд позовної заяви у справі № 640/26320/20, яка фактично є скаргою на дії державного виконавця, повинен був здійснюватися в межах справи про банкрутство боржника, що узгоджується з принципом концентрації всіх спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство задля судового контролю за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

У додаткових поясненнях до касаційної скарги НБУ звертав увагу на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 910/10877/17, в якій вказано, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію КУзПБ має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив задовольнити касаційну скаргу НБУ. Вказував на те, що оскаржувані постанови державного виконавця від 06 жовтня 2020 року про поновлення вчинення виконавчих дій прийняті в рамках чинного законодавства.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 травня 2022 року відкрив касаційне провадження у справі, а ухвалою від 29 травня 2023 року - передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), мотивувавши це тим, що відповідач оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі та додаткових поясненнях до неї, а також у відзиві на касаційну скаргу щодо порушення судами правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22 жовтня 2019 року головним державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року в справі № 910/10935/17.

Постановою державного виконавця від 10 грудня 2019 року виконавче провадження № НОМЕР_1 приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_3.

16 січня 2020 року старшим державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2019 року в справі № 910/11008/17 та виконавче провадження № НОМЕР_2 приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_3.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26 лютого 2020 року відкрив провадження в справі № 910/628/20 про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном товариства.

Постановою старшого державного виконавця від 30 березня 2020 року зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року у справі № 910/10935/17 та постановою старшого державного виконавця від 30 березня 2020 року зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2019 року в справі № 910/11008/17 до розгляду питання по суті.

06 жовтня 2020 року старшим державним виконавцем прийнято постанови про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Не погодившись з постановами про поновлення вчинення виконавчих дій, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває на примусовому виконанні декілька проваджень щодо одного боржника - ПрАТ "Компанія "Райз". Стягувачі у таких виконавчих провадженнях різні, зокрема НБУ.

Керуючись вимогами статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець 22 січня 2018 року об`єднав виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом міста Києва, та наказів Господарського суду міста Києва у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3.


................
Перейти до повного тексту