ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 990/114/23
Провадження № 11-103заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 червня 2023 року (судді Стародуб О. П., Єзеров А. А., Берназюк Я. О., Кравчук В. М., Чиркін С. М.),
УСТАНОВИЛА:
07 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо розгляду заяви судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку від 11 квітня 2023 року відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;
- зобов`язати ВРП розглянути заяву судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку від 11 квітня 2023 року відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення з 11 травня 2023 року відповідно до статті 116 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (зі змінами станом на 13 грудня 2022 року) виходячи із обставин, які мали місце на час розгляду заяви про звільнення, а саме можливості відновлення судом права нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді за перебування на адміністративній посаді в суді, яке порушено у зв`язку з очевидною протиправною бездіяльністю ВРП;
- стягнути з ВРП на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену внаслідок бездіяльності ВРП, у розмірі 22 647 грн;
- стягнути з ВРП на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену за наслідками бездіяльності ВРП у розмірі 45 000 грн.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 червня 2023 року позовну заяву залишив без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення копії зазначеної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованого розрахунку шкоди, вимоги про відшкодування якої містить позовна заява, а ухвалою від 21 червня 2023 року позовну заяву було повернуто ОСОБА_1, оскільки він не усунув недоліки позовної заяви в установлений судом строк.
Повертаючи позовну заяву, суд виходив із того, що відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС) в позовній заяві зазначається обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, серед іншого, заявив про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 22 647 грн.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем у встановлений судом строк надано заяву, яка містить розрахунок та обґрунтування матеріальної шкоди в розмірі 32 404 грн, що значно перевищує заявлену до відшкодування суму матеріальної шкоди.
За змістом пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС позовна заяви повинна містити обґрунтований розрахунок саме тієї суми шкоди, що стягується.
Натомість наданий позивачем обґрунтований розрахунок матеріальної шкоди не збігається із заявленими в цій частині позовними вимогами, що унеможливлює правильне визначення судом змісту та обґрунтувань позовних вимог, не усуває недоліки позовної заяви і не може вважатись належним виконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, позовна заява містить також вимоги про відшкодування моральної шкоди, однак в цій частині позивачем також не надано обґрунтування для забезпечення можливості визначення судом співрозмірності заявленої суми компенсації заподіяній моральній шкоді.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем виконано неналежним чином і не у повному обсязі.
Не погодившись із ухвалою про повернення позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 червня 2023 року скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки цей суд, порушуючи норми процесуального та матеріального права, повернув його позовну заяву передчасно та безпідставно.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги та доповнення до неї ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції ухвалою від 12 червня 2023 року залишив позовну заяву без руху та надав 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, а ухвалою від 21 червня 2023 року вже повернув позовну заяву позивачеві, тобто не дочекавшись закінчення процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, встановленого цим же судом.
Також ОСОБА_1 зазначає, що, залишаючи його позовну заяву без руху, суд першої інстанції послався на те, що вона не містить обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, чим порушено пункт 3 частини п`ятої статті 160 КАС.
Однак, як зазначає позивач, в позовній заяві на сторінках № 16, 18-22 зазначено розрахунок суми, що стягується. Проте, отримавши ухвалу про залишення без руху його позовної заяви саме з підстав необґрунтованості розрахунку шкоди, вимоги про відшкодування якої містить позовна заява, подав до суду попередню заяву на виконання вимог вказаної ухвали, в якій зазначив, що у позовній заяві міститься обґрунтований розрахунок суми, що стягується, на сторінках № 16, 18 (щодо матеріальної шкоди) і на сторінках № 19-22 (щодо моральної шкоди) із зазначенням номерів та дат квитанцій, чеків, дат та суми платежів тощо. Окрім того, в цій же заяві від 19 червня 2023 року повторно надав обґрунтування розрахунку суми, що стягуються.
Крім того, 22 червня 2023 року ОСОБА_1 особисто, у встановлений судом строк, подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву на виконання вимог ухвали від 12 червня 2023 року, а також додав копію рекомендованого повідомлення про вручення 22 червня 2023 року поштового відправлення № 0102938118172.
Також ОСОБА_1 зазначає, що на стадії прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надавати оцінку тим чи іншим доказам, з`ясовувати їх достатність для вирішення справи, їх належність та допустимість.
ВРП у відзиві на апеляційну скаргу та у додаткових поясненнях на доповнення до апеляційної скарги зазначає, що ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 червня 2023 року ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі та доповнення до неї доводи не спростовують висновків суду.
Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, доповненнях до неї, відзиві на апеляційну скаргу, а також додаткові пояснення на доповнення до апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 2 КАС визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У пункті 8 частини першої статті 4 КАС зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
За приписами статті 11 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРП.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 160 КАС.
Частиною першою статті 160 КАС визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 КАС визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.