ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 172/265/22
провадження № 51-2114 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, в інтересах засудженого ОСОБА_7, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202204142000029, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 152 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за:
- ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на 100 годин;
- ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- ч. 1 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вирішено цивільний позов, а також питання речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 19 лютого 2022 року, приблизно о 02 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, відчинивши хвіртку, проник до домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_8 та керуючись прямим умислом, направленим на порушення недоторканості володіння особи, шляхом демонтажу скла та дерев`яної віконної рами проник до житлового будинку, чим порушив право власниці будинку на недоторканість житла.
В подальшому, перебуваючи в будинку ОСОБА_8, зайшовши до приміщення спальні, де в той час спала остання, здійснив раптовий напад на неї та із застосуванням фізичного насильства, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_8 з використанням геніталій.
Після цього, ОСОБА_7, отримавши супротив від потерпілої умисно завдав їй в загальній кількості не менше дванадцяти ударів по голові, обличчю та спині, чим спричинив їй легких тілесних ушкоджень.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Стверджує про невідповідність ухвали апеляційного суду положенням ст. 419 КПК України, оскільки не було належним чином перевірено та проаналізовано доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо істотних порушень кримінального процесуального закону місцевим судом при розгляді даного кримінального провадження. Зокрема, апеляційним судом не надано відповіді на доводи скарги щодо підготовчого судового засідання, яке було проведено з порушенням норм КПК України, також, на думку сторони захисту, була порушена черговість допиту як потерпілої так і свідка в суді першої інстанції, що також є порушенням норм кримінального процесуального закону. Вважає, що судом апеляційної інстанції не спростовано доводів апеляційної скарги засудженого щодо не визнання ним вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_7 зазначав про те, що погоджуючись раніше у вчиненні злочинів діяв під психологічним примусом працівників поліції, які стверджували, що покарання у зв`язку з визнанням ним вини буде призначене не реальне, а з випробуванням. Також вважає недопустимими докази в даному кримінальному провадженні.
Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, зазначених в ній.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду вважала за необхідне касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.