ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 279/4990/17
провадження № 51-3645 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120170600600001574, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. На підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання в зв`язку із закінченням строків давності.
Вирішено питання речових доказів у кримінальному провадженні.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 01 вересня 2017 року, приблизно о 18 год, перебуваючи поблизу будинку №4 по вул. І. Котляревського у м. Коростені Житомирської області на ґрунті неприязних відносин умисно заподіяв ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані судові рішення щодо ОСОБА_7 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Стверджує про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не було доведено поза розумним сумнівом версію вчинення злочину. Крім того, зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні постанови про призначення групи слідчих та прокурорів, про що він зазначав в апеляційній скарзі, проте судом апеляційної інстанції це порушення визнано не істотним, попри правову позицію щодо цього Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду. Вважає, що судами попередніх інстанцій не було доведено винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено. Зазначає про безпідставне відмовлення у задоволенні клопотання про допит ключового свідка.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду вважала за необхідне касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення- без зміни. Крім того, прокурором було заявлено клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження на спростування доводів касаційної скарги захисника постанов про створення групи слідчих та прокурорів.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до вимог, встановлених ст. 370 КПК України, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Наведені вимоги закону при розгляді даного кримінального провадження були дотримані.
З урахуванням наведеного, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.