ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 288/2390/21
провадження № 51-471 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 червня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060440000149, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 червня 2022 року ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за: - ч. 1 ст. 383 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі; - ч. 1 ст. 384 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Вирішено питання речових доказів у провадженні.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинення кримінального правопорушення, а також за завідомо неправдиве показання потерпілого за наступних обставин.
05 грудня 2021 року о 11:49 год ОСОБА_7 уклав договір № 094211317, за умовами якого отримав у кредит грошові кошти в сумі 2150 грн, передавши в заставу до ТП "ЛОМБАРД ЗАСТАВНЕ ТОВАРИСТВО "ДІАМАНТОВИЙ ДІМ" золоту каблучку, вагою 3,32 грам, яку взяв у користування в свого батька ОСОБА_8 . В подальшому 12 грудня 2021 року близько 19:00 год з ціллю приховати факт здачі каблучки до ломбарду, ОСОБА_7 пошкодив собі середній палець правої руки, а також спричинив незначні тілесні ушкодження на обличчі, після чого було повідомлено поліцію про те, що 12 грудня 2021 року близько 19:15 год троє невідомих осіб, завдаючи удари кулаками, стягнули із його руки золоту каблучку та відкрито викрали її. Надалі ОСОБА_7 після прибуття слідчо - оперативної групи, будучи письмово попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, що засвідчено його особистим підписом, достовірно знаючи, що факт злочину не мав місця, здійснив завідомо неправдиве повідомлення про вчинення відносно нього тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про що слідчому Національної поліції, про що надав письмову заяву, та того ж дня слідчим Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області було внесено відповідні відомості до ЄРДР за № 12021060440000147.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, 13 грудня 2021 року ОСОБА_7, перебуваючи в кабінеті № 28 Відділенні поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області за адресою: смт. Попільня, вулиця Фомічова, 6, Попільнянської ОТГ Житомирського району Житомирської області, подав заяву про залучення його до кримінального провадження як потерпілого та, отримавши пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, тобто, маючи, відповідно до ст. 55 КПК України, статус потерпілого у кримінальному провадженні №12021060440000147 від 12 грудня 2021 року, під час допиту як потерпілого та в ході проведення слідчого експерименту, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, надав слідчому завідомо неправдиві показання про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати. Обґрунтовуючи свої вимоги наводить доводи якими не погоджується з оцінкою судом доказів, вважає не доведеною винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за які його засуджено. Вказує, що суд залишив поза увагою те, що постанова про визначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні була прийнята 14 грудня 2021 року, а тому вважає докази зібрані 13 грудня 2021 року недопустимими, оскільки вони були зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень. Наводить інші доводи, які на думку захисника, свідчать про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону в цій справі. Вважає, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином всіх наведених у його апеляційній скарзі доводів, а тому ухвала цього суду не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримав подану ним касаційну скаргу та просив задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор, яка брала участь в суді касаційної інстанції вважала, що підстав для задоволення касаційних вимог захисника немає, а тому просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.