ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 404/2081/22
провадження № 51-130 кмо 23
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу керівника Кіровоградської обласної прокуратури на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022121010000809, за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Юнокомунарівська Єнакіївського району Донецької області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України
(далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 червня 2022 року ОСОБА_10 засуджено за ч. 2 ст. 156 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми, на строк 3 роки.
Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 червня 2022 року стосовно ОСОБА_10 змінено.
Включено інформацію про ОСОБА_10 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Виключено з мотивувальної частини вироку посилання на обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_10, - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Також в порядку ст. 404 КПК України (далі - КПК) виключено з мотивувальної та резолютивної частин вироку призначення ОСОБА_10 покарання з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми, строком на 3 роки. В решті вирок залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_10 визнано винуватим у тому, що він 02 квітня 2022 року, приблизно о 18 год, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2, побачив біля під`їзду будинку раніше знайомих йому малолітніх ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, й ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, які сиділи на лавці. В цей час у
ОСОБА_10 виник злочинний умисел, спрямований на розбещення малолітніх дівчат шляхом задоволення власної статевої пристрасті у присутності останніх.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_10 підійшов до малолітніх ОСОБА_12 і ОСОБА_13 та запропонував зайти до нього додому допомогти по господарству, за що дасть їм 500 грн. Малолітні ОСОБА_12 і ОСОБА_13 погодились, та всі разом пішли до квартири АДРЕСА_3 .
В подальшому ОСОБА_10 з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо малолітніх осіб та маючи намір на вчинення дій сексуального характеру, які здатні викликати моральне розбещення останніх, порушити їх нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток, стоячи в коридорі зазначеної квартири навпроти малолітніх потерпілих, вчинив дії сексуального характеру на очах ОСОБА_12 та ОСОБА_13, поставивши під загрозу нормальний психологічний та соціальний розвиток останніх. В подальшому малолітні ОСОБА_12 і ОСОБА_13 залишили місце події.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування оскаржуваного судового рішення та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого в частині виключення додаткового покарання.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що апеляційний суд безпідставно дійшов висновку про необхідність зміни вироку в частині призначення ОСОБА_10 додаткового покарання у виді заборони обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми, що призвело до незастосування закону, який підлягав застосуванню, та м`якості призначеного покарання.
Вважає, що та обставина, що засуджений на час постановлення судового рішення не займав відповідну посаду й взагалі не працював, не є підставою для незастосування вказаного додаткового покарання. При цьому зазначає, що законодавство не обмежує можливість призначення судом вказаного додаткового покарання, коли це передбачено санкцією відповідної статті.
Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2023 року матеріали провадження за вказаною касаційною скаргою прокурора на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду.
Ухвалу мотивовано тим, що згідно з постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2018 року в касаційному порядку розглядалось кримінальне провадження (справа № 753/18479/16-к, провадження № 51-520 км18) щодо ОСОБА_14, засудженого вироком Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року, крім іншого, за ч. 1 ст. 222 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік, який ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2017 року залишено без змін.
Прокурор звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій просив змінити судові рішення та виключити призначення ОСОБА_14 додаткового покарання, оскільки засуджений на момент вчинення злочину не працював, не обіймав посаду та не займався діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
За результатами касаційного перегляду було відмовлено у задоволенні касаційної скарги прокурора, а оскаржувані судові рішення залишено без зміни.
При цьому колегією суддів у постанові було зроблено висновок про те, що з огляду на положення ст. 55 КК та диспозицію ч. 1 ст. 222 КК, санкція якої в частині призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, застосовується, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю.
Водночас постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 05 березня 2020 року (справа № 265/5853/17, провадження № 51-1665 км19) було частково задоволено касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_15, засудженого за ч. 2 ст. 156 КК, і виключено з вироку та ухвали апеляційного суду рішення про призначення засудженому додаткового покарання у виді позбавлення права займатися будь-якою діяльністю, пов`язаною з наданням допомоги дитячим будинкам на строк 3 роки.
Своє рішення колегія суддів мотивувала тим, що додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначено лише у випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою засудженого або із заняттям ним певною діяльністю.
Натомість, колегія суддів Третьої судової палати вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Першої судової палати від 05 березня 2020 року, оскільки чинні положення ст. 55 КК не містять законодавчих заборон чи обмежень у випадку коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, суд має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу, за доводами зазначеними у ній, та просив скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Від законного представника малолітньої потерпілої - ОСОБА_16 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду без її участі та участі потерпілої.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.