Постанова
Іменем України
11 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 523/10649/20
провадження № 61-7655св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Одеська міська рада, ОСОБА_2,
третя особа - Управління капітального будівництва Одеської міської ради,
особа, яка звернулась із апеляційною скаргою - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2, третя особа - Управління капітального будівництва Одеської міської ради, про визнання акта прийому-передачі недійсним та про визнання свідоцтва про право власності недійсним,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила суд:
- визнати недійсним акт прийому-передачі від 19 січня 2012 року, укладений між ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" та ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 12 березня 2012 року;
- витребувати у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та передати її ОСОБА_1 .
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 16 лютого 2005 року між директором ДП "Жилбуд" ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" та позивачем був укладений договір про співпрацю по інвестування будівництва житлових будинків, відповідно до якого позивач зобов`язувалася здійснити інвестування будівництва двокімнатної квартири.
Після закінчення будівництва позивач намагалась оформити право власності на квартиру, однак, їй було відмовлено, оскільки право власності на спірну квартиру вже було зареєстровано за ОСОБА_2
ОСОБА_1 звернулася за роз`ясненнями до ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат", проте позивачу було повідомлено, що є укладений договір інвестування між ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" та ОСОБА_2, а тому відповідна квартира передана йому.
Крім того позивач зазначає про те, що вона є потерпілою у кримінальному провадженні № 12012170490000964.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Суворовський районний суд м. Одеси заочним рішенням від 27 травня 2021 року під головуванням судді Аліної С. С. позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав недійсним акт прийому-передачі від 19 січня 2012 року, укладений між ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" та ОСОБА_2 .
Визнав договір № НОМЕР_1/19 по співробітництву з інвестування будівництва житлових будинків від 26 листопада 2004 року, укладений ОСОБА_4 - головою правління ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" і ОСОБА_2 недійсним.
Визнав свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 12 березня 2012 року, яке видане виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім`я ОСОБА_2 недійсним.
Витребував у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та передав її ОСОБА_1 .
Ухвалюючи заочне рішення про задоволення позову місцевий суд виходив з того, що директор ДП "Жилбуд" ОСОБА_5 діяв в межах наданих йому повноважень та на законних підставах уклав договір про співпрацю по інвестуванню будівництва житлових будинків з ОСОБА_1, одночасно зауважував, що посадові особи ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" не мали достатніх правових підстав для укладення договорів інвестування стосовно спірної квартири з ОСОБА_2 .
Суворовський районний суд м. Одеси ухвалою від 11 січня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 27 травня 2021 року відмовив.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 27 квітня 2023 року закрив апеляційне провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що питання про права та обов`язки ОСОБА_3 під час прийняття заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року судом не вирішувались, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що вказаним судовим рішенням були порушенні права або будь-які її інтереси, як заявника апеляційної скарги, є безпідставними і спростовуються текстом заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У травні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд.
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд
Узагальнені доводи осіб, яка подали касаційні скарги
Наведені в касаційних скаргах доводи містили підстави, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 вказувала, що суд апеляційної інстанції встановив факт укладення шлюбу 14 травня 1994 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Всі дії ОСОБА_2, які були спрямовані на придбання спірної квартири мали місце після укладення шлюбу, а тому спірна квартира належить до спільної сумісної власності подружжя, отже оскарженим заочним рішенням вирішено також питання про права та обов`язки ОСОБА_3 .
Аналогічні за змістом аргументи містить також касаційна скарга ОСОБА_2 .
Додатково ОСОБА_2 вказував, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 11 вересня 2019 року у справі № 426/6877/15-ц; від 19 червня 2019 року у справі № 643/822/17; від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц та від 08 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, а також у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 де вказано, що норми статті 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалами від 29 травня 2023 року та від 07 червня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу № 523/10649/20 з місцевого суду.
14 червня 2023 року справа № 523/10649/20 надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.