Постанова
Іменем України
08 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 569/14046/22
провадження № 61-7880св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2023 року під головуванням судді Бучко Т. М. та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 травня 2023 року у складі колегії суддів Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Хилевича С. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 2 000 000 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 31 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся на скорочений номер екстреного виклику поліції "102" з повідомленням, що автомобіль марки "Mercedes Sprinter" з реєстраційний номером НОМЕР_1 тривалий час перешкоджає виїзду його власного автомобіля з прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .
На виклик приїхав екіпаж № 105 Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Рівненській області ДПП), який встановивши факт порушення водієм автомобіля марки "Mercedes Sprinter" пункту 15.9(и) Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КУпАП, відмовились виносити постанову на власника транспортного засобу, оскільки не змогли встановити його особу.
Вказував, що протиправна бездіяльність працівників УПП в Рівненській області ДПП у неприпиненні адміністративного правопорушення, не притягненні винної особи до адміністративної відповідальності, мало наслідком порушення його прав і свобод, яке виявилося в неможливості подальшого пересування транспортним засобом.
Позивач вважав, що розчарування у протиправних діях державного органу завдала відчутної зміни його психологічного стану, виникнення недовіри до представників державних органів у цілому. Також він отримав моральні страждання (негативні емоції, нервування, стрес), що мало наслідком завдання моральної шкоди, яку він оцінює у 2 000 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 16 січня 2023 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не надав доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями заподіювача та шкодою, на яку він посилається.
Рівненський апеляційний суд постановою від 11 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2023 року залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що за результатами проведеної службової перевірки по даному факту в діях працівників УПП в Рівненській області ДПП не вбачається ознак дисциплінарного проступку, підстав для подальшої їх оцінки в межах Дисциплінарного статуту Національної поліції - немає.
Таким чином, поліцейські екіпажу УПП в Рівненській області ДПП вчинили всі необхідні дії покладені на них відомчими інструкціями та нормативно-правовими актами. Будь-яких доказів щодо наявності ознак їх протиправної бездіяльності матеріали справи не містять.
Отже, ОСОБА_1 не доведено завдання йому моральної шкоди разом із складовими елементами, необхідними для покладення цивільно-правової відповідальності з її відшкодування на Державу Україна, що в силу вимог статті 81 ЦПК України року було його процесуальним обов`язком.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 травня 2023 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 23, 1167, 1173, 1174 ЦК України у подібних правовідносинах.
Разом з тимкасаційна скарга мотивована тим, що з урахуванням пункту з) частини третьої статті 265-4 КУпАП і факту розташування транспортного засобу, який перешкоджав виїзду/в`їзду транспортному засобу позивача з прилеглої території на відстані значно меншій, ніж 10 метрів від виїзду з прилеглої території, зафіксованого працівниками патрульної поліції, вбачається кваліфікація даного правопорушення за частиною третьою статті 122 КУпАП та відповідно необхідність вчинення працівниками поліції тимчасового затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку з викликом евакуатора через чергового відповідного територіального органу Національної поліції, чого зроблено не було, що додатково підтверджує бездіяльність працівників поліції, протиправність їх дій, як фактор завдання позивачу моральної шкоди. Протиправна бездіяльність працівників УПП в Рівненській області ДПП у зв`язку з неприпиненням адміністративного правопорушення та непритягненні винної особи до адміністративної відповідальності, що мало наслідком порушення прав і свобод ОСОБА_1 .
Моральна шкода позивача полягає в тому, що він постійно нервував, психологічні напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок протиправної бездіяльності державного органу.
Суди попередніх інстанцій порушили вимоги статті 19 Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію", Положення про Департамент патрульної поліції, затверджений наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73, розділи ХІІІ та ХІV наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі".
Заявник посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 174/207/22, від 05 лютого 2020 року у справі № 640/16169/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17.
Будь-яке порушення прав громадянина з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам і завжди призводить до моральних страждань.
Відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року Департамент патрульної поліції подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Зазначає, що позивачем не доведено факту вчинення протиправних дій (бездіяльності) інспектором патрульної поліції УПП в Рівненській області ДПП. Позивач не аргументує суті моральної шкоди, в чому вона виражається та заявлену ціну моральної шкоди, а лише обмежується загальним переліком можливого прояву моральних страждань.
У липні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити.
Аргументи, викладені у відповіді на відзив на касаційну скаргу, є аналогічними з аргументами касаційної скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 28 червня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Рівненського міського суду Рівненської області.
Справа № 569/14046/22 надійшла до Верховного Суду 11 липня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 31 серпня 2022 року звернувся на скорочений номер екстреного виклику поліції "102" з повідомленням про порушення Правил дорожнього руху України. Поліцейський наряд УПП в Рівненській області ДПП прибув на місце події та виявив транспортний засіб "Mercedes Sprinter", реєстраційний номер НОМЕР_1, що був припаркований із порушенням Правил дорожнього руху України. Оскільки водія на місці події не було, притягнути його до адміністративної відповідальності не вдалося.
31 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії поліцейських роти № 4 батальйону УПП в Рівненській області ДПП, за результатом розгляду якої прийнято рішення, що поліцейські діяли відповідно до повноважень, наданих законом, та в межах компетенції.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.