Постанова
Іменем України
11 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 209/467/20
провадження № 61-7923 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, OMEGA EUROPEAN LLC,
представник ОСОБА_2 - адвокат Миронюк Катерина Геннадіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі судді Багбая Є. Д. від 25 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М. від 19 квітня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, OMEGA EUROPEAN LLC про визнання договору позики та договору про відступлення права вимоги недійсними.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що йому стало відомо, що у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява
ОСОБА_2 про стягнення з нього заборгованості за договором позики
від 30 квітня 2009 року, за умовами якого він отримав від OMEGA EUROPEAN LLC у позику 125 627,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування грошима у розмірі 23% річних.
Відповідно до листа представників Райффайзен банку Іржі Боуда та Романа Лажанова, датованого 30 травня 2018 року та адресованого OMEGA EUROPEAN LLC, проведена оплата в розмірі 125 627,00 доларів США з рахунку OMEGA EUROPEAN LLC на рахунок бенефіціара 5011152125/5500.
Зазначав, що вищезазначений договір ним не підписувався, а отже, він є недійсним.
Також між OMEGA EUROPEAN LLC та ОСОБА_2 28 січня 2019 року було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, OMEGA EUROPEAN LLC в порядку та на умовах відступило, а ОСОБА_2 прийняла права вимоги за договором позики від 30 квітня 2009 року.
Позивач вважав, що вищезазначений договір також є недійсними, оскільки зі сторони компанії OMEGA EUROPEAN LLC виступає керівник Олександра Сідоріна, яка засвідчила своїм підписом даний договір, проте директором вищезазначеної компанії є Гіоргі Ілле . Отже, керівник Олександра Сідоріна не мала права підписувати документи від імені юридичної особи, так як є
неуповноваженою особою.
Крім того, як зазначено в пункті 3.2. договору про відступлення права вимоги від 28 січня 2019 року, такий договір є оплатним і оплата по договору здійснюється в порядку, встановленому в Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.
У матеріалах даної справи вищезазначений Додаток № 1 до договору про відступлення права вимоги від 28 січня 2019 року, який є його невід`ємною частиною, відсутній. Отже, не зрозуміло, чи була виконана умова пункту
3.2 даного договору та не надано доказів виконання даної умови зі сторони ОСОБА_2 .
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: визнати недійсним договір позики від 30 квітня 2009 року, укладеного між ним та OMEGA EUROPEAN LLC; визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 28 січня 2019 року, укладений між OMEGA EUROPEAN LLC та ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що факт укладання договору між сторонами підтверджений, форма укладення договору позики дотримана, на підтвердження укладення договору представником відповідача надано відповідну довідку про перерахування коштів. При цьому, суд вказав, що позивачем не доведено, що договір є недійсним, не надано доказів, що спірний договір позики ним не підписувався та грошовими коштами користувалися інші особи.
Суд першої інстанції зазначив, що договір відступлення права вимоги не впливає на майнові інтереси позивача, форма договору дотримана та відповідає вимогам законодавства.
Крім того, суд за клопотанням представника ОСОБА_2 застосував строк позовної давності до позовних вимог.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року змінено.
Виключено з рішення районного суду посилання на пропуск строку позовної давності, як підставу для відмови в задоволенні позову.
В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено, що договір позики є недійсним, не надано доказів, що спірний договір позики ним не підписувався та грошовими коштами користувалися інші особи. При цьому, суд вказав, що позивач ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не заявляв клопотання щодо призначення
судово-почеркознавчої експертизи.
Суд апеляційної інстанції вказав, що підстав для визнання договору про відступлення права вимоги недійсним немає, оскільки зазначеним договором права позивача не порушені, його зобов`язання на момент відступлення права вимоги не були виконані і він мав можливість виконати свої зобов`язання як на користь OMEGA EUROPEAN LLC так і на користь ОСОБА_2 .
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин наслідки пропуску позивачем позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права, не врахувавши роз`яснень викладених у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" про те, що позовна давність застосовується до обґрунтованих позовів.
Суд апеляційної інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2023 року клопотання
ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 209/467/20 з Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди безпідставно відхилили клопотання про витребування доказів у справі та направлення судового доручення для з`ясування обставин, які мають важливе значення.
При цьому, зазначає, що суд апеляційної інстанції взагалі не вказав у постанові факту наявності заявлених клопотань і причини відмови в їх задоволенні.
Суд апеляційної інстанції послався лише на невикористання ним такого процесуального механізму як проведення судової почеркознавчої експертизи, проте таке клопотання не заявлялося, так як вказана експертиза повинна проводиться виключно на підставі оригіналу документу, який не був витребуваний, тому цей висновок суду є безпідставним.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив від представника ОСОБА_2 - адвоката Миронюка К. Г., на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, є аналогічними доводам апеляційної скарги, оскаржувані судові рішення судів є законними та обґрунтованими, ухвалені з дотриманням норм матеріального й процесуального права. При цьому, зазначає, що суди вірно встановили фактичні обставини у справі та належним чином дослідили надані докази,
а позивач не навів доводів на спростування висновків судів.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суди необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Судами встановлено, що 30 квітня 2009 року між ОСОБА_1 та OMEGA EUROPEAN LLC в особі директора Гіоргі Іллс укладено договір позики, що підтверджується його копією (а. с. 8-10).
Відповідно до договору позики ОСОБА_1 отримав грошові кошти в розмірі 125 627,00 доларів США, згідно копії підтвердження про оплату (а. с. 11,12).
28 січня 2019 року між OMEGA EUROPEAN LLC та ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого OMEGA EUROPEAN LLC в порядку та на умовах відступило, а ОСОБА_2 прийняла права вимоги за договором позики від 30 квітня 2009 року, що підтверджується копією договору та актом прийомом-передачі (а. с. 14-15, 16).
11 квітня 2019 року Голосіївським районним судом м. Києва було відкрито провадження у справі № 752/3867/19 за позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, що підтверджується копією ухвали суду (а. с. 17-18).
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
При вирішенні позову про визнання недійсним правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 910/8072/20).
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).