Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 203/3072/20
провадження № 61-10983св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвент", Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвент" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Свистунової О. В., Пищиди М. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвент", Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненими умов іпотечного договору та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 у серпні 2020 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- визнати такими, що припинили свою дію умови Розділу 4 (пункти 4.1, 4.2 (в тому числі підпункти 4.2.1, 4.2.2), 4.3 (в тому числі підпункти 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3), 4.4, 4.5, 4.7, 4.8) іпотечного договору № 7-14/ІП, укладеного між нею та Закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест" (далі - ЗАТ "Сведбанк Інвест"), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою І. О. за реєстровим № 1513;
- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 06 серпня 2020 року № 2300/К, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвент" (далі - ТОВ "ФК "Інвент") і Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С. Ю. за реєстровим № 770, в частині відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 7/14-Ф, укладеним між нею та ЗАТ "Сведбанк Інвест", та прав іпотекодержателя за договором іпотеки № 7-14/ІП від 25 березня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "Сведбанк Інвест", посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою І. О. за реєстровим № 1513.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 28 серпня 2020 року вона отримала поштою від ТОВ "ФК "Інвент" повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором забезпечення від 07 серпня 2020 року № КПД-513-201/210-П, в якому її було повідомлено про відступлення прав вимоги від ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "ФК "Інвент". Також від нового кредитора їй надійшла вимога про усунення порушення від 07 серпня 2020 року № КПД-513-201/20-В, в якій ТОВ "ФК "Інвент", як новий кредитор, вимагало погасити заборгованість за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 7/14-Ф в сумі 7 332 810,65 грн, а також погрожувало, що у разі несплати нею зазначених коштів ТОВ "ФК "Інвент" розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, в тому числі шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі.
Окрім вищезазначеного, вважає, що ТОВ "ФК "Інвент" ігнорує положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яка забороняє кредитодавцю у позасудовому порядку вимагати повернення кредиту, та має намір в позасудовому порядку, поза обов`язковим судовим контролем, тобто свавільно, вимагати повернення кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Кредитний договір від 25 березня 2008 року № 7/14-Ф та іпотечний договір № 7-14/ІП від 25 березня 2008 року були укладені нею із ЗАТ "Сведбанк Інвест", а ПАТ "Дельта Банк" не було стороною вказаних договорів, від ЗАТ "Сведбанк" до неї ніколи не надходило повідомлень про відступлення прав вимоги за вказаними договорами до ПАТ "Дельта Банк".
Раніше ПАТ "Дельта Банк" зверталося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, однак рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 12 жовтня 2015 року, яке набрало законної сили 23 жовтня 2015 року, у справі № 203/1530/14-ц у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 відмовлено. Однією з підстав відмови у позові стала недоведеність ПАТ "Дельта Банк" набуття прав вимоги до ОСОБА_1 .
Позивач також вважає, що ПАТ "Дельта Банк" не було кредитором ОСОБА_1 та стороною договорів від 25 березня 2008 року, тому не мало права відчужувати ТОВ "ФК "Інвент" права вимоги до ОСОБА_1 за вказаними договорами, отже договір про відступлення прав вимоги від 06 серпня 2020 року № 2300/К в частині, що стосується відчуження прав вимоги до ОСОБА_1, суперечить законодавству, зокрема пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, та може бути визнаний недійсним, оскільки лише кредитор може передавати права вимоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Кіровський районний суд міста Дніпропетровська рішенням від 27 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовив. Судові витрати зі сплати судового збору у справі компенсував за рахунок держави.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що ні ЦК України, ні Закон України "Про іпотеку", ні Закон України "Про споживче кредитування", не визначають підстави припинення дії умов іпотечного договору, якими сторонами договору врегульовано порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі в позасудовому порядку.
Позовні вимоги щодо визнання такими, що припинили свою дію умови Розділу 4 іпотечного договору зводяться до визнання судом очевидним того, що встановлено законом, а саме: обмеження способів звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто права іпотекодержателя звертати стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, яке припинилося в силу закону та факту спливу позовної давності. Так, суд, вирішуючи вказану позовну вимогу, виходить з того, що по-перше, норма закону не може бути визнана очевидною чи підтверджена або не підтверджена в судовому рішенні при вирішенні того чи іншого спору між сторонами, по-друге, положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", на які посилається позивач, не врегульовують підстави припинення дії умов іпотечного договору в частині узгодженого сторонами порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.
Також суд враховує те, що у спірних умовах договору сторони визначили способи як позасудового, так і судового звернення стягнення на предмет іпотеки. Натомість у судовому засіданні представник позивача посилався на недопущення виключно позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки в силу Закону України "Про споживче кредитування", хоча визнавав можливість судового звернення стягнення на предмет іпотеки, оскаржуючи відповідні умови іпотечного договору. Суду також не було надано доказів недійсності відповідних умов договору, відповідно до закону.
Крім того, судом було встановлено, що на момент судового розгляду справи ТОВ "ФК "Інвент" не звертало стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, що не заперечувалось і представником позивача. Тобто між сторонами відсутній спір з приводу позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суд зазначає, що сторони договору, укладаючи договір на власний розсуд, передбачили умови договору, якими визначаються їхні взаємні права та обов`язки щодо предмета договору, та які становлять зміст зобов`язання. Отже, дія договору іпотеки від 25 березня 2008 року не припинена з визначених законом підстав, усі права та обов`язки, набуті сторонами за цим правочином та відображені в його умовах є діючими, тому повинні здійснюватися сторонами до їх повного виконання. У ході судового розгляду справи судом не було встановлено наявності підстав для визнання припиненою дії умов Розділу 4 іпотечного договору, в тому числі щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.
ТОВ "ФК "Інвент" довело належними та допустимими доказами те, що ПАТ "Сведбанк" є правонаступником ЗАТ (ПрАТ) "Сведбанк Інвест", а ПАТ "Дельта Банк" є правонаступником ПАТ "Сведбанк". Тому ТОВ "ФК "Інвент" на законних підставах набуло права вимоги, в тому числі до позивача, від ПАТ "Дельта Банк" за договором від 06 серпня 2020 року про відступлення прав вимоги № 2300/К.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 22 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 жовтня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнав умови Розділу 4 (пункти 4.1, 4.2 (в тому числі підпункти 4.2.1, 4.2.2), 4.3 (в тому числі підпункти 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3), 4.4, 4.5, 4.7, 4.8) іпотечного договору № 7-14/ІП, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ "Сведбанк Інвест", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою І. О. за № 1513, такими, що припинили свою дію.
Закрив провадження щодо частини позовних вимог, а саме позовної вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 06 серпня 2020 року № 2300/К, укладеного між ТОВ "ФК "Інвент" і ПАТ "Дельта Банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С. Ю. за № 770, в частині відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 7/14-Ф, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "Сведбанк Інвест", та прав іпотекодержателя за договором іпотеки № 7-14/ІП від 25 березня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "Сведбанк Інвест", посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою І. О. за № 1513.
Повідомив ОСОБА_1, що розгляд справи за позовною вимогою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 06 серпня 2020 року № 2300/К, укладеного між ТОВ "ФК "Інвент" і ПАТ "Дельта Банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С. Ю. за № 770, віднесено до юрисдикції господарських судів.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що іпотечний договір є забезпечувальним договором направленим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Оскільки, строк звернення стягнення основного зобов`язання у позасудовому порядку сплив 17 січня 2017 року, а кредитодавцю забороняється, у позасудовому порядку, вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув (пункт 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів"), то і положення іпотечного договору від 25 березня 2008 року № 7-14/ІП, якими визначені застереження про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема викладені у пункті 4.2. іпотечного договору) є такими, що не відповідають суті законодавчого регулювання правовідносин в розумінні Закону України "Про споживче кредитування" від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ в редакції, чинній з моменту укладення кредитного договору та на момент спливу позовної давності.
Відповідно до частини п`ятої статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Отже із спливом строку звернення за стягненням основного зобов`язання у позасудовому порядку, спливає і право на позасудове врегулювання здійснення стягнення на предмет іпотеки.
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 06 серпня 2020 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сторонами договору про відступлення права вимоги № 2300/К від 06 серпня 2020 року є ТОВ "ФК "Інвент" та ПАТ "Дельта Банк".
Отже, сторонами зазначеного договору є юридичні особи, а предметом договору є здійснення господарської діяльності, зокрема відступлення прав вимоги за зобов`язаннями, які виникли в результаті господарської діяльності сторони договору. Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції не звернув уваги на зміст позовних вимог, не врахував зазначені норми процесуального права та висновки Верховного Суду, і не дослідивши питання юрисдикційності спору, помилково розглянув справу по суті в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "ФК "Інвент" у листопаді 2022 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволення позовної вимоги про визнання умов Розділу 4 іпотечного договору такими, що припинили свою дію, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в означеній частині.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що постанова апеляційного суду прийнята внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц та постановах Верховного Суду від 10 січня 2020 року у справі № 761/44698/16-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 725/1621/18, від 01 липня 2020 року у справі № 727/11061/18.
Застосування до спірних правовідносин пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, як підстави для припинення іпотечного застереження в іпотечному договорі є безпідставним, оскільки у статті 17 Закону України "Про іпотеку" відсутня така правова підстава для припинення іпотеки як сплив позовної давності за основним зобов`язанням.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Представник ОСОБА_1 - адвокат Романенко П. В. у січні 2023 року подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що спір у цій справі стосується не припинення іпотеки майна, а припинення права іпотекодержателя звертати стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.
Апеляційний суд не визнав іпотеку припиненою, а визнав припиненими лише ті умови іпотечного договору, які встановлюють порядок звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.
Усі правові висновки, на які посилається заявник у касаційній скарзі, не стосуються цього спору, прийняті у інших спірних правовідносинах, тому не спростовують законності постанови апеляційного суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 14 грудня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.
Справа № 203/3072/20 надійшла до Верховного Суду 20 лютого 2023 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 04 липня 2023 року продовжив ОСОБА_1 строк на подання відзиву. Справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між ЗАТ "Сведбанк Інвест" та ОСОБА_1 25 березня 2008 року були укладені кредитний договір № 7/14-Ф та іпотечний договір № 7-14/ІП.
За умовами Розділу 1 пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору від 25 березня 2008 року № 7/14-Ф банк надає позичальнику кредит у доларах США на умовах, передбачених договором, позичальник зобов`язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку погашення кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, передбачені договором; розмір кредиту - 157 000 доларів США; строк кредитування - строк одержання кредиту 25 березня 2008 року, строк повернення кредиту - з квітня 2008 року відповідно до графіку погашення кредиту з датою повного повернення 24 березня 2028 року; процентна ставка за користування коштами кредиту - 13 % річних; цільове призначення кредиту - придбання квартири будівельний номер 10.5 загальною площею 124,9 кв. м, розташованої на 10 поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, будівельна адреса - АДРЕСА_1 .
Умовами Розділу 5 пункту 5.1 підпункту 5.1.1. кредитного договору визначено, що за домовленістю сторін забезпеченість виконання зобов`язань за договором є обов`язковою умовою договору; виконання зобов`язань позичальника за договором забезпечується іпотекою майнових прав ОСОБА_1 по договору № 03/1077 від 25 березня 2008 року на квартиру будівельний номер 10.5, загальною площею 124,9 кв. м, розташовану на 10 поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, будівельна адреса - АДРЕСА_1, право власності на яку виникне у ОСОБА_1 в майбутньому за договором іпотеки, що укладається між банком і ОСОБА_1, та посвідчується нотаріально не пізніше 25 березня 2008 року.
За умовами Розділу 1 пункту 1.1, Розділу 4 пунктів 4.1, 4.2 (в тому числі підпункти 4.2.1, 4.2.2), 4.3 (в тому числі підпункти 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3), 4.4, 4.5, 4.7, 4.8 іпотечного договору від 25 березня 2008 року № 7-14/ІП, 1.1. іпотекодавець як боржник передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку (забезпечення виконання зобов`язань нерухомим майном) предмет іпотеки, визначений розділом 2 іпотечного договору на забезпечення наступних зобов`язань позичальника, що випливають із кредитного договору від 25 березня 2008 року № 7/14-Ф, який укладено між ЗАТ "Сведбанк Інвест" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), та згідно з яким кредитодавець надає позичальнику право користуватися кредитом у доларах США у розмірі 157 000 доларів США, що надається кредитодавцем для придбання нерухомості під проценти.
Відповідно до пункту 4.1. договору іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених Законом України "Про іпотеку" та (або) іпотечним договором, а також, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором ці зобов`язання не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та (або) при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до кредитного договору; та (або) при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій, пені та (або) штрафів, а також в інших випадках невиконання умов кредитного договору. У зазначених випадках іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від наявності інших застав (іпотек) та інших видів забезпечення виконання зобов`язань за іншими договорами, укладеними з кредитодавцем за кредитним договором, без додержання будь-якої черговості.
Сторони домовились, що документами, які підтверджують наявність випадків, передбачених цим пунктом, є виписки по відповідних рахунках з обслуговування кредиту, відкритих за кредитним договором в ЗАТ "Седбанк Інвест", або інші документи, які підтверджують настання випадків, з якими пов`язується момент виникнення права звернути стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 4.2. договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за умови додержання статті 35 Закону України "Про іпотеку".
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя одним із наступних способів: 4.2.1. шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку"; 4.2.2. шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
Згідно з пунктом 4.3. договору іпотеки у разі застосування іпотекодержателем пункту 4.2 іпотечного договору: 4.3.1. іпотекодавець протягом трьох робочих днів з дати, у яку іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки (визначається відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку"), зобов`язаний передати іпотекодержателю на його вимогу технічну та іншу документацію на предмет іпотеки, необхідну для реєстрації за іпотекодержателем права власності на нього або укладення іпотекодержателем договору купівлі-продажу предмета іпотеки; 4.3.2. на вимогу іпотекодержателя у строк, доведений у письмовій формі іпотекодержатель, але не раніше дати, у яку іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодавець зобов`язаний вивільнити предмет іпотеки та забезпечити його вивільнення орендарями (наймачами); 4.3.3. іпотекодержатель протягом трьох робочих днів після реєстрації за ним права власності на предмет іпотеки або після укладення з покупцем предмету іпотеки та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу зобов`язаний надати іпотекодавцю завірену копію документу, що свідчить про перехід права власності.
У разі припинення основного зобов`язання іпотекодержатель на вимогу іпотекодавця зобов`язаний зробити напис про це на примірниках іпотечного договору, що належать іпотекодержателю та іпотекодавцю, та посвідчити його печаткою (пункт 4.4. договору іпотеки).
Пунктом 4.5. договору іпотеки передбачено, що зазначене у пункті 4.2. іпотечного договору є застереженням про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, необхідним і достатнім для звернення іпотекодержателем стягнення на предмет іпотеки. Визначені сторонами способи позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджають іпотекодержателю: або запропонувати іпотекодавцю укласти та посвідчити нотаріально окремий договір про позасудове врегулювання, або застосувати інші способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису чи до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Після одержання виконавчого документу предмет іпотеки може бути реалізовано за згодою сторін обраним ними способом, а при недосягненні такої згоди предмет іпотеки реалізується у процесі виконавчого провадження.
Якщо у разі реалізації предмету іпотеки через прилюдні торги вони будуть оголошені такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право залишити предмет іпотеки за собою за початковою ціною (пункт 4.7. договору іпотеки).
Відповідно до пункту 4.8. договору іпотеки всі витрати, пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, в повному обсязі покладаються на іпотекодавця.
Розділом 6 пункту 6.1. іпотечного договору визначено, що іпотека за іпотечним договором діє до припинення основного зобов`язання; іпотека припиняється також на підставах, передбачених Законом України "Про іпотеку".
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ "Сведбанк Інвест" (АТ "Сведбанк Інвест), код ЄДРПОУ 21658672, станом на 11 червня 2009 року було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зокрема зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого), зміна повного найменування, зміна скороченого найменування. Станом на 22 червня 2010 року державним реєстратором було здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації на підставі рішення про реорганізацію - ПрАТ "Сведбанк Інвест" (АТ "Сведбанк Інвест"), код ЄДРПОУ 21658672, та утворено юридичну особу - ПАТ "Сведбанк", код ЄДРПОУ 19356840.
Між ПАТ "Сведбанк" (продавець) та ПАТ "Дельта Банк" (покупець) 25 травня 2012 року було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами пунктів 2.1, 2.3 якого, продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну. Для уникнення сумнівів, права вимоги відступаються без надання будь-яких запевнень та гарантій щодо їх якості, окрім тих запевнень та гарантій, що викладені в пункті 7.5, а також без права регресу, крім випадків, передбачених в пунктах 4.5, 4.6, 4.12 та 8.1 договору.
Права вимоги переходять від продавця до покупця (далі - відступлення), та обов`язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги. Обов`язок продавця передати права вимоги покупцю та підписати акт приймання-передачі прав вимоги залежить від отримання продавцем повної суми загальної купівельної ціни у дату підписання.
Згідно з відомостями з витягу з додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. за реєстровими №№ 1306, 1307, до переліку договорів, за якими було відступлено права вимоги включено, в тому числі кредитний договір № 7/14-Ф та договір іпотеки № 7/14-ІП від 25 березня 2008 року, укладений з ОСОБА_1 .
Кіровський районний суд міста Дніпропетровська рішенням від 12 жовтня 2015 року у справі № 203/1530/14-ц відмовив у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7/14-Ф від 25 березня 2008 року, у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог належними доказами.
Зокрема, рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем не було надано будь-яких доказів того, що ПАТ "Сведбанк" є правонаступником ЗАТ "Сведбанк Інвест" або свого часу у передбаченому законом порядку набуло право вимоги за кредитним договором № 7/14-Ф від 25 березня 2008 року. Вказане рішення суду набрало законної сили 23 жовтня 2015 року.
Між ПАТ "Дельта Банк" (банк) та ТОВ "ФК "Інвент" (новий кредитор) 06 серпня 2020 року було укладено договір про відступлення прав вимоги № 2300/К, за умовами якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору (боржники).
За відомостями з додатків №№ 1, 2 до договору, серед реєстрів договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, у пунктах 201, 202, 218, відповідно, вказано кредитний договір та іпотечний договір від 25 березня 2008 року №№ 7/14-Ф та 7/14-ІП, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою І. О. 25 березня 2008 року за реєстровим № 1513.
На підтвердження факту виконання сторонами умов договору про відступлення прав вимоги від 06 серпня 2020 року № 2300/К ТОВ "ФК "Інвент" надало суду копії протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-06-18-000028-b, сформованого 10 липня 2020 року, платіжного доручення від 29 липня 2020 року № 220.