Постанова
Іменем України
11 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 175/17/23
провадження № 61-7603св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації, про виселення
за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року у складі Журавель Т. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК", банк) звернулося до суду з позовом, у якому просило виселити ОСОБА_1, 1968 року народження, ОСОБА_1, 2004 року народження, ОСОБА_4, 2009 року народження, ОСОБА_5, 2018 року народження, ОСОБА_2, 1970 року народження, ОСОБА_3, 1993 року народження, які зареєстровані та/або проживають в житловому будинку АДРЕСА_1, із зняттям їх з реєстраційного обліку за цією адресою.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк посилався на те, що 25 березня 2008 року між ним і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNHDGA0000000553, належне виконання якого забезпечено договором іпотеки від 25 березня 2008 року, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1 .
За умовами договору іпотеки право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб можливе лише при отриманні від іпотекодержателя письмової згоди на це (пункт 20.12 договору іпотеки).
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 та всі інші мешканці були зареєстровані у житловому приміщенні, що є предметом іпотеки, з порушенням норм законодавства, банк зазначав, що вони не мають права на користування цим будинком.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області заочним рішенням від 16 березня 2023 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю позивачем порушення його прав внаслідок реєстрації відповідачів у належному на праві власності ОСОБА_1 будинку, який є предметом іпотеки. Сама по собі відсутність отримання від іпотекодержателя письмової згоди на реєстрацію осіб у предметі іпотеки не є підставою для виселення осіб, зокрема неповнолітніх дітей, із житлового приміщення.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПРИВАТБАНК" залишив без задоволення, а заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що єдиною підставою цього позову банк зазначив порушення ОСОБА_1 пункту 20.12 договору іпотеки щодо неотримання ним згоди іпотекодержателя на реєстрацію відповідачів у будинку, який є предметом іпотеки. Проте закон не передбачає такої підстави для виселення відповідачів з предмета іпотеки, як і не передбачає можливість зміни підстав позову в суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 19 травня 2023 року, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" просить скасувати заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 361/4481/19 та постановах Верховного Суду від 08 грудня 2021 року та 23 листопада 2022 року у справі № 209/2032/14, від 16 вересня 2020 року у справі № 442/328/19, від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16, від 29 вересня 2021 року у справі № 344/12708/19, від 22 лютого 2023 року у справі № 686/6902/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 570/3689/16, від 22 лютого 2022 року у справі № 127/7630/20, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
На обґрунтування заявлених вимог банк зазначає про порушення судами норм процесуального права, а неправильне застосування норм матеріального права.
Суди не надали оцінки рішенню Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2017 року у справі №175/1534/13-ц, що містилося в Єдиному державному реєстрі судових рішень, про задоволення позову банку та звернення стягнення на предмет іпотеки - спірний будинок та земельні ділянки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25 березня 2008 року № ОМНООА0000000553, в розмірі 136 655,02 дол. США.
Наявність інших осіб, зареєстрованих в предметі іпотеки, на яку звертається стягнення, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки, в такому разі порушуються законні права та інтереси АТ КБ "ПРИВАТБАНК" як іпотекодержателя.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
04 липня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 березня 2008 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК" і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № DNHDGA0000000553, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 25 березня 2008 року до 25 березня 2028 року включно у розмірі 87 000,00 дол. США на такі цілі: 70 000,00 дол. США - на споживчі цілі, 17 000,00 дол. США - на сплату страхових платежів.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" і ОСОБА_1 25 березня 2008 року укладено договір іпотеки № DNHDGA0000000553, за умовами якого іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 52,70 км. м, житловою площею 29,30 кв. м. Майно належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 03 вересня 2004 року ПН ДМНО Чаладзе Г.О. за № 854.
Пунктом 20.12 договору іпотеки визначено обов`язок іпотекодавця не надавати документи у відповідні державні органи з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без згоди на це іпотекодержателя.
Листом від 18 червня 2021 року № 648 Обухівська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, повідомила, що згідно з обліковими даними за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 (відповідач), ?? ОСОБА_2 (відповідач), ?? ОСОБА_1, ??? ОСОБА_4, ?? ОСОБА_3 (відповідач), ОСОБА_5 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Предметом спору у цій справі є виселення відповідачів з будинку, який за умовами договору іпотеки є іпотечним майном.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною другою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.