Постанова
Іменем України
11 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 645/6370/20
провадження № 61-1083св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАНІТУ",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАНІТУ" про визнання припиненими договорів
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАНІТУ" на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2021 року у складі судді Ульяніч І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позову
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахування заяви про зміну підстав позову та викладення позовної заяви в редакції від 14 грудня 2020 року, просив:
визнати припиненим дію договору кредиту від 14 грудня 2005 року № 1091-п/05 на придбання нерухомості, укладений між ОСОБА_1 і Акціонерним банком "Факторіал-Банк" (далі - АБ "Факторіал-Банк") (правонаступником є Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк"), новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАНІТУ" (далі - ТОВ "ФК "МАНІТУ")), у зв`язку з повним виконанням взятих на себе зобов`язань;
припинити дію іпотечного договору від 14 грудня 2005 року, укладеного між ОСОБА_1 і АБ "Факторіал-Банк" (правонаступником є ПАТ "Фідобанк", новий кредитор - ТОВ "ФК "МАНІТУ"), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Милицею М. Л., за реєстровим номером 3657;
припинити іпотеку двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 46,4 кв. м, житловою площею 28,2 кв. м, встановлену іпотечним договором від 14 грудня 2005 року, укладеним між ОСОБА_1 і АБ "Факторіал-Банк" (правонаступником є ПАТ "Фідобанк", новий кредитор - ТОВ "ФК "МАНІТУ"), посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Милицею М. Л., за реєстровим номером 3657, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29352429 від 21 квітня 2016 року, іпотекодержатель ТОВ "ФК "МАНІТУ", та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 14259946 від 14 грудня 2005 року;
скасувати заборону відчуження двокімнатної квартири АДРЕСА_1 встановлену іпотечним договором від 14 грудня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Милицею М. Л., за реєстровим номером 3657, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29352429 від 21 квітня 2016 року, та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію обтяжень, номер запису 14259855 від 20 грудня 2005 року.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що 14 грудня 2005 року між ним і АБ "Факторіал-Банк" укладено кредитний договір № 1091-п/05 (далі - кредитний договір) на придбання нерухомості, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 30 000,00 дол. США зі строком повернення до 13 грудня 2020 року. На забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором 14 грудня 2005 року укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
21 квітня 2016 року між ОСОБА_1 і ПАТ "ФІДОБАНК" укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, за умовами якої відбулася реструктуризація кредиту та переведення залишку боргу за кредитом у розмірі 10 279,05 дол. США в гривню. Визначено порядок і строки його погашення, що позивач виконав.
02 січня 2020 року позивач отримав повідомлення про укладення 26 грудня 2019 року між ПАТ "ФІДОБАНК" і ТОВ "ФК "Маніту" договору про відступлення прав вимоги № GL3N12848 шляхом продажу прав вимоги до позивача за кредитним договором № 1091-п/05, з урахуванням усіх змін та додатків до них. Згідно з додатком до договору від 26 грудня 2019 року № GL3N12848 заборгованість за кредитом становить 141 519,81 грн, які вже сплачені позивачем на рахунок відповідача, що підтверджується відповідними квитанціями.
Позивач наголошує, що виконав умови договору кредиту від 14 грудня 2015 року № 1091-п/05 у повному обсязі, адже здійснив усі платежі, передбачені графіком погашення заборгованості, який є додатком № 1 до кредитного договору, в редакції, затвердженій додатковою угодою № 2, сплативши 144 437,42 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Фрунзенський районний суд м. Харкова рішенням від 27 травня 2021 року позов задовольнив частково. Визнав припиненою дію договору кредиту на придбання нерухомості від 14 грудня 2005 року № 1091-п/05, укладеного між ОСОБА_1 і АБ "Факторіал-Банк", правонаступником є ПАТ "Фідобанк", новий кредитор -ТОВ "ФК "МАНІТУ", у зв`язку з повним виконанням зобов`язань. Припинив дію іпотечного договору від 14 грудня 2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та АБ "Факторіал-Банк", правонаступником є ПАТ "Фідобанк", новий кредитор -ТОВ "ФК "МАНІТУ", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Милицею М. Л. за реєстровим номером 3657, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 46,4 кв. м, житловою площею 28,2 кв. м, про що внесено відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, номер запису про іпотеку 14259946 від 14 грудня 2005 року, іпотекодержатель - ТОВ "ФК "МАНІТУ". Скасував запис про державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно № 14259855 від 20 грудня 2005 року у вигляді заборони на нерухоме майно, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, який внесено на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Милицею М. Л., за реєстровим номером 29352429 від 21 квітня 2016 року, та іпотечного договору від 14 грудня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Милицею М. Л., за реєстровим номером 3657, на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 46,4 кв. м, житловою площею 28,2 кв. м. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач виконав умови кредитного договору у повному обсязі, водночас відповідач не надав доказів видачі позивачу відповідної довідки про відсутність заборгованості, чим і порушив його права. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання. Тому наявні підстави для визнання припиненими дії кредитного договору, дії іпотечного договору зі скасуванням записів про державну реєстрацію, оскільки записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Харківський апеляційний суд постановою від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "МАНІТУ" залишив без задоволення, а рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 17 січня 2023 року, ТОВ "ФК "МАНІТУ" просить скасувати рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17 та постановах Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 916/436/18, від 28 лютого 2018 року у справі № 910/21160/16, від 25 вересня 2019 року у справі № 612/464/17, від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17, від 15 травня 2019 року у справі № 917/803/18.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Твердження позивача про повне виконання своїх зобов`язань є хибним, оскільки за кредитом ОСОБА_1 обліковувалась пеня за несвоєчасну сплату чергових платежів, що є порушенням зобов`язання у зв`язку з його неналежним виконанням. Оскільки після здійснення заміни кредитора у зобов`язанні грошові кошти позичальник сплатив на користь первісного кредитора, відповідач не має можливості підтвердити або спростувати факт їх зарахування.
Обставина повного припинення зобов`язань за кредитним договором має бути доведена в розрізі кожного зобов`язання позичальника, у тому числі щодо основної суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами та іншими обов`язковими платежами, передбаченими укладеними між сторонами кредитним договором та додатковими угодами до нього. Позивач має надати суду, окрім підтверджуючих документів, розрахунок своїх зобов`язань, щоб суд міг встановити хронологію видачі і погашення кожного виду зобов`язань.
Позивач надав докази сплати лише за період з грудня 2019 до грудня 2020 року, проте доказів вчасного здійснення платежів за період з моменту укладення додаткової угоди до грудня 2019 року позивач не надає ані суду, ані відповідачу.
Станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення непогашеною залишилась заборгованість у розмірі 16 210,57 грн основного боргу за тілом Траншу 2, 217,11 грн - 3 % річних та 1 150,65 грн інфляційних втрат, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України за період з 14 грудня 2020 року до 25 травня 2021 року, а всього 17 578,33 грн.
У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшли відзиви адвоката Клубань М. В. як представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивовані законністю і обґрунтованістю ухвалених у справі судових рішень. Позивач про зміну кредитора був повідомлений лише 02 січня 2020 року. На момент здійснення платежу - 27 грудня 2019 року - на користь банку позивач не був належним чином повідомлений про зміну кредитора, тому виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року поновлено ТОВ "ФК "МАНІТУ" строк на касаційне оскарження рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року; відстрочено ТОВ "ФК "МАНІТУ" сплату судового збору за подання касаційної скарги; відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції; зупинено дію рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2021 року до закінчення касаційного провадження у справі.
06 березня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
14 грудня 2005 року між ОСОБА_1 і АБ "Факторіал-Банк" укладено кредитний договір № 1091-п/05 на придбання нерухомості, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 30 000,00 дол. США строком до 13 грудня 2020 року.
На забезпечення належного виконання умов кредитного договору 14 грудня 2005 року між ОСОБА_1 і АБ "Факторіал-Банк" укладено іпотечний договір, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 46,4 кв. м, житловою площею 28,2 кв. м.
21 квітня 2016 року між ОСОБА_1 і ПАТ "ФІДОБАНК" укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, за умовами якої відбулася реструктуризація кредиту та переведення залишку боргу за кредитом у розмірі 10 279,05 дол. США в гривню.
Пунктом 2.2 додаткової угоди № 2 передбачено, що банк, на положеннях та умовах цієї угоди з урахуванням договору, надає клієнту новий транш кредитної лінії в сумі 319 164,50 грн (кредитна лінія або кредит), який надається шляхом зарахування коштів на поточний рахунок двома окремими траншами, зі строком користування кредитними коштами (кредитом) до 13 грудня 2020 року (включно), сплатою процентів річних у розмірах, як це зазначено далі, а саме: сума нового траншу в розмірі 154 185,75 грн (далі - транш 1), за користування яким сплачуються проценти в таких розмірах: з дати укладення цієї додаткової угоди до 20 жовтня 2016 року (включно) процентна ставка становить 12 % річних; починаючи з 21 жовтня 2016 р. (включно) та до кінця дії договору процентна ставка становить 20 % річних; та сума нового траншу в розмірі 164 978,75 грн (далі - транш 2), за користування яким сплачуються проценти в розмірі 0,000001 % річних.
Згідно з пунктом 2.5.1 додаткової угоди № 2 банк у порядку договірного списання для погашення траншу заборгованості (який на дату укладання вказаної додаткової угоди складав 10 279,05 дол. США) списав з поточного рахунка кошти в сумі, еквівалентній сумі коштів у валюті траншу заборгованості, а саме 319 164,50 грн.
За умовами додаткової угоди банку необхідно було здійснити купівлю іноземної валюти на МВРУ. Фактичний курс купівлі валюти - 25,35 грн за 1 дол. США. Залишок не використаних коштів від купівлі іноземної валюти на МВРУ - 58 590,58 грн.
Пунктом 2.5.1 додаткової угоди № 2 передбачено, що кошти нового траншу, які не використані з метою погашення траншу заборгованості та були на поточному рахунку клієнта, після погашення траншу заборгованості були направлені в повному обсязі в порядку договірного списання на дострокове погашення траншу 2 нового траншу.
Національний банк України (далі - НБУ) прийняв Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті 07 травня 2015 року, відповідно до пункту 4 якого за кредитними договорами, забезпеченням за якими є соціальне житло, банк зобов`язаний здійснити прощення 50 % реструктуризованої заборгованості. Соціальним житлом вважається єдине житло фізичної особи, загальна площа якої не перевищує 60 кв. м для квартир.
Площа належної позивачу квартири становить 46,4 кв. м, і вона є єдиним його житлом, тому вона є соціальним житлом.
Згідно з довідкою ПАТ "ФІДОБАНК" від 20 грудня 2017 року № 1-11-1/884-ЛК-ОГ/1 станом на 19 грудня 2017 року заборгованість за траншем 2 складає 106 388,17 грн. Заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн.
Згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом останній платіж мав бути 13 грудня 2020 року, а платіж за грудень 2019 року - до 31 грудня 2019 року.
Рішенням Правління НБУ від 20 травня 2016 року № 8 ПАТ "ФІДОБАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням правління НБУ від 16 липня 2016 року № 142-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПУАТ "ФІДОБАНК".
26 грудня 2019 року між ПАТ "ФІДОБАНК" і ТОВ "ФК "МАНІТУ" укладено договір № GL3N12848 про відступлення прав вимоги, за яким ПАТ "ФІДОБАНК" відступив шляхом продажу ТОВ "ФК "МАНІТУ" права вимоги до позичальника за договором кредиту від 14 грудня 2005 року № 1091-п/05 та іпотечним договором від 14 грудня 2005 року, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
Згідно з додатком до договору про відступлення прав вимоги від 26 грудня 2019 року № GL3N12848 загальна заборгованість позивача за кредитним договором складала : заборгованість за кредитними коштами становила 141 519,81 грн, за відсотками - 484,31 грн, пеня - 386,84 грн, всього 142 004,12 грн.
Позивач надав до суду квитанції про сплату на користь відповідача грошових коштів за період з 09 січня 2020 року до 11 грудня 2020 року на загальну суму 141 677,42 грн.
Також позивач надав квитанцію від 27 грудня 2019 року № 0.0.1567946362.1. про сплату ним на користь ПАТ "ФІДОБАНК" 2 760 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.