Постанова
Іменем України
12 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 932/6882/21
провадження № 61-13062св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2022 року в складі судді Ковальчук Т. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив:
- визнати недостовірною та такою, що порушує його право на повагу до честі та гідності, інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 у відзиві на його позовну заяву у справі № 932/11569/20;
- зобов`язати відповідача спростувати поширену інформацію;
- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
На обґрунтування позову зазначав, що в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває справа № 93211569/20 за його позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Під час розгляду зазначеної справи ОСОБА_2 подав до суду відзив та заперечення, інформація в яких не відповідає дійсності та порушує його право на повагу до честі та гідності, зокрема: нібито бабуся відповідача, заповіт якої він оскаржує, "сама себе доглядала і допомагала та утримувала ще й дядька, позивача по справі ОСОБА_1"; "дядько завжди знав, що бабуся на відповідача залишила заповіт. Таким чином, посилання позивача, що бабуся хворіла, потребувала сторонньої допомоги, є надуманими та направленими на зміну волевиявлення бабусі з метою позбавити мене права на спадок"; " ОСОБА_1 не працював, не отримував доходу та останні роки жив за рахунок пенсії бабусі, тож бабуся не знаходилася на його утриманні. Стосовно лікування бабусі, то ОСОБА_1 не займався даним питанням".
Таким чином, вказаною інформацією була принижена його честь і гідність, а також завдана моральна шкода, що виразилася у моральних стражданнях та переживаннях.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що інформації, викладена у відзиві на позовну заяву та запереченні, є оціночним судженням відповідача, оскільки цю інформацію неможливо перевірити щодо її відповідності дійсності, на відміну від перевірки істинності фактів.
Оскільки позивачем не доведено заподіяння йому моральної шкоди внаслідок поширення відповідачем вказаної інформації, у задоволенні цих вимог слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2022 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оспорювана інформація є обґрунтуванням правової позиції відповідача ОСОБА_2, безпосередньо стосується предмета позову у справі № 932/11569/20, тому не може бути підставою для захисту честі та гідності позивача.
Оскільки відсутні підстави для задоволення вимог позову в частині визнання інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача на повагу до його честі та гідності, вимоги про відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Він довів факт поширення інформації й те, що вона стосується його особи та є недостовірною, відтак завдає шкоду його особистим немайновим правам.
Апеляційний суд не врахував, що рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2022 року не відповідає вимогам статті 265 ЦПК України.
Суд першої інстанції безпідставно залишив його заяву про відвід судді без розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.
08 березня 2023 року справа № 932/6882/21 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.