Постанова
Іменем України
08 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 447/3950/21
провадження № 61-11490св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна",
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 26 червня 2023 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення страхового відшкодування.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 26 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3111/215/008883, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки "VOLVO ХC90". Вигодонабувачем за договором № 3111/215/008883 визначено АТ "КРЕДОБАНК", оскільки транспортний засіб "VOLVO ХC90", реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль), придбано на умовах кредитного договору від 26 червня 2020 року № 32240/2020.
30 грудня 2020 року на автодорозі М-06 Київ-Чоп відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля, внаслідок якої вказаний автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень. На місці ДТП працівники поліції склали протоколи за ознаками адміністративних правопорушень, які передбачені статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.
21 січня 2021 року постановою Миколаївського районного суду Львівської області у справі № 447/40/21 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачено статтею 124 КУпАП.
05 лютого 2021 року постановою Миколаївського районного суду Львівської області у справі № 447/39/21 встановлено відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке передбачено частиною першою статті 130 КУпАП, закрито провадження у справі. Судом встановлено, що на місці ДТП працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у приміщенні закладу охорони здоров`я, чим порушили порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності. Після ДТП ОСОБА_1 у КНП "Новороздільська міська лікарня" здав аналіз крові на предмет виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. 29 січня 2021 року зразки крові були доставлені до КЗ ЛОР "Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи", де спеціалістами 01 лютого 2021 року складений висновок № 2/2021-т про відсутність в крові ОСОБА_1 етилового, метилового, бутилового чи амілового спирту.
20 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак відповідач 06 вересня 2021 року листом за № 3448/24-001 повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування.
21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 повністю сплатив заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2020 року № 32240/2020.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 64-р/86/2 ринкова вартість транспортного засобу марки ""VOLVO ХC90", реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 1 849 646,28 грн, а згідно даних ТОВ "Аудатекс Україна" вартість залишків знищеного внаслідок ДТП транспортного засобу марки "VOLVO ХC90" складає 717 680,00 грн, а тому розмір страхового відшкодування становить 1 131 966,28 грн.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 1 131 966,28 грн страхового відшкодування, а також судові витрати.
Короткий зміст рішень судів
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 14 березня 2023 року у складі судді Бачуна О. І. позов задоволено.
Стягнено з ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" на користь ОСОБА_1 1 131 966,28 грн страхового відшкодування.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" відмовою у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування порушило свої зобов`язання за договором страхування, оскільки помилково дійшло до висновку про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, відкинувши при цьому обставини, встановлені судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення, яке набрало законної сили.
Постановою Львівського апеляційного суду від 26 червня 2023 року рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 14 березня 2023 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що доводами позовної заяви, постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 05 лютого 2021 року та позивачем визнається обставина, що після ДТП 30 грудня 2020 року від проходження експертизи ОСОБА_1 відмовився, посилаючись на те, що перебував у "глибокому шоковому стані, викликаним пошкодженням як власного нещодавно придбаного транспортного засобу, так і двох інших дороговартісних транспортних засобів".
В той же час, суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував те, що одним із фундаментів, на якому базується цивільне право, є обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Миколаївського районного суду Львівської області.
15 серпня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 520/8032/15-ц.
Заявник вказує, що постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 05 лютого 2021 року в справі про адміністративне правопорушення встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення, яке передбачено частиною першою статті 130 КУпАП, а тому має право на страхове відшкодування.
Відзив на касаційну скаргу
У вересні 2023 року ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 26 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" укладений договір добровільного страхування наземного транспорту (далі - договір), за яким застраховано автомобіль "VOLVO ХC90", реєстраційний номер НОМЕР_1, і яким сторони визначили, що:
не визнаються страховими випадками і, відповідно, не підлягають страховому відшкодуванню збитки у разі вчинення страхувальником, його представником, водієм, особою, допущеною до керування ТЗ, або іншими особами за їх вказівкою перелічених нижче дій: 3.1.7 здійснення страхувальником, водієм, особою, допущеною до керування ТЗ, зокрема, відмова від освідчення на наявність алкогольного, токсичного, наркотичного сп`яніння тощо (пункт 3.1 договору);
основними документами, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір, при настанні страхового випадку за ризиком "ДТП", збитків є довідка про дорожньо-транспортну пригоду (оригінал) встановленого зразка, завірена круглою печаткою, яка містить інформацію про обставини страхового випадку, наявність (відсутність) алкогольного, токсичного або наркотичного сп`яніння у водія, відомості про винуватця ДТП, а також за вимогою страховика або у разі неможливості отримання зазначеної довідки, - постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, в якій вказана винна особа (підпункт 8.1.1.2 пункту 8.1) (а. с. 5 - 9).
30 грудня 2020 року на автодорозі М-06 Київ-Чоп відбулася ДТП за участю застрахованого автомобіля, внаслідок якої згаданий автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень (а. с. 62-73).
21 січня 2021 року постановою Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачено статтею 124 КУпАП.
05 лютого 2021 року постановою Миколаївського районного суду Львівської області провадження в справі щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а. с. 11).
20 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" заяву на виплату страхового відшкодування у зв`язку з ДТП, яка сталася 30 грудня 2020 року (а. с. 13).
06 вересня 2021 року ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" відмовило у визнанні випадку страховим та виплаті відшкодування на підставі пункту 3.1.7 договору (виключення зі страхових випадків - відмова від освідчення на наявність алкогольного, токсичного, наркотичного сп`яніння), оскільки відповідно до протоколу, складеного поліцейськими при виїзді на місце ДТП, ОСОБА_1 відмовився від перевірки на стан сп`яніння (а. с. 14 - 16).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.