Постанова
Іменем України
23 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 452/4039/21
провадження № 61-2219св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Пророка В. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - заступник начальника Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Демко Ірина Миколаївна,
боржник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 17 січня 2023 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог
У листопаді 2021 року заступник начальника Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Демко І. М. звернулася до суду з поданням, в якому просила визначити частку майна для подальшої примусової реалізації, а саме: частку земельної ділянки з кадастровим номером
№ 4624280900:12:000:0722 для колективного садівництва, загальною площею 0,2307 га, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Подання мотивовано тим, що на примусовому виконанні Самбірського ВДВС у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) знаходиться виконавче провадження ВП № 51842627 з виконання виконавчого листа № 466/5871/14-ц, виданого 25 червня 2015 року Шевченківським районним судом м. Львова, про стягнення із ОСОБА_1 в порядку регресу на користь ОСОБА_3 78 900,00 грн основного боргу, 20 427,54 грн відсотків за користування коштами, 7 321,49 грн - три відсотки річних та судові витрати у сумі 1 066,5 грн, що разом становить 107 715,53 грн.
Боржнику на праві спільної власності з ОСОБА_2 належить земельна ділянка для ведення колективного садівництва загальною площею 0,2307 га. З метою повного та фактичного виконання виконавчого документа та погашення заборгованості шляхом реалізації майна, державний виконавець просила визначити частку боржника у праві спільної власності на земельну ділянку.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10 січня 2022 року у складі судді Казана І. С. відмовлено у задоволенні подання заступника начальника Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Демко І. М. про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Відмовляючи у задоволенні подання заступника начальника Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Демко І. М. про визначення частки майна боржника ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду подання за правилами статті 443 ЦПК України не можуть застосовуватися норми цього Кодексу, які регулюють позовне провадження, такий розгляд подання державного чи приватного виконавця не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наявності спору про право.
Судове рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку заінтересованою особою ОСОБА_3 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 17 січня 2023 року скасовано ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10 січня 2022 року та ухвалено нове рішення про задоволення подання заступника начальника Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Демко І. М.
Визначено частку майна ОСОБА_1, а саме: ідеальну частку земельної ділянки під кадастровим номером № 4624280900:12:000:0722 для колективного садівництва, загальною площею 0,2307 га, за ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції помилково вважав, що виконавець повинен звертатися з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження з метою дотримання принципу диспозитивності та змагальності сторін.
Розгляд питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, передбачено розділом VI ЦПК України "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)".
У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 757/46471/18 (провадження № 61-15534св19) зроблено правовий висновок про те, що подання державного виконавця відповідно до частини першої статті 443 ЦПК України може стосуватися лише визначення частки майна боржника у майні, а спір про виділ частки в натурі (поділ) - у порядку позовного провадження з дотриманням основних принципів цивільного судочинства.
Враховуючи, що частки у майні, яке належить боржнику ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не визначені, виходячи з презумпції рівності часток у праві спільної сумісної власності, з огляду на те, що рішення суду залишається не виконаним і протягом тривалого часу з моменту набрання ним законної сили боржник не виконує його та з метою виконання судового рішення апеляційний суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення подання заступника начальника Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Демко І. М. про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 .
Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав на земельну ділянку, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності. Крім того, задоволення подання державного виконавця не порушує прав іншого співвласника земельної ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2023 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 17 січня 2023 року та залишити в силі ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10 січня 2022 року.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення у справі ухвалено апеляційним судом без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11, де Верховний Суд вказав про те, що такий спір вирішується в позовному провадженні, а не в межах справи, в якій вирішено інший спір між боржником і стягувачем, тобто не в порядку розділу VI "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" ЦПК України.
Провадження у суді касаційної інстанції
08 травня 2023 року квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Зупинено виконання постанови Львівського апеляційного суду від 17 січня 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
У травні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
31 липня 2023 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На примусовому виконанні Самбірського ВДВС у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) знаходиться виконавче провадження ВП № 51842627 з виконання виконавчого листа № 466/5871/14-ц, виданого 25 червня 2015 року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення із ОСОБА_1 в порядку регресу на користь ОСОБА_3 78 900 грн основного боргу, 20 427,54 грн відсотків за користування коштами, 7321,49 грн - три відсотки річних та судові втрати у сумі 1066,5 грн, що разом становить 107 715,53 грн.
Постановою державного виконавця Самбірського ВДВС у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 26 жовтня 2020 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 .
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за боржником ОСОБА_1 11 березня 2015 року зареєстровано право спільної власності із ОСОБА_2 на земельну ділянку під кадастровим номером № 4624280900:12:000:0722, загальною площею 0,2307 га, для колективного садівництва на території Блажівської сільської ради Самбірського району Львівської області (а.с. 10).
Наведене також підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 березня 2015 року, індексний номер: 34773852 (а.с. 51).
З інвестиційного договору № 1 від 24 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 (інвестор) та Садівничим товариством "Урочище "Малий", в особі Пицика Н. В., вбачається, що предметом цього договору є інвестиційна участь у комплексному благоустрої земельної ділянки, розміром 0,2307 га з кадастровим номером 4624280900:12:000:0722, яка знаходиться в с. Воля-Блажівська Самбірського району Львівської області; за цим договором товариство зобов`язується передати частину земельної ділянки без визначення особистої частки у власність інвестора.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.