ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/12377/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Міщенка І. С.,
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 (колегія суддів: Андрієнко В. В., Шапран В. В., Буравльов С. І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 (суддя Павленко Є. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 3 668 019 367,60 грн,
за участю представників:
позивача - Пилипчук В. Є., Хромова О. І.,
відповідача - Куницького В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор) звернулося до суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія) боргу у сумі 3 668 019 367,60 грн, з яких: 3 000 145 880,10 грн основного боргу, 533198856,68 грн пені, 100139113,89 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 34 535 516,93 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог Оператор послався на неналежне виконання Компанією своїх зобов`язань за договором транспортування природного газу від 30.12.2019 № 012020/1912000543 по сплаті вартості послуг з транспортування природного газу (надання доступу до потужності) за період з липня по вересень 2022 року та порушення у зв`язку з цим приписів статей 525, 526, 530, 549, 625, 902, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 179, 188, 193, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Оператор і Компанія як замовник уклали названий вище договір транспортування природного газу, згідно з яким Оператор зобов`язався надати замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга), вартість якої останній зобов`язався оплатити в установлені у цьому договорі строки.
4. Обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до нього (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (пункт 2.3 договору).
5. Свої зобов`язання сторони, зокрема, обумовили у пунктах 2.5, 2.6, 2.7 договору, замовник має подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі, а Оператор - виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. Додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є Оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.
6. Відповідно до пунктів 6.1 - 6.3 договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цієї угоди (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби. Розподіл потужності здійснюється у передбаченому Кодексом порядку. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у цьому ж порядку і форми номінацій і реномінацій оприлюднюються Оператором на його власному веб-сайті.
7. Вартість послуг за розподіл потужності та транспортування розраховується за тарифами, установленими регулятором, а за балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (пункт 7.1 договору).
8. У пунктах 8.1, 8.2 сторони передбачили, що вартість послуг договірної потужності визначається, виходячи з обсягу замовленої потужності Компанії згідно з додатками 1, 2 до цього договору (розподіл потужності та/або розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби. Вартість договірної потужності Компанії на період газового місяця (Р) визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця. Послуги доступу до потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи на період газового місяця, кварталу та/або року надаються на умовах 100 % попередньої оплати у розмірі вартості замовленої потужності на період газового місяця за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Компанія сплачує вартість замовленої потужності незалежно від того, чи була повністю використана замовлена потужність. У платіжних дорученнях відповідач зобов`язався обов`язково указувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У разі нездійснення цього Оператор має право зараховувати кошти, що надійшли від Компанії, у першу як погашення заборгованості, що виникла у попередніх періодах.
9. У пунктах 11.1-11.2 договору домовилися про те, що послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються актами. Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Компанії два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені його печаткою, а Компанія зобов`язалася повернути йому протягом двох днів з дати одержання актів наданих послуг один примірник оригіналу акта, підписаного своїм уповноваженим представником та скріпленого печаткою Компанії, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання такого акта, у такому випадку розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за інформацією Оператора.
10. Чинність договір набрав у день його укладення, у частині транспортування природного газу - з 7:00 години 01.01.2020 (включно) до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Він продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 договору).
11. Додаткові зміни до умов договору сторони внесли шляхом підписання додаткових угод, а саме:
- додатковою угодою від 22.07.2020 № 3 доповнили пункт 2.2 розділу ІІ договору новим абзацом, за яким Компанія визнає, що потужність у точках міждержавного з`єднання, розподілена їй за результатами проведених аукціонів на аукціонній платформі, є її договірною потужністю і буде нею оплачена на умовах даного договору;
- пункт 2.8 розділу ІІ договору викладено у такій редакції: "Обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженням), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (на добу наперед та/або потужності протягом доби)";
- додатковою угодою від 01.12.2020 № 5 сторони виклали пункт 8.2 розділу VIII договору в редакції цієї додаткової угоди, згідно з якою послуги доступу до потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи на період газового місяця, кварталу та/або року надаються на умовах 100 % попередньої оплати у розмірі вартості замовленої потужності на період газового місяця за п`ять банківських днів до початку газового місяця, в якому буде забезпечуватись доступ до потужностей.
12. У разі порушення Компанією строків оплати, передбачених цим договором, остання сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 13.5 договору).
13. 29.06.2021 сторони підписали додаток № 1 до договору, яким визначили об`єми гарантованої потужності на точках входу/виходу на добу.
14. За липень 2020 року сторони підписали акт наданих послуг № 07-20/транзит, згідно з яким вартість договірної потужності за цей місяць склала 4 501 879 850,84 грн, останнім днем сплати послуг за липень 2020 року було 22.06.2020, тоді як Компанія погасила борг за цей місяць 23.06.2020.
15. Позивач оформив акти наданих послуг за період з липня 2022 року по січень 2023 року на загальну суму 20 517 906 752,59 грн і виставив відповідачу рахунки на оплату, тоді як останній актів не підписав і, посилаючись форс-мажорні обставини внаслідок запровадження воєнного стану, самостійно зменшив показники потужності точок входу і виходу та наполягав на їх погодженні Оператором. При цьому відповідач погасив борг у розмірі 17 517 760 872,49 грн. Тому Оператор звернувся з цим позовом про стягнення з Компанії 3 000 145 880,10 грн, нарахувавши також пеню у сумі 533 198 856,68 грн, інфляційні втрати в сумі 100 139 113,89 грн та 3 % річних у сумі у розмірі 370 017,52 грн, нараховані за 23.06.2020 на суму боргу в розмірі 4 501 879 850,84 грн, а також 3 % річних у сумі 34 165 499,41 грн, нараховані за період з 25.05.2022 по 10.02.2023.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
16. 13.04.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2023, про часткове задоволення позову та присудив до стягнення з відповідача на користь позивача 3 000 145 880,10 грн основного боргу, 5 317 187,86 грн пені, 100 139 113,89 грн інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 34 165 499,41 грн, а в решті позову відмовив.
17. Суди мотивували свої рішення тим, що позивач підтвердив наявність боргу за названим вище договором у заявленій сумі та зробили висновки про те, що складові послуги транспортування (доступ до потужності, фізичне транспортування, врегулювання добового небалансу) реалізуються сторонами договору не одночасно, а у порядку, визначеному розділами IX, XI, XIV Кодексу. Послуга доступу до потужності як складова послуги транспортування природного газу не означає фізичне транспортування газу. До того ж Кодекс не передбачає такої послуги як фізичне транспортування природного газу, тобто як окрему та самостійну послугу, а не як складову послуги транспортування. Акцентували увагу на тому, що предметом спору у цій справі є саме стягнення заборгованості за надані послуги саме щодо доступу до потужності, тоді як стягнення боргу за послуги з фізичного транспортування газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації не є предметом цього спору.
18. Установили, що 10.05.2022 Оператор повідомляв Компанію про настання форс-мажорних обставин та зазначав, що з 15:00 газової доби 10.05.2022 номінації для транспортування газу через фізичну точку з`єднання "Сохрановка" на газову добу 11.05.2022 і на наступні газові доби до припинення обставин непереборної сили будуть відхилені. Відповідно позивач не нараховував плату за замовлену потужність по точці входу "Сохрановка". Разом з тим зазначили, що, окрім цієї точки входу, послуги щодо доступу до гарантованої потужності надавалися в інших точках входу та виходу, що не заперечували представники Компанії. Звідси суди спростували посилання Компанії на можливість зупинення в односторонньому порядку виконання обов`язків по оплаті вартості замовленої потужності по іншим точкам входу та виходу.
19. Указали на те, що підставою для оплати Компанією послуги доступу до потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи на період газового місяця є наявність підписаного сторонами додатку 1 до договору, яким установлений відповідний обсяг замовленої позивачем потужності. При цьому, звернули увагу на недотримання домовленості, викладеної у пункті 8.2 договору, про те, що обов`язок з оплати указаної послуги виникає у відповідача за п`ять робочих днів до початку газового місяця, в якому буде забезпечуватись доступ до потужностей, і не залежить від додаткових дій Оператора, зокрема, надіслання рахунків на оплату та підписання актів надання послуг.
20. Спростували також посилання Компанії на лист Міністерства енергетики України від 28.05.2022 № 20/1.4-7.3-7043 як на підставу зменшення вартості послуг на тій підставі, що за домовленістю сторін у пункті 17.2 договору зміна установленої вартості послуг здійснюється письмово лише за їх погодженням.
21. Суди установили, що Компанія 23.06.2020 погасила спірну заборгованість за липень 2020 року у розмірі 4 501 879 850,84 грн, тоді як відповідно до пункту 8.2 договору останній день сплати послуг за цей місяць було 22.06.2020. Оскільки фактичний день сплати заборгованості не включається до періоду нарахування, то суди відмовили у задоволенні позовних вимог про стягнення з Компанії 3 % річних у розмірі 370 017,52 грн, нарахованих за 23.06.2020 на суму боргу у сумі 4 501 879 850,84 грн, і визначили правильним стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 34 165 499,41 грн.
22. З цих самих підстав суди вказали на неправильність здійсненого позивачем розрахунку пені, який її нарахував у тому числі за день фактичної оплати боргу - 23.06.2020, і визначили, що загальний обґрунтований розмір пені становить 531 718 786,59 грн, але, зважаючи на майнові стани обох сторін, за клопотанням відповідача, зменшили належну до стягнення суму.
23. Крім того, суди перевірили правильність нарахування позивачем суми інфляційних втрат, розрахунок якої відповідає вимогам закону.
Короткий зміст касаційної скарги
24. Компанія у касаційній скарзі просить скасувати ці судові рішення у задоволених частинах позову і ухвалити у них нове рішення про відмову у позові, тоді як Оператор, оскаржив ці судові рішення у відмовлених частинах позову та просив ухвалити у них нове рішення про задоволення позову повністю.
25. Касаційне провадження за скаргою Компанії відкрито на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а за скаргою Оператора - на підставі пунктів 1, 4 частини другої цієї ж статті.
26. Компанія наполягає на тому, що суди застосували:
- частину першу статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частину першу статті 903 цього ж Кодексу без урахування висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 910/9551/17, оскільки не встановили яку саме діяльність Оператор здійснював для надання послуг транспортування, які витрати він поніс при наданні послуг, які дії вчинив на виконання пункту 6.1 договору із забезпечення наявності відповідних потужностей та чи вчинив хоч якісь дії для надання таких послуг, крім підписання в односторонньому порядку актів про надання послуг. Не встановили також який корисний ефект для Компанії полягає в самому лише підписанні додатку № 1 до договору, що прийнятий як підтвердження надання послуги;
- частину третю статті 538 ЦК України без урахування висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 914/666/18, оскільки Оператор у листі від 10.05.2022 повідомляв, що буде відхиляти номінації повністю і повідомив, що він не надає та не надаватиме послугу на точці входу та в такому ж збалансованому обсязі на точках виходу, що є порушенням пункту 2.6 договору (Оператор має приймати газ в точках входу та передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором) та пункту 3.1 договору (Оператор зобов`язаний приймати номінації та реномінації). Однак, коли Оператор повідомив про відхилення номінацій, суди не визнали права Компанії зупинити виконання і частини свого зустрічного обов`язку, ігноруючи висновок Верховного Суду про те, що: "За відсутності підтвердженої номінації щодо себе на будь-який із днів січня 2018 року чи січень 2018 року в цілому суди дійшли висновку, що Компанія мала очевидні підстави вважати, що Товариство не виконає свого обов`язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі. Тобто наведені обставини давали право Компанії на підставі частини третьої статті 538 ЦК України зупинити виконання свого обов`язку з передоплати придбаного газу, а відтак і з його оплати, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі".
27. Компанія також просить надати висновок щодо застосування пункту 45 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" та пункту 7 глави 3 розділу І Кодексу, оскільки він у подібних правовідносинах відсутній. Наполягає на тому, що суди не застосували ці норми щодо того, що: "транспортування природного газу, пов`язане з його переміщенням, і надання послуг транспортування, невіддільне від отримання природного газу в точці входу та передачі природного газу в точці виходу, тоді як, на думку Компанії, помилковим є висновок судів, що надання послуги транспортування можливе без переміщення природного газу газотранспортною системою та без отримання природного газу в точці входу до газотранспортної системи та без передачі природного газу в точці виходу з газотранспортної системи".
28. Компанія також вважає, що суди порушили пункт 1 частини першої статті 237 та пункти 1, 2, 4, 5 частини четвертої статті 238 ГПК України, оскільки основу цього спору становить різне розуміння умов договору, який сторони уклали за наслідками зустрічі 19-20.12.2019 у Берліні та Мінську представників Європейського Союзу, України та Російської Федерації, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", НАК "Нафтогаз України", ПАТ "Газпром". Компанія та ПАТ "Газпром" уклали Угоду про надання послуг з організації транспортування природного газу через територію України від 30.12.2019 і договір укладено з метою транспортування природного газу для ПАТ "Газпром" через територію України. Ці обставини дозволяють зрозуміти зміст послуги транспортування (з наданням гарантованого доступу до потужностей) між сторонами. Утім, суди не згадали про аргумент Компанії щодо мети договору, змісту попередніх переговорів та їх значення для тлумачення суті послуги транспортування як переміщення газу газотранспортною системою.
29. У доповненнях до касаційної скарги Компанія скаржиться на те, що суд апеляційної інстанції виготовив постанову шляхом механічного копіювання мотивувальної частини рішення місцевого господарського суду без здійснення аналізу та власної оцінки її доводів, викладених в апеляційній скарзі.
30. Оператор, наполягає на тому, що, зменшуючи належний до стягнення розмір пені, суди застосували статтю 551 ЦК України без урахування висновків щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/18718/21, від 31.03.2023 у справі № 910/20525/21, від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 та від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, в яких суд касаційної інстанції дотримується сталої правової позиції про те, що зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
31. Посилаючись на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, Оператор наполягає на тому, що суди не проаналізували та не дослідили докази того, що він не перебуває в кращому фінансовому становищі порівняно з відповідачем з огляду на запровадження у державі воєнного стану тощо.
32. Оператор також наполягає на безпідставній відмові судами у стягненні решти 3 % річних, звертаючи увагу на те, що позивач здійснив розрахунок 23.06.2020, тоді як кінцевий термін сплати боргу було 22.06.2020, і стверджує, що законом не обмежено право кредитора нараховувати 3 % річних на день фактичної сплати суми заборгованості. Разом з тим, оскаржуючи судові рішення у відмовленій частині 3 % річних, Оператор не визначив підстави оскарження, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
33. Компанія та Оператор у відзивах на касаційні скарги просять залишити їх без задоволення, а судові рішення в оскаржуваних ними частинах - без змін.
34. Компанія наполягає на наявності сталої судової практики щодо права суду визначити необхідний до зменшення розмір пені.
35. Оператор зі свого боку наполягає на тому, що наведена Компанією підстава касаційного оскарження, визначена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася. Стверджує про неподібність правовідносин у справах, на які посилається скаржник, оскільки у справі № 914/666/18 розглядався спір про стягнення пені, штрафів та збитків за договором купівлі - продажу природного газу, тоді як у цій справі між сторонами виникли правовідносини на підставі договору транспортування природного газу, укладеного на підставі Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (у редакції чинній станом на 01.05.2019). У справі № 914/666/18 суд касаційної інстанції не досліджував специфіки правового регулювання правовідносин за названим вище Типовим договором. Правовідносини, що склалися між сторонами у справі № 910/12377/22, відмінні від правовідносин у справі № 914/666/18 підставами позовів, змістом правовідносин і фактично-доказовою базою (обставинами справи та зібраними у них доказами). Тому відсутні підстави вважати, що висновки судів у цій справі зроблені без урахування висновків щодо застосування зазначених частини третьої статті 538 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові у справі № 914/666/18.
36. У справі № 910/9551/17 розглядався спір про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу магістральними трубопроводами, укладеним за типовою формою договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами, затвердженою постановою НКРЕ від 22.09.2011 № 1579 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.10.2011 за № 1154/19892, а правовідносини врегульовувалися чинними на той час нормами Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.1995 № 213. У справі № 910/9551/17 предметом позову було стягнення вартості послуг з транспортування газу і суди досліджували певні умови типового договору, тоді як у цій справі вирішувався спір про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу, укладеного за типовою формою транспортування природного газу, затвердженою постановою НКРЕКП 30.09.2015 № 2497, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1383/27828 (в редакції постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 станом на 01.05.2019). Правовідносини між сторонами у цій справі врегульовуються Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП 30.09.2015 № 2493 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 № 1378/27823.
37. У постанові від 15.07.2022 у справі № 921/184/21 Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду висловив правову позицію про те, що: "За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Закон України "При ринок природного газу" та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування. Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Норми ЦК України та ГК України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу".
38. Оператор послався на постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 та від 15.07.2022 у справі № 921/184/21 як сталу правову позицію, що за договором транспортування природного газу, укладеного за типовою формою транспортування природного газу, затвердженою постановою НКРЕКП 30.09.2015 № 2497, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1383/27828, який є предметом розгляду у справі № 910/12377/22, надання послуг може включати в себе ту чи іншу з перелічених вище послуг. Послуга надання доступу до потужності та/або послуга транспортування та/або послуга балансування (врегулювання позитивного/негативного небалансів) не є взаємопов`язаними, а відтак надання Оператором тієї чи іншої послуги безумовно не залежать одна від однієї. Він наполягає на тому, що предметом розгляду у цій справі є виключно стягнення заборгованості за послуги замовленої договірної потужності. Тому правовідносини, що склалися між сторонами у цій справі № 910/12377/22, відмінні від правовідносин у справі № 910/9551/17, оскільки відрізняються підставами позовів, змістом правовідносин, фактично-доказовою базою (обставинами справи та зібраними у них доказами). До того ж умови договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами у справі № 910/9551/17 не передбачали надання такої послуги як замовлена договірна потужність.
39. Оператор вважає, що підстав для формування висновку щодо застосування визначених скаржником норм права у подібних правовідносинах немає і наведена ним підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не підтверджена, оскільки суди частково задовольнили позовні вимоги у зв`язку з тим, що Компанія не виконала визначеного у пункті 8.2 договору обов`язку по сплаті Оператору вартості замовленої потужності незалежно від того, чи була вона повністю використана, і встановили, що Компанія не довела наявності обставин неможливості використання потужності точок виходу в межах визначених договором обсягів їх потужностей. Застосували при цьому положення Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу, якими регламентовано порядок оплати замовником послуг замовленої договірної потужності.
40. Крім того, вказав на те, що жоден пункт договору/додатку 1/додаткових угод до нього не містить ні згадки, ні вказівки, ні прив`язки до Угоди від 30.12.2019, укладеної між НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Газпром", як і не містить заборони щодо транспортування природного газу за цим договором від будь - якого іншого постачальника, відмінного від ПАТ "Газпром". Тому безпідставними вважає посилання Компанії на те, що типовий договір транспортування природного газу від 30.12.2019 № 012020/1912000543 укладено на виконання Угоди від 30.12.2019, укладеної між НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Газпром".
Позиція Верховного Суду
41. Ураховуючи оскарження позивачем судових рішень у зазначених у пункті 24 цієї постанови частинах, касаційний перегляд відповідно до приписів статті 300 ГПК України здійснюється лише у цих частинах.