ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/12021/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 14.09.2022
та на рішення Господарського суду міста Києва
від 04.10.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 25 560,24 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
1. У липні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі-відповідач) про стягнення 26 560,24 грн, з яких: 3 706,36 грн - 3% річних; 22 853,88 грн - інфляційних втрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у справі № 910/12021/21 позов задоволено повністю, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 3% річних у розмірі 3 706,36 грн, інфляційні у розмірі 22 853,88 грн, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, МТСБУ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у справі № 910/12021/21 залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2022, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/12021/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у справі № 910/12021/21. Призначено розгляд касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у справі № 910/12021/21 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Зупинено касаційне провадження у справі № 910/12021/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/16820/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2022 справу № 910/16820/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Маркс.Капітал? до Моторного (транспортного) страхового бюро України разом з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
7. Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21, до розгляду якої було зупинено касаційне провадження у справі № 910/12021/21.
8. 01.08.2023 від представника Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла заява про поновлення касаційного провадження.
9. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у справі № 910/12021/21.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
10. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, МТСБУ подано касаційну скаргу, в якому останнє просить відступити від висновку щодо покладення на МТСБУ обов`язку зі сплати 3 % річних, інфляційних втрат та пені у зв`язку з простроченням виконання страховиком, який в подальшому ліквідований, зобов`язання за договором страхування цивільно-правової відповідальності, викладеного в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі
№ 910/14293/19; скасувати рішення Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
11. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
11.1 Висновки судів, обґрунтовані правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, не відповідають доктринальним підходам тлумачення норм права, внаслідок чого були неправильно застосовані норми пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961- IV.
11.2 Норма пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV наведена Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС), що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV.
11.3 МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником СК "Україна" ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
11.4 Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
11.5 Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час ліквідації СК "Україна".
11.6 3 посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит Скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, Відповідач зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
11.7 У контексті підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу Скаржник послався на те, що:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат), стосується необмеженої кількості осіб як потерпілих, що потрапляють у дорожньо- транспортну пригоду, та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків-членів МТСБУ, які на сьогодні перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо норми підпункту "ґ" пункту 41.1 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
12. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Маркс.Капітал" просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу Відповідача - без задоволення.
12.1 Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує Скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
12.2 Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою Відповідача, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
12.3 ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що подана касаційна скарга не містить виключних підстав для касаційного перегляду, а також підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
12.4 На думку Позивача, метою позиції Скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39,41 Закону № 1961-IV.
12.5 Позивач вказує, що пеня, сплата якої передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV, має нараховуватися у випадку, передбаченому підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV.
12.6 ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що 3 % річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема в постанові у справі № 3-1522гс16, а положення Закону № 1961-IV не містять норм, за яких після настання передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV обставин обсяг прав потерпілого звужується за рахунок прав, передбачених статтею 625 ЦК України.
12.7 На думку Позивача, положення першої частини речення пункту 41.1 статті 41 у поєднанні з положеннями підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV чітко не деталізують структуру зобов`язань, які переходять до МТСБУ, однак беззаперечно вказують, що до останнього переходять саме зобов`язання страховика за договором обов`язкового страхування, які не були виконані страховиком.
12.8 За твердженням Позивача, тлумачення положень першої частини речення пункту 41.1 статті 41 та підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV в системному взаємозв`язку з нормою пункту 20.3 статті 20 цього Закону № 1961 -IV усуває питання відсутності деталізації обов`язків, які переходять до МТСБУ, що спростовує довід Скаржника про необхідність застосування аналогії права до норм Закону № 1961-IV, які регулюють питання виконання обов`язків страховика- банкрута.
12.9 Також Позивач звертає увагу на наданий ним судам висновок експерта в галузі права, який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
Позиція Верховного Суду
13. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
14. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
14.1 09.03.2015 у м. Києві по вул. 1 Травня у м. Іллічівську Одеської області, керуючи автомобілем "Scoda Octavia" д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1 не надав дорогу та допустив зіткнення з мотоциклом "Suzuki", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.
14.2 Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 05.03.2015 у справі № 501/1150/15-к водія ОСОБА_1, який порушив п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.
14.3 Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0647656 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна".
14.14 12.03.2015 ФОП Жилою І.І. було складено Звіт № 41/15 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТС Suzuki VL800, р.н. НОМЕР_2, відповідно до якого визначено вартість матеріального збитку у розмірі 66 701,81 грн.
14.15 16.11.2015 між ОСОБА_3 (цедент, первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Шияном Денисом Сергійовичем (цесіонарій, новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого ФОП Шиян Д.С. набув право вимоги в зобов`язаннях, що виникли із вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі права одержання грошового відшкодування нанесеної шкоди майну цедента у розмірі 45 549,53 грн від винної особи, страхової компанії або від Моторного (транспортного) страхового бюро України, в передбачених законом випадках.
14.16 30.11.2015 між Фізичною особою-підприємцем Шияном Д.С. (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №5/30-11/2015, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до Додатку №1 до цього договору, зокрема, з договору відступлення права вимоги від 16.11.2015.
14.17 В силу умов вказаного договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (п.1.2 договору № 5/30-11/2015 від 30.11.2015).
14.18 Пунктом 1.4 договору №5/30-11/2015 від 30.11.2015 передбачено, що зобов`язаною особою (боржником) є ОСОБА_1 (п. 22 додатку №1 до договору № 5/30-11/2015 від 30.11.2015); страхова компанія Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УКРАЇНА"; Моторне (транспортне) страхове бюро України у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
14.19 Починаючи з 30.11.2015 кредитором у договірному зобов`язанні за договором страхування №АІ/0647656, яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал".
14.20 Позивач зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна", порушуючи умови договору страхування (полісу) №АІ/0647656, не здійснило виплату грошового зобов`язання за заявою Стаматова О.Ф.
14.21 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулись до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (ідентифікаційний код 30636550), оскільки останнє має кредиторську заборгованість і неспроможне її погасити.
14.22 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", визнано розмір вимог ініціюючих кредиторів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс. Капітал" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на суму 1 232 899 грн 85 коп., призначено в даній справі розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тищенко Оксану Іванівну.
14.23 30.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна".
14.24 24.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" подало уточнення до заяви про грошові вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" у справі № 910/842/18, у тому числі за зобов`язанням, яке виникло за страховою подією 09.03.2015. Ці уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору №АІ/0647656, у розмірі 83 497,15 грн, з яких: 45 549,53 грн. - розмір завданого збитку; 3 706,36 грн - 3% річних; 22 853,88 грн - розмір інфляційних втрат; 11 387,38 грн - розмір пені.
14.25 Ухвалою попереднього засідання від 15.06.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на загальну суму 22 101 683 грн 87 коп., в тому числі, визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал".
14.26 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 постановлено ліквідувати Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
14.27 21.08.2019 у зв`язку з ліквідацією Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату боргу у розмірі 83 497,15 грн.
14.28 06.09.2019 відповідачем було частково виконано зобов`язання за договором страхування № АІ/0647656, зокрема, здійснено лише виплату страхового відшкодування у розмірі 45 549,43 грн як відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09.03.2015.
14.29 Позивач зазначав, що відповідач лише частково виконав зобов`язання за договором № АІ/5553591, оскільки не сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 3 706,36 грн 3% річних та 22 853,88 грн інфляційних втрат, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача вказаних сум.
14.30 Судові рішення мотивовані тим, що Відповідач не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, який допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)), та суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені (пункт 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961- IV)), нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу вказаних норм є невід`ємною складовою боргу за Договором страхування.
14.31 Суди вказали, що право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство.
14.32 В цьому випадку на підставі положень пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-1V має місце перехід обов`язків до МТСБУ за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліквідованого страховика. При цьому Зазначені нормативні акти в цілому та наведені норми зокрема не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 ЦК України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
15. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
16. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
17. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
18. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
19. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.