ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/8884/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 26.04.2022
та на рішення Господарського суду міста Києва
від 16.12.2021
у справі № 910/8884/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 12 721,50 грн,-
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (ТОВ "Маркс.Капітал") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення інфляційних втрат та 3% річних у сумі 8 144,56 грн, нарахованих на суму страхового відшкодування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/8884/21 позовні вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 8 144,56 грн задоволено. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ТОВ "Маркс.Капітал" інфляційні втрати у сумі 6 547,19 грн, 3% річних у сумі 1 597,37 грн та витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 2 270,00 грн.
3. Не погодившись з прийнятим рішенням, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2022 апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення 16.12.2021 у справі №910/8884/21 залишено без задоволення; апеляційну скаргу ТОВ "Маркс.Капітал" на рішення 16.12.2021 у справі №910/8884/21 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у цій справі залишено без змін. Витрати по сплаті судового збору покладено на Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Рух касаційної скарги
5. 28.09.2022 Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 27.09.2022 № 209/21/ІНС.ЛОУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/8884/21, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України у справі № 910/8884/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С. В., судді - Картере В. І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2022.
7. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/8884/21, залишено без руху.
8. Моторним (транспортним) страховим бюро України усунено недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
9. Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2022, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 910/8884/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/8884/21 та призначено розгляд касаційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; зупинено касаційне провадження у справі №910/8884/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/16820/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
10. Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21, до розгляду якої було зупинено касаційне провадження у справі № 910/8884/21.
11. 01.08.2023 від представника Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла заява про поновлення касаційного провадження.
12. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/8884/21.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу
13. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, МТСБУ подано касаційну скаргу, в якому останнє просить відступити від висновку щодо покладення на МТСБУ обов`язку зі сплати 3 % річних, інфляційних втрат та пені у зв`язку з простроченням виконання страховиком, який в подальшому ліквідований, зобов`язання за договором страхування цивільно-правової відповідальності, викладеного в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19; скасувати оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.
14. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
14.1. Висновки судів, обґрунтовані правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, не відповідають доктринальним підходам тлумачення норм права, внаслідок чого були неправильно застосовані норми пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV.
14.2. Норма пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV наведена Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС), що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV.
14.3. МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником СК "Україна" ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
14.4. Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
14.5. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час ліквідації СК "Україна".
14.6. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит Скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, Відповідач зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
14.7. У контексті підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу Скаржник послався на те, що:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат), стосується необмеженої кількості осіб як потерпілих, що потрапляють у дорожньо-транспортну пригоду, та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків-членів МТСБУ, які на сьогодні перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо норми підпункту "ґ" пункту 41.1 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Маркс.Капітал" просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу Відповідача - без задоволення.
15.1. Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує Скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
15.2. Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою Відповідача, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
15.3. ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що подана касаційна скарга не містить виключних підстав для касаційного перегляду, а також підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
15.4. На думку Позивача, метою позиції Скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV.
15.5. Позивач вказує, що пеня, сплата якої передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV, має нараховуватися у випадку, передбаченому підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV.
15.6. ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що 3 % річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема в постанові у справі № 3-1522гс16, а положення Закону № 1961-IV не містять норм, за яких після настання передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV обставин обсяг прав потерпілого звужується за рахунок прав, передбачених статтею 625 ЦК України.
15.7. На думку Позивача, положення першої частини речення пункту 41.1 статті 41 у поєднанні з положеннями підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV чітко не деталізують структуру зобов`язань, які переходять до МТСБУ, однак беззаперечно вказують, що до останнього переходять саме зобов`язання страховика за договором обов`язкового страхування, які не були виконані страховиком.
15.8. За твердженням Позивача, тлумачення положень першої частини речення пункту 41.1 статті 41 та підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV в системному взаємозв`язку з нормою пункту 20.3 статті 20 цього Закону № 1961-IV усуває питання відсутності деталізації обов`язків, які переходять до МТСБУ, що спростовує довід Скаржника про необхідність застосування аналогії права до норм Закону № 1961-IV, які регулюють питання виконання обов`язків страховика-банкрута.
15.9. Також Позивач звертає увагу на наданий ним судам висновок експерта в галузі права, який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
Позиція Верховного Суду
16. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
17. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
17.1. 26.06.2015 у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 .
17.2. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 01.09.2015 у справі № 757/23444/15-п за указаною подією водія ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
17.3. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ "СК "Україна" згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0645058.
17.4. Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 870 від 07.07.2015, виконаного суб`єктом оціночної діяльності на замовлення ОСОБА_2, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 26 174,41 грн.
17.5. 26.10.2015 між власником транспортного засобу "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_2, (цедент) та ФОП Шиян Д. С. (цесіонарій) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) щодо виплати страхового відшкодування, за умовами якого цесіонарій займає місце цедента в зобов`язаннях, що виникли із страхової пригоди, що сталась на 26.06.2015 у м. Києві за участю автомобілів "ЗАЗ" та "Тойота", у тому числі право на одержання грошового відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 25 174,41 грн.
17.6. 31.11.2015 між ФОП Шиян Д.С. (клієнт) та ТОВ "Маркс.Капітал" (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/31-10/2015, у відповідності до якого сторони погодили наступне:
- клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до Додатку №1 до цього Договору (надалі іменуються "Основні договори") (п.п. 1.1., 1.2. Договору);
- фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі;
- в силу даного договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (п. 1.2 договору);
- за передані права вимоги до боржника за основним договором факторингу фактор сплачує клієнтові 387 809,01 грн (п. 4.1. договору).
17.7. Таким чином судом установлено, що на підставі договору факторингу № 5/31-10/2015 від 31.10.2015 до позивача, як нового кредитора, з 31.10.2015 перейшло право вимоги до боржників - ПрАТ "СК "Україна" та МТСБУ у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", щодо страхового відшкодування за договором страхування (полісом) № АІ/0645058.
17.8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна", в тому числі, за договором факторингу № 5/31-10/2015 від 31.10.2015 та договором страхування № АІ/0645058.
17.9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 вирішено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
17.10. 02.09.2019 позивач, у зв`язку з ліквідацією ухвалою суду від 17.07.2019 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату боргу.
17.11. 17.09.2019 відповідач повідомив позивача про прийняття рішення про виплату відшкодування у зобов`язанні за договором страхування № АІ/0645058 у розмірі 25 104,41 грн.
17.12. Ухвалою суду від 17.07.2019 установлено, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів боржника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" не задоволені у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.
17.13. Позивач, у зв`язку з ліквідацією Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" 03.09.2019 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату боргу.
17.14. Заявою від 17.09.2019 № 3.1-05/30228 відповідач повідомив позивача про прийняття рішення про виплату відшкодування у зобов`язанні за договором страхування № АІ/0645058 у розмірі 25 104,41 грн.
17.15. Відповідачем було виконано частково зобов`язання за договором страхування № АІ/0645058 та здійснено лише часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 25 104,41 грн, водночас, інша частина зобов`язань щодо сплати 3 % річних у розмірі 1 597,37 грн та інфляційних втрат у розмірі 6 547,19 грн була залишена відповідачем без задоволення.
17.16. Судові рішення мотивовані тим, що право постраждалої особи (іншої особи, яка набула таке право) щодо відшкодування не лише шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а й застосування відповідальності за несвоєчасне виконання страховиком (у визначених законом випадках - МТСБУ) такого обов`язку (регламентної виплати), передбачене нормами чинного законодавства та підтверджується сталою судовою практикою.
17.17. Суди вказали, що преамбула статті 41 Закону № 1961-IV щодо відшкодування МТСБУ шкоди на умовах, визначених цим Законом, не може тлумачитись без взаємозв`язку із положеннями пп. "ґ" п. 41.1 цієї статті та із положеннями п. 20.3 статті 20 Закону, п. 3 статті 20 Закону України "Про страхування". Зазначені нормативні акти в цілому та наведені норми зокрема не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 ЦК України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
17.18. Також, судами зазначено, що з урахуванням положень пп. "ґ" п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, обов`язок МТСБУ щодо відшкодування шкоди замість ліквідованого страховика виникає з моменту встановлення судом факту недостатності коштів та майна такого страховика, чим, у цьому випадку, є дата постановлення ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, закриття провадження у справі про банкрутство страховика - банкрута. Важливим при цьому є врахування судами обставин того, що вимоги кредиторів не були задоволені у зв`язку з відсутністю достатніх майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси. Відтак, право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події.
17.19. Також, судами зазначено, що оскільки ліквідація страховика (ПрАТ "СК "Україна") відбулась за ухвалою суду від 17.07.2019, саме 17.07.2019 є початком перебігу строку позовної давності у даній справі, тому звернення позивача (31.05.2021) щодо стягнення компенсаційних втрат, які складаються із 3% річних та інфляційних втрат здійснено в межах строку загальної позовної давності.
17.20. В даному випадку, на підставі норм п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має місце перехід обов`язків до МТСБУ за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліквідованого страховика.
17.21. МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України та пункт 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
17.22. Обставини правильності розрахунків спірних сум 3% річних та інфляційних втрат, які були визнані як кредиторські вимоги у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "Страхова компанія "Україна", встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18. Зокрема, встановлено розмір спірних нарахувань інфляційних втрат у сумі 6 547,19 грн та 3 % річних у сумі 1 597,37 грн, а також обґрунтованість відповідних вимог ТОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна", що має преюдиційне значення і не потребує повторного доказування.
18. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
19. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.