ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/3349/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат": Яковлєв А.В.,
Головного управління ДПС у Львівській області: Несторович Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 (у складі колегії суддів: Матущак О.І. - головуючий, Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.)
та ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.04.2023 (суддя Цікало А.І.)
у справі № 914/3349/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октант"
до Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи та стислий зміст заяви
1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.01.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" (далі - Боржник), введено процедуру розпорядження майном Боржника.
2. У березні 2023 року Головне управління ДПС у Львівській області (далі - Податковий органі) подало заяву з грошовими вимогами до Боржника на суму 27821789,31 грн, які складаються з:
- земельного податку, Волноваський район, у розмірі 831612,46 грн (податкова декларація від 18.02.2022 на суму 910135,01 грн, залишок несплаченої суми - 831612,46 грн);
- земельного податку, м. Лиман, у розмірі 16423,51 грн (податкова декларація від 09.02.2022 на суму 17943,13 грн, залишок несплаченої суми - 16423,51 грн);
- податку на нерухоме майно, Волноваський район, у розмірі 252147,10 грн (податкова декларація від 08.02.2022 на суму 262148,25 грн, залишок несплаченої суми - 252147,10 грн);
- орендної плати з юридичних осіб, м. Вугледар, у розмірі 6071419,90 грн (податкова декларація від 09.02.2022 на суму 6480309,15 грн, залишок несплаченої суми - 6071419,90 грн);
- орендної плати з юридичних осіб, Волноваський район, у розмірі 2059,50 грн. (податкова декларація від 09.02.2022 р. на суму 2246,73 грн., залишок несплаченої суми становить 2059,50 грн.);
- орендної плати з юридичних осіб, Мангушський район, у розмірі 25960,67 грн (податкова декларація від 09.02.2022 на суму 25972,65 грн, залишок несплаченої суми - 25960,67 грн);
- єдиного внеску в розмірі 1391470,42 грн (податкова декларація від 04.02.2022 на суму 2340757,01 грн, залишок несплаченої суми - 1391470,42 грн);
- податку на додану вартість у розмірі 19230695,75 грн (податкове повідомлення-рішення №00066270719 від 15.06.2021 на суму 6686253,75 грн; податкове повідомлення-рішення №8307/05-99-07-19 від 23.07.2021 на суму 12544442,00 грн).
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №200/8346/21, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022, задоволено адміністративний позов Боржника до Головного управління ДПС у Донецькій області - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області №00066270719 від 15.06.2021.
4. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №200/10191/21, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022, задоволено позов Боржника до Головного управління ДПС України у Донецькій області - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №8307/05-99-07-19 від 23.07.2021, яким Боржнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальній сумі 12544442,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 8362961,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4181481,00 грн.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.04.2023, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2023, зокрема, визнано вимоги Податкового органу до Боржника на суму 8591093,56 грн (з яких 7199623,14 грн (податкові зобов`язання) - вимоги третьої черги; 1391470,42 грн (єдиний внесок) - вимоги другої черги); витрати Податкового органу зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн за подання заяви з кредиторськими вимогами покладено на Боржника - вимоги першої черги. Вимоги Податкового органу на суму 19230695,75 грн відхилено.
6. Судові рішення мотивовані тим, що вимоги Податкового органу до Боржника на суму 8591093,56 грн обґрунтовані, підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню. Водночас вимоги Податкового органу до Боржника з податку на додану вартість у розмірі 19230695,75 грн, які виникли на підставі податкового повідомлення-рішення №00066270719 від 15.06.2021 (на суму 6686253,75 грн) та податкового повідомлення-рішення №8307/05-99-07-19 від 23.07.2021 (на суму 12544442,00 грн), підлягають відхиленню, оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані рішеннями суду, що набрали законної сили.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
7. Податковий орган подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині невизнання його кредиторських вимог в сумі 19230695,75 грн, ухвалити нове рішення про задоволення грошових вимог Податкового органу в повному обсязі.
8. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
9. Податковий орган зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. На думку Податкового органу, суди при ухваленні оспорюваних рішень поверхнево дослідили докази та допустили формальний підхід до винесених рішень попри те, що він звернувся до господарського суду в межах цієї справи та у спосіб, встановлений Господарським процесуальним кодексом України і КУзПБ, подавши належним чином заяву про визнання кредиторських вимог та обґрунтувавши її. Зокрема, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що Податковий орган подав касаційні скарги на судові рішення у справах №200/8346/21 і №200/10191/21, за якими відкрито касаційній провадження Верховним Судом.
10. Також Податковий орган вважає неправильним застосування судами першої та апеляційної інстанцій частини 4 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). При цьому Податковий орган зазначає, що стосовно грошових зобов`язань, які оскаржуються в адміністративних справах та заявлені в межах справи про банкрутство, правову позицію висловили Верховний Суд України в постанові від 21.04.2015 у справі №21-91а15 та Верховний Суд у постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19.
11. Податковий орган наголошує, що ця справа має великий суспільний інтерес та має резонансний характер, оскільки передумовою подання заяви про визнання кредиторських вимог до Боржника стала несплата податкового бору в сумі 328799,78 грн, а несплата та ненадходження узгодженої великої суми податкового боргу призвело до дефіциту Державного бюджету України.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
12. Боржник подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
13. Посилаючись на положення статті 124 Конституції України, пункту 56.18 статті 56, підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60, підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Боржник заперечує проти твердження Податкового органу про те, що на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника суми за податковими повідомленнями-рішеннями №00066270719 від 15.06.2021 і №8307/05-99-07-19 від 23.07.2021 не були узгодженими, адже судові рішення у справах №200/8346/21 і №200/10191/21 набрали законної сили.
14. Зокрема, Боржник зауважує на правові позиції, викладені в постановах Верховного суду від 31.08.2018 у справі №803/669/17, від 27.09.2022 у справі №380/7694/20, від 03.08.2022 у справі №160/5671/21, від 18.08.2021 у справі №200/10626/19-а.
15. Також Боржник наголошує, що факт подання касаційних скарг на відповідні судові рішення та відкриття касаційних проваджень не тягне правових наслідків у частині їх дії, не скасовує чи зупиняє їх чинність.
Позиція Верховного Суду
16. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
17. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду заяви Податкового органу про визнання його грошових вимог до Боржника в частині невизнання його кредиторських вимог в сумі 19230695,75 грн податку на додану вартість.
18. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).
19. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
20. Необхідно наголосити, що в силу вимог статей 8, 129, 1291 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
21. Верховенство права та обов`язковість судового рішення віднесені до основних засад (принципів) господарського судочинства також положеннями частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
22. У статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічні положення містить частина 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".