ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 648/3138/19
провадження № 51- 362 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2021 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року постановлені у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Херсона, жителя АДРЕСА_1,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 296, частиною 2 статті 345, частиною 3 статті 262 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 296, частиною 2 статті 345, частиною 3 статті 262 КК, та призначено йому покарання:
- за частиною 1 статті 296 КК у виді арешту на строк шість місяців;
- за частиною 2 статті 345 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за частиною 3 статті 262 КК у виді позбавлення волі на строк 10 років.
На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
На підставі статті 54 КК позбавлено ОСОБА_6 спеціального звання "лейтенант міліції".
На підставі частини 5 статті 72 КК зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 15 червня 2019 року по 16 червня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання судових витрат, речових доказів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно з вироком ОСОБА_6 2 червня 2019 року приблизно об 11 год у громадському місці, а саме: біля магазину "Везунчик", розташованого за адресою: Херсонська область, смт Білозерка, вул. Свободи, умисно, з хуліганських спонукань, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки у громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи зауваження громадян, зокрема, потерпілого ОСОБА_9, який намагався припинити його протиправні дії, виражаючись грубою нецензурною лайкою, вчинив хуліганство, яке виразилось у нанесенні дерев`яною палкою ударів потерпілому в область спини, попереку, голови, рук, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забійних ран голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я.
Під час вчинення вказаних хуліганських дій ОСОБА_6 також наніс кілька ударів дерев`яною палкою по автомобілю марки "DAEWOO FSO LANOS TF 69 Y", державний номерний знак НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_9, та в салоні якого на той момент перебувала малолітня онука потерпілого - ОСОБА_10, якій було заподіяно шкоду психічному здоров`ю, що полягає у перенесенні нею переляку з розвитком неврозоподібного стану, пароксизмальних порушень сну, гострої реакції на стрес.
Крім того, внаслідок таких неправомірних дій ОСОБА_6 було механічно пошкоджено вказаний автомобіль ОСОБА_9, чим заподіяно потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 17587,96 грн.
Також, ОСОБА_6 15 червня 2019 року приблизно о 18 год перебуваючи на території Білозерського відділення поліції Херсонського відділу поліції ГУНП в Херсонській області за адресою: Херсонська область, смт Білозерка, провулок Торговий, 11, знаходячись біля входу до адміністративної будівлі, діючи умисно, з метою заволодіння вогнепальною зброєю та бойовими припасами, вчинив напад на поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Білозерського відділення поліції ХВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_11, застосувавши насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, що виразилось в її удушенні рукою за шию, а також погрозі насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, що виразилось у приставлянні гострого предмета - стамески до шиї потерпілої з одночасним висловленням погрози вбивством, при цьому вимагаючи віддати табельну вогнепальну зброю, яка знаходились у поясній кобурі на форменому одязі ОСОБА_11 .
Вчиняючи ці дії, ОСОБА_6 намагався заволодіти вогнепальною зброєю та бойовими припасами, які перебували у віданні поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 Білозерського відділення поліції ХВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_11, а саме: пістолетом Макарова калібру 9 мм, 1979 року випуску, серійний номер " НОМЕР_2" з вставленою у нього обоймою, в якій знаходилось 8 бойових патронів калібру 9 мм з маркуванням "13LCW", та однією обоймою, спорядженою 8 бойовими патронами калібру 9 мм з маркуванням "13LCW", яка знаходилась разом з вказаними предметами в кобурі. ОСОБА_6 було затримано працівниками вказаного відділення поліції, які, відреагувавши на вигуки потерпілої, прибігли на місце події.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 15 червня 2019 року приблизно о 18 год, перебуваючи на території Білозерського відділення поліції Херсонського відділу поліції ГУНП у Херсонській області за адресою: Херсонська область, смт Білозерка, провулок Торговий, 11, знаходячись біля входу до адміністративної будівлі, переслідуючи умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, вчинив насильницькі дії відносно поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Білозерського відділення поліції ХВП ГУНП в Херсонській області рядового поліції ОСОБА_11, яка у цей час перебувала на робочому місці у форменому одязі та виконувала свої службові обов`язки.
Так, реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6, наблизившись ззаду до ОСОБА_11, схопив її лівою рукою за горло та почав здавлювати, намагаючись викликати удушення та спричинити фізичний біль, а правою рукою, діставши заздалегідь підготовлений і принесений з собою для вчинення злочину гострий предмет - стамеску, приставив його до шиї потерпілої. Вказані дії ОСОБА_6 супроводжувались також погрозами вбивством на адресу потерпілої та вимогою віддати табельну зброю. Унаслідок цих дій працівникові правоохоронного органу - поліцейському сектору реагування патрульної поліції № 1 Білозерського відділення поліції ХВП ГУНП в Херсонській області рядовому поліції ОСОБА_11 заподіяно легкі тілесні ушкодження.
Крім того, ОСОБА_6 17 червня 2019 року приблизно о 21 год у громадському місці, а саме: у приміщенні магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, умисно, з хуліганських спонукань, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки у громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи зауваження громадян, зокрема, потерпілої ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_13, які намагалися припинити його протиправні дії, виражаючись грубою нецензурною лайкою, вчинив хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яке виразилося у нанесенні ним ударів потерпілій в область голови, чим спричинив останній легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 7 грудня 2021 року вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_6 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі захисник засудженого - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2021 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 7 грудня 2021 року стосовно ОСОБА_6 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Зокрема, зазначає, що апеляційний суд, не дослідивши повторно обставини кримінального провадження, порушив вимоги статті 404 КПК.
Стосовно інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 262, частиною 2 статті 345 КК вважає, що:
- протокол огляду місця події від 15 червня 2019 року є недопустимим доказом, адже огляд був проведений у позапроцесуальний спосіб;
- під час затримання ОСОБА_6 не було складено відповідного протоколу та не був присутній захисник;
- не встановлено прямого умислу, спрямованого на заволодіння вогнепальною зброєю та боєприпасами, а також не встановлено, що дії ОСОБА_6 виразилися у приставлянні гострого предмета - стамески до шиї потерпілої з одночасним висловлюванням погрози вбивством та вимаганням віддати табельну вогнепальну зброю, оскільки відсутні докази, які би підтвердили, що ОСОБА_6 тримав стамеску;
- з відеозапису слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_11 не вбачається, що потерпіла мала тілесні ушкодження, крім того, до суду надана копія відеозапису, а не його оригінал;
- показання свідків суд мав оцінити критично, оскільки вони є зацікавленими особами, їх допит у режимі відеоконференції був проведений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, адже якість зв`язку була погана, не було чутно всіх запитань та відповідей;
- проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було безпідставно доручено прокурором СУ ГУ НП в Херсонській області, що тягне за собою визнання всіх доказів недопустимими.
Стосовно інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 КК, захисник зазначає про те, що:
- обвинувачення ґрунтується лише на показаннях потерпілих;
- протокол огляду автомобіля є недопустимим доказом, адже проведений без ухвали слідчого судді;
- протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками від 15 липня 2019 року є недопустимим доказом, оскільки не наведено характерних ознак, за якими було впізнання;
- суд першої інстанції, задовольняючи частково цивільні позови, не розглянув їх в ході судового розгляду.
Крім того, вважає, що до ОСОБА_6 необґрунтовано застосовано додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання "лейтенант міліції".
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 з підстав, зазначених в ній.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення касаційної скарги, вважаючи судові рішення щодо ОСОБА_6 законними та обґрунтованими.
Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не зʼявилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, захисника, засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваних судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді кримінального провадження судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК.
Розглядаючи доводи касаційної скарги захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8, колегія суддів доходить висновку про їх безпідставність, та вважає їх такими, що не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Так, захисник вказує на те, що проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було безпідставно доручено СУ ГУ НП в Херсонській області, що тягне за собою визнання всіх доказів недопустимими.
Проте суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, надав оцінку підставам доручення здійснення досудового розслідування СУ ГУНП в Херсонській області та обґрунтовано дійшов висновку про наявність об`єктивних сумнівів з приводу ефективності та неупередженості його здійснення слідчими Білозерського ВП, серед працівників якого потерпіла та свідки у кримінальному провадженні, доводи ж сторони захисту не спростовують такий висновок.
Не підтверджуються матеріалами кримінального провадження доводи захисника про те, що протокол огляду місяця події від 15 червня 2019 року є недопустимим доказом, оскільки цей огляд було проведено в позапроцесуальний спосіб без ухвали слідчого судді, а також, що під час огляду було затримано ОСОБА_6, однак відповідний протокол не складався та захисник не залучався.
Так, за приписами частин 1, 2 статті 237 КПК (в редакції, яка діяла на момент проведення даної слідчої (розшукової) дії) з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. При цьому огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Однак вимога отримати дозвіл на огляд, за відсутності добровільної згоди особи, стосується лише житла чи іншого володіння особи. Це випливає з тлумачення статі 233 КПК, що забороняє проникнення до особистого житла або володіння з будь-якою метою без дозволу суду або добровільної згоди такої особи.
У цьому кримінальному провадженні мова йде про огляд не житла чи іншого володіння особи, а території подвір`я Білозерського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області, доступ на яку є вільним для всіх бажаючих, зокрема, і для ОСОБА_6 . Відтак цю територію не можна вважати володінням особи, оскільки вона є загальнодоступним місцем.
Крім того, за змістом статті 208 КПК уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, зокрема, й у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. При цьому уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Тобто, положеннями вказаної статті визначений порядок затримання особи, відповідно до якого участь захисника в момент затримання не передбачена, оскільки уповноважена особа зобов`язана лише роз`яснити затриманому його право мати захисника та негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, при затриманні ОСОБА_6 в порядку статті 208 КПК під час згаданого огляду місяця події слідчим було дотримано вказаних вимог кримінального процесуального закону, про що відповідно до приписів частини 5 зазначеної норми складено протокол від 15 червня 2019 року.
Стосовно доводів захисника ОСОБА_8 про те, що суд першої інстанції допитував свідків з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а їх показання є сумнівними, оскільки вони є зацікавленими особами, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно з частиною 1 статті 65 КПК свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
За встановлених місцевим та апеляційним судами фактичних обставин, свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які є працівниками Білозерського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області та відповідно колегами потерпілої ОСОБА_11, були безпосередніми очевидцями скоєння ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 345 та частиною 3 статті 262 КК. Їх показання, надані під час допиту в суді першої інстанції, були визнані судом логічними, послідовними, а також такими, що узгоджуються між собою й іншими доказами у кримінальному провадженні, з чим обґрунтовано погодився й апеляційний суд. При цьому вирішення питання з приводу достовірності цих показань відповідно до приписів статті 433 КПК поза межами повноважень суду касаційної інстанції.