ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ У
КРАЇНИ
05 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 714/461/21
провадження № 51-14 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
а також в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області
від 04 серпня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019260070000131, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 296 КК до покарання у виді обмеження волі на строк один рік; за ч. 3 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 12 000 грн кожному та витрати, пов`язані з послугами адвоката, в сумі 19 350 грн кожному.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 змінено.
Виключено з резолютивної частини вироку вказівку про засудження ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 296 КК та призначення покарання за це кримінальне правопорушення за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ч. 1 ст. 70 КК.
Постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 3 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
В решті вирок залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, 16 червня 2019 року близько
18 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння біля річки Прут
в с. Горбова Чернівецького району Чернівецької області, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, прагненням очевидно показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, почав зухвало себе поводити та шукати нікчемні мотиви для провокування конфліктної ситуації з ОСОБА_8 . Після чого ОСОБА_6 з метою самоутвердження
за рахунок приниження інших осіб, перебуваючи в громадському місці у присутності сторонніх осіб, в тому числі дітей, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, виражаючи особливу зухвалість, грубо порушуючи громадський порядок та встановлені правила поведінки та норми моралі, безпричинно наніс ОСОБА_8 два удари, а саме в ділянку нижньої повіки правого ока та в потиличну ділянку справа, потім, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підняв невстановлений гостро-ріжучий предмет, який кинув, поціливши у ліву руку останньому.
В результаті умисних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
В цей час поруч з ОСОБА_6 перебував ОСОБА_9, який, розуміючи свій громадський обов`язок, вирішив припинити вчинення ним хуліганських дій. Натомість ОСОБА_6 з метою позбавити ОСОБА_9 можливості виконати громадський обов`язок з охорони громадського порядку вчинив активну протидію у вигляді нанесення одного удару в обличчя та одного удару ногою в область тулуба, в результаті чого потерпілому ОСОБА_9 було спричинено легкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо нього скасувати, а кримінальне провадження закрити. При цьому зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій судовий розгляд проводився неповно та не всебічно, зокрема, суд першої інстанції надав перевагу стороні обвинувачення та потерпілим, обмеживши сторону захисту в реалізації своїх процесуальних прав, позбавивши обвинуваченого можливості подавати докази, висловлювати свою точку зору, у тому числі й з приводу невинуватості у вчиненому. Крім того, вказує, що суд безпідставно, на його думку, відмовив у задоволенні клопотань про призначення судово-медичної експертизи, оскільки йому також були спричинені тілесні ушкодження, про відтворення DVD-диску в судовому засіданні та проведення відеозапису судового засідання з використанням портативної відеоапаратури під час проведення судового розгляду. Зазначає, що суди не дослідили всі докази сторони захисту стосовно наявності особистих неприязних відносин між ним та потерпілим ОСОБА_8 . Вказує, що не надано жодної оцінки показанням потерпілого ОСОБА_8 щодо наявності між ними тривалих особистих неприязних відносин. Також зазначає, що кваліфікація його дій як хуліганство не ґрунтується на правильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність. Крім того, вказує, що показаннями потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтверджується факт відсутності в його діях ознак хуліганства і мотиву явної неповаги до суспільства. На думку засудженого, відповідна обстановка даної події свідчить про особистий конфлікт між ним
та потерпілими, який виник на ґрунті ранніх неприязних відносин
з ОСОБА_8 та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_9 . Вказує, що він мав намір себе захистити від заздалегідь запланованого групового побиття з боку ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а тому його дії не можуть бути кваліфіковані за ч.ч. 1, 3 ст. 296 КК.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу останнього та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 необґрунтованою і просила її залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає на таких підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Зі змісту касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 вбачається, що він не погоджується із встановленими судом першої інстанції фактичними обставинами кримінального провадження та вказує на неповноту судового розгляду, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Отже, при розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції дослідив зібрані у ньому докази в їх сукупності за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК, та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, та у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов`язане з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.
При цьому суд першої інстанції дослідив і послався у вироку на:
- показання обвинуваченого ОСОБА_6, котрий вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав, але не заперечував, що 16 червня 2019 року в нього виник конфлікт з ОСОБА_8, який вдарив його в обличчя, після чого він накинувся на потерпілого, але той його знову вдарив. Розняли їх присутні там чоловіки, зокрема потерпілий ОСОБА_9, з рук якого він вирвався і один раз вдарив його за те, що він схопив його за шию та словесно підтримав позицію ОСОБА_8 . Також обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував того, що намагався наздогнати потерпілого ОСОБА_8, бо хотів його вдарити кулаком, але не встиг, оскільки останній кудись поїхав на мопеді;
- показання потерпілого ОСОБА_8, який пояснював, що 16 червня 2019 року був на святкуванні дня народження, разом з ОСОБА_6 сиділи за одним столом. У якийсь момент він почув, що ОСОБА_10 звернувся до обвинуваченого і сказав йому, щоб він не висловлювався негативно стосовно нього позаочі, а висловив все безпосередньо йому. Він уточнив у ОСОБА_10 й ОСОБА_6, чому вони згадали його в своїй розмові, тоді ж у відповідь обвинувачений почав його ображати, виражався нецензурною лайкою, на що він зробив ОСОБА_6 зауваження, однак останній вскочив з-за столу і вдарив його в обличчя. Тоді ОСОБА_10, ОСОБА_9 та інші чоловіки схопили ОСОБА_6 та почали його стримувати, але він виривався, штовхався, виражався нецензурною лайкою і знову кидався на нього з кулаками. На його захист став ОСОБА_9, який повалив ОСОБА_6 на землю та тримав його, однак потім обвинувачений вирвався, вдарив ОСОБА_9 рукою в обличчя та ногою в область тулуба;
- показання потерпілого ОСОБА_9, котрий пояснив, що 16 червня 2019 року він святкував на р. Прут день народження свого брата, де також були ОСОБА_8, ОСОБА_6 та інші чоловіки. В якийсь момент ОСОБА_6 раптово підскочив, почав виражатись нецензурною лайкою, підійшов до ОСОБА_8 та вдарив його. В цей час ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 стали розбороняти ОСОБА_8 та обвинуваченого. Коли ОСОБА_8 відійшов у бік, ОСОБА_6 все одно хотів продовжити свої дії, однак його стримували чоловіки. Він також намагався заспокоїти ОСОБА_6 - тримав його, однак останній почав вириватися, відштовхнув його і вони разом впали на землю, після чого обвинувачений піднявся та наніс йому один удар в обличчя та один удар ногою в область тулуба. Очевидцями вказаних подій також були жінки та діти;