ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 823/128/17
адміністративне провадження № К/9901/32489/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Васильєва І. А. - головуючий суддя, судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Черкаської митниці ДФС на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 (суддя Рідзель. О. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 (головуючий суддя Файдюк В. В., судді Коротких А. Ю., Літвіна Н. М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський завод автохімії" (далі - ТОВ "Черкаський завод автохімії") до Черкаської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправним рішення, повернення надмірно сплачених коштів,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2017 року ТОВ "Черкаський завод автохімії" звернулося до суду з позовом до Черкаської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, Державної казначейської служби України, в якому просило:
- визнати неправомірним рішення про коригування митної вартості від 16.08.2016 №902060000/2016/203871/1;
- визнати неправомірним рішення Черкаської митниці ДФС від 11.11.2016 №1209/10/23-70-19-43;
- визнати неправомірною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів від 17.08.2016 №902060000/2016/00222;
- стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму митних платежів (ПДВ) у загальному розмірі 77 434,20 грн, у тому числі за деклараціями №902060000/2016/204304 у сумі 26 616,06 грн, №902060000/2016/203995 у сумі 25 546,38 грн та №902060000/2016/203888 у сумі 25 271,58 грн на п/р № НОМЕР_1 у філії АТ "Укрексімбанк" м. Черкаси, МФО 322313.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 24.06.2016 №30 та доповнення до нього від 24.06.2016 № 2, укладеного між позивачем та "MWS AutoChemia GMbH" (Німеччина), на територію України здійснювалась поставка "полімер етилену низького тиску, високої густини, в гранулах" за ціною 1,66218 євро/кг в кількості 66,000 тонн на загальну суму 76 890,00 євро (без ПДВ). На підтвердження митної вартості товарів позивачем надано до Черкаської митниці ДФС документи, що підтверджують митну вартість товарів. Проте під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган виснував, що в наданих декларантом документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, що і стало підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару від 16.08.2016 №902060000/2016/203871/1 та картки відмови у митному оформленні товарів №902060000/2016/00222, які позивач уважає безпідставними та протиправними.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 29.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, позов задовольнив частково, визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості від 16.08.2016 №902060000/2016/203871/1; рішення від 11.11.2016 №1209/10/23-70-19-43; картку відмови у митному оформленні товарів №902060000/2016/00222, у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення та картка відмови у митному оформленні прийняті відповідачем безпідставно та підлягають скасуванню, оскільки документи, що надавались позивачем митному органу при митному оформленні не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору, задекларовану позивачем, при цьому відповідач безпідставно скоригував митну вартість ввезеного позивачем товару за другим методом.
Черкаська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
У касаційній скарзі відповідач доводить невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору з огляду на те, що подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, крім того позивач не надав додатково витребувані відповідачем документи, що не дало митному органу можливість підтвердити заявлені складові митної вартості товарів.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Позивач та інші учасники справи заперечень та/або пояснень суду не надали.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 16.08.2016 до Черкаської митниці ДФС позивач подав митну декларацію №902060000/2016/203871, згідно з якою задекларовано товар "полімер етилену, низького тиску, високої густини, в гранулах" за митною вартістю, визначеною відповідно до статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України) за основним методом (ціною договору), у сумі 1,66218 євро/кг.
На підтвердження митної вартості товарів позивач надав такі документи:
- зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу від 24.06.2016 № 30;
- доповнення від 21.07.2016 № 2 до зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 24.06.2016 № 30;
- міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 11.08.2016 № CZ TY 3931745;
- платіжні доручення № 740, № 741, № 743, № 744, № 745;
- інвойс від 12.08.2016 № 201600154;
- інвойс від 11.08.2016 № 2960019524;
- проформу-інвойс від 21.07.2016 № 0039/2016;
- експертний висновок ТПП від 15.08.2016 № 0-484;
- митну декларацію країни експорту від 11.08.2016 № MRN 16CZ6200002IGMIHJ8.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, відповідач визначив, що у наданих декларантом документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме:
1) до митного оформлення надано інвойс від 11.08.2016 № 2960019524, у якому зазначена вартість товару 25 630,00 євро, що не відповідає відомостям, зазначеним в експортній декларації країни відправлення від 11.08.2016 №16CZ6200002IGMIHJ8 (яка посилається на указаний інвойс№ 2960019524) з зазначеною вартістю 701 523,00 чеських крон, що становить 25 958,29 євро згідно з даними Національного Банку України станом на 11.08.2016;
2) надане до митного оформлення експертне заключення від 15.08.2016 № О-484 не містить аналізу ринку виробника товару - Чехії, а містить аналіз ринку подібних товарів Індії, США, ОАЕ, Саудівської Аравії;
3) встановлено невідповідність заявленої декларантом митної вартості та вартості ідентичних товарів, які продавались на експорт в Україну, у максимально наближений період до ввезення даної партії (МД №902060000/2016/203806 від 12.08.2016).
Митний орган зазначив, що декларантом не надано об`єктивні, документально підтверджені дані щодо зменшення фактурної вартості товару порівняно з наявною інформацією про вартість ідентичного товару, у зв`язку з чим визначена та заявлена декларантом митна вартість товару за ціною угоди не відповідає "дійсній вартості товару" в розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947, відтак виснував, щодо наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а обраний метод її визначення не підтверджений належним чином документально.
Так згідно з пунктом 2 зовнішньоекономічного контракту №30 вартість товару погоджується сторонами шляхом підписання доповнень до зазначеного зовнішньоекономічного контракту, також пунктом 5 цього контракту передбачено 100% попередню оплату за товар якщо інше не передбачено доповненнями на окрему партію товару, відповідно до доповнення від 21.07.2016 № 2 до контракту №30, яке підписано на поставку товару у кількості 66 тонн та на загальну вартість 120 000,00 євро, передбачено також 100% попередню оплату.
До митного оформлення надана проформа-інвойс від 21.07.2016 №0039/2016 на загальну суму 120 000,00 євро, кількість товару 66 тонн (тобто, вартість одного кілограма товару становить 1,82 євро). Також до митного оформлення надані платіжні доручення (№ 740 на суму 4295,25 євро; № 741 на суму 14 000,00 євро;
№ 743 на суму 42 000,00 євро; № 744 на суму 25 000,00 євро; № 740 на суму
34 704,75 євро), які підтверджують здійснення попередньої оплати у сумі 120 000,00 євро.
Отже, відповідно до попередньої оплати, фактично сплачена вартість товару за 1 кг становить 1,82 євро, що відрізняється від даних, зазначених у інвойсі від 12.08.2016 №201600154, де вартість 1 кг товару зазначено 1,66218 євро та суперечить положенням зовнішньоекономічного договору № 30 та доповнення № 2 від 21.07.2016 до нього.
У зв`язку із зазначеним та на підставі положень статті 53 МК України митний орган електронним повідомленням витребував у декларанта додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
3) виписку з бухгалтерської документації;
4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (що містять аналіз ринку виробника та продавця товару), або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач повідомив про неможливість надання додаткових документів.
За результатом перевірки в рамках проведеної консультації в порядку статті 57 МК України Черкаською митницею ДФС встановлено, що декларантом надано неповні відомості про митну вартість товарів та невірно обраний метод її визначення. Відомості, що містяться в наданих декларантом документах, не підтверджені належним чином документально та не дають змоги перевірити числове значення заявленої митної вартості товару. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 МК України. В ході проведення консультації також встановлено, що у декларанта відсутня інформація про вартість ідентичних товарів, проданих на експорт в Україну у максимально наближений період до ввезення даної партії товарів.
На підставі зазначеного митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 16.08.2016 №902060000/2016/203871/1, при коригуванні був застосований другий метод визначення митної вартості за ціною щодо ідентичних товарів, проданих на експорт в Україну у максимально наближений період на однакових комерційних умовах, приблизно такою ж кількістю відповідно до митної декларації №902060000/2016/203806 від 12.08.2016.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою та третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.