ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 815/5414/16
адміністративне провадження № К/9901/39195/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Васильєвої І. А. - головуючий суддя, судді: Хохуляк В.В., Юрченко В. П., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 (суддя Єфіменко К. С.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 (головуючий суддя Турецька І. О., судді Градовський Ю. М., Косцова І. П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС-Консалт" (далі - ТОВ "СВС-Консалт") до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2016 року ТОВ "СВС-Консалт" звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, у якому просило визнати протиправними та скасувати:
1) рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України: від 20.09.2016 №100270001/2016/000258/1; від 21.09.2016 №100270001/2016/000262/1; від 22.09.2016 року №100270001/2016/000272/1, №100270001/2016/000268/1, №100270001/2016/000276/1, №100270001/2016/000275/1, №100270001/2016/000277/1, №100270001/2016/000273/1, №100270001/2016/000269/1, №100270001/2016/000270/1, №100270001/2016/000271/1, №100270001/2016/000274/1; від 23.09.2016 №100270001/2016/000282/1, №100270001/2016/000281/1; від 26.09.2016 №100270001/2016/000287/1, №100270001/2016/000286/1; від 27.09.2016 №100270001/2016/000294/1, №100270001/2016/000290/1, №100270001/2016/000292/1, №100270001/2016/000291/1, №100270001/2016/000293/1; від 28.09.2016 №100270001/2016/000296/1, №100270001/2016/000295/1, №100270001/2016/000302/1, №100270001/2016/000298/1, №100270001/2016/000297/1; від 29.09.2016 №100270001/2016/000308/1; від 30.09.2016 №100270001/2016/000319/1, №100270001/2016/000318/1, №100270001/2016/000316/1; від 03.10.2016 №100270001/2016/000320/1, №100270001/2016/000322/1; від 05.10.2016 №100270001/2016/000330/1, №100270001/2016/000333/1, №100270001/2016/000340/1, №100270001/2016/000334/1; від 06.10.2016 №100270001/2016/000342/1, №100270001/2016/000343/1; від 07.10.2016 №100270001/2016/000344/1, №100270001/2016/000353/1, №100270001/2016/000348/1, №100270001/2016/000346/1, №100270001/2016/000352/1; від 10.10.2016 №100270001/2016/000361/1;
2) карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.09.2016 №100270001/2016/00446; від 21.09.2016 №100270001/2016/00449; від 22.09.2016 №100270001/2016/00460, №100270001/2016/00455, №100270001/2016/00466, №100270001/2016/00461, №100270001/2016/00465, №100270001/2016/00462, №100270001/2016/00458, №100270001/2016/00456, №100270001/2016/00457, №100270001/2016/00463; від 23.09.2016 №100270001/2016/00471, №100270001/2016/00473; від 26.09.2016 №100270001/2016/00478, №100270001/2016/00477; від 27.09.2016 №100270001/2016/00483, №100270001/2016/00481, №100270001/2016/00484, №100270001/2016/00482, №100270001/2016/00485; від 28.09.2016 №100270001/2016/00487, №100270001/2016/00486, №100270001/2016/00489, №100270001/2016/00492, №100270001/2016/00490; від 29.09.2016 №100270001/2016/00499; від 30.09.2016 №100270001/2016/00512, №100270001/2016/00511, №100270001/2016/00509; від 03.10.2016 №100270001/2016/00517, №100270001/2016/00518; від 05.10.2016 №100270001/2016/00525, №100270001/2016/00527, №100270001/2016/00535, №100270001/2016/00529; від 06.10.2016 №100270001/2016/00540, №100270001/2016/00539; від 07.10.2016 №100270001/2016/00544, №100270001/2016/00551, №100270001/2016/00542, №100270001/2016/00543, №100270001/2016/00549; від 10.10.2016 №100270001/2016/00556.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час здійснення митного оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями та випуску їх у вільний обіг митницею було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів, визначену за ціною договору. При цьому у відповідача не виникало сумнівів у достовірності відомостей в поданих до митного оформлення товару документах, додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості митницею не затребувались, а подані документи для підтвердження заявленої митної вартості були визнані достатніми та такими, що давали змогу пересвідчитись у правильності заявленої митної вартості. Позивач вважає, що таким чином органом доходів і зборів було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору під час випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями.
Позивач наголошує, що застосування резервного методу визначення митної вартості товарів у прийнятих спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів та оформлення на їх підставі карток відмови є необґрунтованим, безпідставним та таким, що порушує послідовність обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного частиною третьою статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України), з урахуванням відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 06.12.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував оскаржувані позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані під час розмитнення позивачем товару документи підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей, а дії та рішення відповідача щодо коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняті без урахування усіх фактичних обставин.
Київська міська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У касаційній скарзі відповідач доводив невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору з огляду на те, що подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.04.2017 залишив без руху касаційну скаргу відповідача, а ухвалою від 15.05.2017 відкрив касаційне провадження у зв`язку з усуненням митним органом недоліків касаційної скарги, а також відмовив у задоволенні клопотання Київської міської митниці ДФС про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Позивач правом на подання до суду заперечень на касаційну скаргу не скористався.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем укладено ряд зовнішньоекономічних контрактів з Китаєм та Туреччиною на поставку трикотажного полотна, матеріалів, виготовлених з синтетичних волокон, синтетичних сітчастих полотен, пофарбованої тканини тощо.
Для розмитнення вказаного товару за ціною договору, позивачем митному органу було надано: зовнішньоекономічні договори, міжнародні автомобільні накладні (СМR), коносаменти, документи, що підтверджують вартість страхування, прейскуранти (прайс -листи) виробника товару, рахунки - фактури (інвойси), пакувальні листи, навантажувальні документи, інформація про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, декларації про походження товару, акти про проведення фізичного огляду товарів, копії митних декларацій країни відправлення.
За відсутності точних відомостей для однозначного визначення коду товару за УКТ ЗЕД, скориставшись положеннями статі 260 МК України, ТОВ "СВС-Консалт" у період з 16 серпня 2016 року по 30 серпня 2016 року здійснило митне оформлення товару за тимчасовими митними деклараціями із застосуванням найбільшої ставки митних платежів, під яку можуть підпадати товари (8 %).
Для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, посадовою особою Київської міської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товару.
За тимчасовими митними деклараціями товар "синтетичні полотна…" після проведення митного контролю і митного оформлення (у тому числі контролю правильності визначення митної вартості товарів) було випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів, згідно із заявленою митною вартістю (2,2 $/кг), визначеною за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору.
Після отримання результатів лабораторних досліджень, на підставі експертних висновків експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, позивач подав до митного органу додаткові декларації, що містять точні відомості про код товару згідно УКТ ЗЕД.
Проте у Київської міської митниці ДФС виникли сумніви щодо правильності визначення ТОВ "СВС-Консалт" митної вартості товарів за ціною товару, зокрема:
- у контрактах, які подавалися до митного оформлення, зазначалося, що може бути здійснена як попередня оплата за товар згідно з інвойсом, так і можлива відстрочка платежу. Проте в інвойсах не обумовлені терміни відстрочки платежу;
- у контрактах зазначено, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або за іншим реквізитами, які будуть вказані в додаткових угодах до договору, однак до митного оформлення додаткові угоди не надавалися;
- у копіях декларацій країни відправлення не зазначені дані про інвойси та контракти, відповідно до яких здійснювалася поставка, попри те, що такі графи наявні.
- у прайс-листах зазначено контракти та номери контейнерів, що вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа як комерційної пропозиції.
Крім того, митний орган зауважив, що не до всіх митних декларацій подані документи про страхування та його вартість, хоча на умовах поставки СІF, на продавця покладається обов`язок щодо страхування, а відсутність у страхових документах номерів інвойсу не дає впевненості, щодо якої партії товару проведено страхування.
Шляхом надсилання електронних повідомлень, позивачу запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації товару; каталоги специфікації прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Позивач повідомив митницю про неможливість надання перелічених додаткових документів.
У період з 22.09.2016 по 07.10.2016 Київською міською митницею ДФС були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, за якими визначено митну вартість товару із застосуванням резервного методу та відмовлено у прийнятті додаткових декларацій шляхом оформлення карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;