ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 460/7260/20
адміністративне провадження № К/990/4594/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів Мартинюк Н. М., Соколова В. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року (суддя - Дудар О. М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року (колегія суддів у складі: Запотічного І. І., Довгої О. І., Бруновської Н. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та історія справи
1. В жовтні 2020 року до Рівненського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також: позивач, засуджений, заявник) до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)" (далі також: відповідач, ДУ "Городищенська виправна колонія (№ 96)", установа) та просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДУ "Городищенська виправна колонія (№ 96)" про відмову щодо застосування до засудженого ОСОБА_1 статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України), оформленого протоколом № 19 від 29 липня 2020 року;
- зобов`язати ДУ "Городищенська виправна колонія (№ 96)" повторно розглянути клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування статті 101 КВК України.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно, без належних повноважень, відмовлено позивачу у зміні умов тримання шляхом переведення до виправної колонії середнього рівня безпеки.
3. На переконання позивача, чинним законодавством передбачено, що питання щодо зміни умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки здійснюється центральною комісію за поданням адміністрації виправної колонії, у зв`язку із чим відповідач не мав права вирішувати указане питання по суті і відмовляти у застосуванні до позивача статті 101 КВК України, а мав вирішити питання щодо передання або відмови у переданні заяви засудженого на вирішення до указаного компетентного органу.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
4. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
5. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду питання щодо зміни умов тримання засуджених Державної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)", викладене у протоколі засідання комісії від 29 липня 2020 року № 19, в частині відмови у зміні умов тримання засудженому ОСОБА_1 .
6. Зобов`язано Державну установу "Городищенська виправна колонія (№ 96)" повторно розглянути заяву засудженого ОСОБА_1 від 30 червня 2020 року про зміну умов тримання згідно зі статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України.
7. Оскаржені судові рішення мотивовані тим, що рішення відповідача, викладене у протоколі від 29 липня 2020 року № 19 в частині відмови ОСОБА_1 у зміні умов тримання шляхом переведення до виправної колонії середнього рівня безпеки є протиправним та належить до скасування, оскільки зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки на підставі статті 101 КВК України, про що просив позивач, здійснюється за поданням адміністрації виправної колонії центральною комісією, що діє відповідно до Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27 лютого 2017 року № 680/5, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин. Тому, ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_1 у зміні умов тримання шляхом переведення засудженого до виправної колонії середнього рівня безпеки, комісія відповідача перевищила свої повноваження та діяла не у спосіб, що визначений законами України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
8. У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДУ "Городищенська виправна колонія (№ 96)", в якій скаржник просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року в цій справі та ухвалити у справі нове судове рішення.
9. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржені судові рішення не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості. Крім того, скаржник указує на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, а саме Розділу VI Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5, у відповідній редакції. Суди залишили поза увагою те, що за результатами засідання комісії відповідача було встановлено, що засуджений не став на шлях виправлення, у зв`язку із чим до нього не застосовуються положення статті 101 КВК України.
Позиція інших учасників справи
10. Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
11. 01 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДУ "Городищенська виправна колонія (№ 96)" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року.
12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2022 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Мартинюк Н. М., Соколова В. М. - для розгляду даної судової справи.
13. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
14. 12 квітня 2022 року до Верховного Суду надійшли докази усунення скаржником недоліків касаційної скарги.
15. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року клопотання ДУ "Городищенська виправна колонія (№ 96)" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ДУ "Городищенська виправна колонія (№ 96)" строк на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі № 460/7260/20. Відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано з Рівненського окружного адміністративного суду матеріали справи № 460/7260/20.
16. Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
17. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджений 15 червня 2015 року Личаківським районним судом м. Львова за частиною третьою статті 187, частиною четвертою статті 70, статтею 72 Кримінального кодексу України (далі також - КК України) до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
18. Рішенням комісії з питань розподілу у Львівській області від 24 липня 2015 року ОСОБА_1 визначено виправну колонію максимального рівня безпеки з відбуттям покарання в звичайних жилих приміщеннях.
19. Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 26 лютого 2016 року ОСОБА_1 зараховано час попереднього ув`язнення в строк покарання з 15 січня 2015 року по 16 липня 2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Початок строку відбування кримінального покарання - 15 січня 2015 року, кінець строку відбування кримінального покарання - 14 січня 2022 року.
20. З 25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 відбуває покарання у ДУ "Городищенська виправна колонія (№ 96)".
21. 30 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ДУ "Городищенська виправна колонія (№ 96)" із заявою, у якій просив розглянути питання щодо застосування до нього змін умов тримання згідно статті 101 КВК України. У разі позитивного вирішення питання просив направити його для продовження відбування покарання до Львівської області.
22. 29 липня 2020 року відбулось засідання комісії Городищенської виправної колонії (№ 96) з розгляду матеріалів щодо зміни умов тримання засуджених шляхом переведення їх до колонії іншого рівня безпеки згідно статті 101 КВК України.
23. Згідно з витягом із протоколу від 29 липня 2020 року № 19 засідання указаної комісії відповідача було вирішено відмовити ОСОБА_1 у зміні умов тримання шляхом переведення засудженого до виправної колонії середнього рівня безпеки як такому, що не стає на шлях виправлення.
24. Вважаючи рішення комісії про відмову у зміні умов тримання протиправним, ОСОБА_1 звернувся в суд з цим адміністративним позовом.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків судів, судові рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
25. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
26. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
27. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
28. Враховуючи встановлені судами обставини у взаємозв`язку із доводами учасників справи, а також межі касаційного розгляду, Верховний Суд вважає, що зазначеним вище вимогам процесуального закону рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на таке.
Щодо забезпечення засудженому передбачених законами України прав людини і громадянина
29. Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
30. За статтею 28 Конституції України визначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
31. Відповідно до частини першої статті 1 КВК України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
32. За правилами частини першої статті 7 КВК України держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.
33. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду (частина друга статті 7 КВК України).
Щодо права позивача на звернення до суду із позовом про оскарження рішення відповідача в цій справі
34. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
35. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
36. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
37. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
38. Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.