ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 755/9048/22
провадження № 51-2360км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001909, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 309 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік; ч. 3 ст. 309 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За вироком суду, ОСОБА_7 не пізніше 18 липня 2022 року (точної дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено) через інтернет-магазин "Легіон" домовився з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, про придбання психотропної речовини - амфетаміну, без мети збуту за гроші в сумі 11 000 грн, які він перерахував через електронний гаманець на не встановлений досудовим розслідуванням рахунок, після чого йому повідомили про місцезнаходження психотропної речовини, обіг якої обмежено.
Надалі 22 липня 2022 року приблизно о 17:23 ОСОБА_7 із поштомата № 28307, розташованого на вул. Бучми, 1 у м. Києві, забрав заздалегідь підготовлену та залишену особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, психотропну речовину - амфетамін загальною масою 34,08 г, що є великим розміром, тим самим незаконно її придбав та почав зберігати для власного вживання без мети збуту.
Того ж дня приблизно о 18:20 на вул. І. Миколайчука, 13/1 в м. Києві працівники поліції затримали ОСОБА_7, котрий повідомив, що зберігає при собі психотропну речовину в особливо великих розмірах - амфетамін. Далі в період із 19:53 до 20:23 під час особистого обшуку ОСОБА_7 працівники поліції виявили та вилучили зазначену речовину масою 34,08 г, яку останній незаконно придбав і зберігав для власного вживання без мети збуту.
Крім того, ОСОБА_7 у не встановлені досудовим розслідуванням день та час незаконно придбав в особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - МДМА, які почав незаконно зберігати для власного вживання без мети збуту за адресою свого проживання ( АДРЕСА_1 ).
22 липня 2022 року в період з 21:00 до 21:32 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс загальною масою 68,13 г й особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - МДМА загальною масою 0,388 г, які засуджений зберігав для власного вживання без мети збуту.
Київський апеляційний суд ухвалою від 16 березня 2023 року задовольнив апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6, та змінив вирок місцевого суду в частині призначеного покарання. На підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і поклав на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, і заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості та юридичної кваліфікації дій засудженого, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів касаційної скарги прокурора зводиться до тверджень про незаконність рішення апеляційного суду, яким засудженому ОСОБА_7 застосовано положення ст. 75 КК і звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Зокрема, прокурор вважає, що апеляційний суд у повній мірі не взяв до уваги обставин вчинення засудженим кримінальних правопорушень, даних про його особу і тяжкості вчиненого ним злочину, які в сукупності, на його думку, не давали можливості звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.
Вважає, що суд проігнорував дані, які вказують на підвищену суспільну небезпечність як вчиненого діяння, так і особи засудженого, зокрема те, що ОСОБА_7 тривалий час вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, з 11 травня 2009 року перебуває під наглядом з діагнозом "розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин".
За твердженнями касатора, суд безпідставно визнав обставиною, що пом`якшує ОСОБА_7 покарання, щире каяття, оскільки в матеріалах справи будь-які дані, які б підтверджували наявність такої обставини, відсутні.
Також наголошує на тому, що поза увагою суду залишився особливо великий розмір особливо небезпечної психотропної речовини та наркотичних засобів, які ОСОБА_7 незаконно придбав і зберігав.
Як зазначає сторона обвинувачення, суд апеляційної інстанції врахував одні й ті ж обставини як під час вирішення питання про вид і розмір покарання, так і під час вирішення питання про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, наголошує на тому, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, та просить залишити скаргу без задоволення, а постановлене щодо ОСОБА_7 судове рішення - без зміни.
Також захисник надіслав клопотання про долучення додаткових матеріалів до заперечення. У клопотанні зазначає, що ОСОБА_7 визнаний придатним до військової служби та відповідно до довідки від 01 травня 2023 року № 10 він перебуває на військовій службі з 22 квітня 2023 року по теперішній час. Крім того, вказує, що підзахисний 03 липня 2023 року оплатив усі витрати на проведення експертиз.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5, надавши відповідні пояснення, підтримала подану касаційну скаргу сторони обвинувачення.
Захисник ОСОБА_6 навів аргументи щодо законності й обґрунтованості оскарженого судового рішення та заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Перевіривши матеріали кримінального провадження й доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку,що скарга прокурора не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за обставин, установлених і перевірених місцевим судом у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, а також правильності кваліфікації його дій за частинами 1, 3 ст. 309 КК Верховний Суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судового рішення в цій частині прокурор не оскаржує.
Доводи прокурора про необґрунтоване звільнення апеляційним судом ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі положень ст. 75 КК Верховний Суд вважає непереконливими з огляду на таке.
Як визначено частинами 1, 2 ст. 50 КК, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
За правилами ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.