постанова
Іменем України
6 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 178/1897/13
провадження № 51-2330км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року щодо
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя
АДРЕСА_1, раніше не судимого,
якого було обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2022 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2ст. 286 КК та виправдано через недоведеність вчинення ним кримінального правопорушення.
Орган досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачував у тому, що він
19 серпня 2011 року близько 23:00, керуючи на підставі дорожнього листа належним ДДП "Руно" технічно справним автомобілем ВАЗ-21214, реєстраційний номер НОМЕР_1, слідував по 53 км + 300 метрів проїжджої частини автошляху "Дніпропетровськ ? Миколаїв", який проходить по території Криничанського району Дніпропетровської області з боку м. Дніпропетровська в напрямку м. Кривого Рогу. Під час руху ОСОБА_8, проявляючи злочинну недбалість, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змін, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху (далі ? ПДР), а саме:
п. 1.3 (Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими); пп. б п. 2.3 (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі); п. 12.3 (У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об`їзду перешкоди), допустив зіткнення з автобусом "Ікарус", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_9, коли автобус перебував у нерухомому стані частково на розділовому газоні, а частково ? на смузі руху автомобіля ВАЗ-21214, виконуючи маневр розвороту в напрямку м. Дніпропетровська.
Порушення п. 12.3 ПДР водієм ОСОБА_8 з технічної точки зору має причинний зв`язок із настанням дорожньо-транспортної пригоди. Невиконання вимог вищевказаних пунктів ПДР призвело до ДТП, у результаті якої пасажиру автомобіля ВАЗ-21214 ОСОБА_10 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді сумісної травми, відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2 ступеня, перелому виличної кістки справа, перелому кісток носа, перелому лобної пазухи справа, який переходить на кістки передньої черепної ямки, пневмоцефалії, перелому верхньої щелепи за типом Ле Фор ІІ зі зміщенням відламків, численних ран обличчя та голови, саден, синця і крововиливу на обличчі; перелому вертлюгової западини, які за своїм характером належать до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи від 24 вересня 2013 року
№ 4005е/68. Пасажиру автомобіля ВАЗ 21214 ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження у вигляді обширної рани в лобній ділянці зліва, садна в лобній ділянці справа, садна на переніссі, крововиливів у м`яких тканинах голови в лобній ділянці справа та зліва, багатоуламковий злом шостого шийного хребця з розривом спинного мозку і крововиливом у м`які тканини, зломи 1?3-го ребер зліва по прихребтовій лінії, злом лівої ключиці в середній третині, які за своїм характером є тяжкими тілесними ушкодженнями та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи від 23 вересня 2011 року № 771-Е.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 25 січня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 залишив без змін.
Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На його думку ухвала підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Як зауважує сторона обвинувачення, апеляційний суд належним чином не перевірив доводів про те, що суд першої інстанції допустив вибірковість під час оцінки доказів, не обґрунтував, чому одні докази взяв до уваги, а інші ні. Посилається на те, що апеляційний суд провів розгляд формально, без зазначення конкретних висновків та не вказавши, чому доводи прокурора, на думку цього суду, є необґрунтованими. За твердженням скаржника апеляційний суд цілком проігнорував те, що показання свідка ОСОБА_12, який був учасником ДТП, повністю підтверджуються та узгоджуються з висновками експертів від 5 жовтня 2011 року
№ 70/29-447, від 14 серпня 2012 року № 70/27-423, від 10 жовтня 2013 року № 70/27-668 і № 70/29-669 у частині того, що в момент ДТП автобус "Ікарус" перебував у нерухомому стані. Як стверджує прокурор суд залишив без уваги доводи про те, що комісійну судову автотехнічну експертизу від 20 лютого 2015 року (висновок № 3990-14) проведено неповно, із посиланням, що автобус перебував у рухомому стані. При цьому висновок комісійної автотехнічної експертизи від 20 лютого 2015 року № 3990-14, яким установлено, що автобус ймовірно був у рухомому стані, вважає неповним. На переконання касатора, під час його складання використано не всі підтверджені дані, й висновок суперечить вищезазначеним висновкам експертів, й іншим доказам у провадженні. Також прокурор вказує на необґрунтовану відмову суду в задоволенні клопотання про проведення за новими вихідними даними комісійної автотехнічної експертизи, у наслідок чого порушено принцип змагальності та рівності сторін і допущено неповноту судового розгляду. Крім цього, ставить інші вимоги щодо повноти судового розгляду та фактичних обставин кримінального провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Захисник просив залишити рішення апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню у зв`язку з таким.
Відповідно до ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі прокурор заперечує повноту судового розгляду, правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження та достовірність окремих доказів. Розгляд цих питань, з урахуванням положень ст. 433 КПК, до повноважень Верховного Суду законом не віднесено, а тому вони не підлягають перевірці, оскільки не є предметом касаційного розгляду.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду стосовно законності й обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Крім того, за змістом вона має відповідати вимогам ст. 419 КПК.
Як передбачено ч. 2 ст. 419 КПК, при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
За статтею 370КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, положеннямист. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановленого законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до змісту ст. 92 КПК обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому кримінальному провадженні зроблено не було.
За частиною 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.
Як вбачається з обвинувального акта, що міститься в матеріалах кримінального провадження, дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК, а саме як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть одному потерпілому та тяжкі тілесні ушкодження іншому.
Районний суд постановив виправдувальний вирок щодо ОСОБА_8 у зв`язку з недоведеністю скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК. Вирок залишено без змін за ухвалою апеляційного суду.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими й вмотивованими з огляду на положення статей 370, 373 КПК, містять належні, достатні мотиви й підстави їх ухвалення, а доводи прокурора в касаційній скарзі про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними.