ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 572/2101/19
провадження № 51-2960км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
законного представника потерпілої ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника засудженого
ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_8 та її законного представника - ОСОБА_9 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2022 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 07 березня 2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим за ч. 2 ст. 121 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Як установив місцевий суд, ОСОБА_6 22 червня 2018 року близько 20:30, перебуваючи в будинку за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), під час суперечки, що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин із дружиною ОСОБА_10, умисно наніс останній не менше п`яти ударів кулаками рук в ділянку голови, чим заподіяв останній тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння, і знаходяться в прямому причинному зв`язку з фактом настання смерті потерпілої, яка настала о 09:30 01 липня 2018 року внаслідок внутрішньочерепної травми у вигляді крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 07 березня 2023 року залишив без змін вирок суду першої інстанції.
Вимоги касаційних скарг й узагальнені доводи осіб, які їх подали
У поданих касаційних скаргах:
- захисник засудженого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення щодо його підзахисного, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Обґрунтовуючи свою позицію, стверджує, що наявними у справі доказами не доведено винуватості його підзахисного у вчиненні інкримінованого злочину, а висновки суду, як зазначає захисник, ґрунтуються на припущеннях.
Зокрема акцентує, що слідчі СВ Дубровицького ВП, після зміни органу досудового розслідування, діяли поза межами наданих повноважень, що свідчить про недопустимість доказів, отриманих у результаті відповідних слідчих дій, та неможливість покладення їх в основу обвинувального вироку.
Звертає увагу на порушення місцевим судом вимог ст. 319 КПК, а також здійснення судового розгляду за відсутності потерпілої, законного представника, оскільки заяв про розгляд провадження без їх участі судді ОСОБА_11 вони не подавали.
Висловлює незгоду щодо посилання у судових рішеннях на протокол слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_12, оскільки під час цієї слідчої дії, яку проведено в домогосподарстві за адресою АДРЕСА_2 без дозволу безпосереднього володільця цього домоволодіння - ОСОБА_6, сторона захисту присутня не була. Крім іншого стверджує, що цей протокол не відповідає вимогам КПК, а тому цей доказ має бути визнаний недопустимим, а не покладеним в основу вироку. Додає, що суд необґрунтовано визнав недопустимими показання свідка ОСОБА_12, надані ним у суді першої інстанції, оскільки сторони провадження повною мірою реалізували своє право на допит цього свідка.
Крім іншого захисник не погоджується з встановленими фактичними обставинами.
Акцентує, що захист звертав увагу на вищезазначені порушення, однак апеляційний суд не зважив на них, що призвело до постановлення ухвали, яка, на його думку, не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Крім того захисник подав письмове клопотання, в якому просить передати кримінальне провадження щодо його підзахисного до Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 434-1 КПК, оскільки питання у цій справі становить виключну правову проблему, яка стосується концептуального підходу до визначення допустимості/недопустимості доказів, зокрема щодо здійснення досудового розслідування неуповноваженою особою за відсутності постанови про призначення групи слідчих;
- потерпіла ОСОБА_8 та її законний представник ОСОБА_9, які подали ідентичні за змістом касаційні скарги, просять скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Як уважають касатори їхні права були порушенні у зв`язку з неналежним їх повідомленням про розгляд справи щодо ОСОБА_6 в суді першої інстанції, що позбавило їх можливості надати показання. Додають, що заяву про розгляд справи за їх відсутності судді ОСОБА_11 вони не подавали.
Крім іншого, потерпіла ОСОБА_8 заперечує встановлені судом фактичні обставини справи.
Звертають увагу на порушення вимог ст. 319 КПК під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
Стверджують, що провищезазначені порушення зазначали в апеляційних скаргах, однак апеляційний суд не звернув на них уваги та необґрунтовано, як уважають касатори, відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, що призвело до постановлення судового рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 цього Кодексу.
Позиції інших учасників судового провадження
У поданому запереченні на касаційні скарги адвоката ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_8 та її законного представника ОСОБА_9, прокурор, яка брала участь в суді апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свою позицію щодо законності оскаржуваних судових рішень, просить відмовити у задоволені касаційних скарг та залишити без зміни вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7, потерпіла ОСОБА_8 та її законний представник ОСОБА_9 підтримали касаційні скарги, прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення касаційних скарг, просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, згідно зі ст. 438 КПК, є: істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті та ст. 320 цього Кодексу (ч. 1 ст. 319 КПК).
Частиною 2 ст. 319 КПК регламентовано, що суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:
1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;
2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.
У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
На думку касаторів, місцевий суд порушив вимоги ст. 319 КПК під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6, а суд апеляційної інстанції залишив їх поза увагою, однак колегія суддів уважає їх надуманими та такими, що спростовуються матеріалами провадження.
Із матеріалів провадження слідує, що в судовому засіданні суду першої інстанції під головуванням судді ОСОБА_13, яке відбулось 28 січня 2020 року, потерпіла ОСОБА_8 відмовилась від дачі показань та цього ж дня остання подала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності.
26 травня 2020 року в судовому засіданні під головуванням судді ОСОБА_13 з`ясовано думку потерпілої та її законного представника щодо їх подальшої участі у судовому розгляді.