Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 487/4650/21
провадження № 61-13219св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Іллі Володимировича на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Самчишиної Н. В., Лівінського І. В., Серебрякової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про захист авторських прав.
Позовна заява мотивована тим, що з 2006 року вона займалася діяльністю зі створення оригінальних фотографічних творів та в подальшому почала отримувати прибуток від продажу ліцензій на використання фотографій.
Починаючи з 2008 року ОСОБА_1 отримувала певні кошти за продаж власних фотографій через портфоліо, завантажене на веб-сайт фотобанку ІНФОРМАЦІЯ_8 Зазначала, що вона володіє обліковими записами в різних фотобанках. Перше оприлюднення фотографій, захист прав на які є предметом позову, відбувалось на веб-сайті Shutterstock, у портфоліо за посиланням https://www.ІНФОРМАЦІЯ_6/g/belchonock.
28 серпня 2010 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Позивач займалась творчою працею зі створення фотографій, організації та проведення фотосесій, створення нових художніх творів. Відповідач займався адміністративною та організаційною роботою. Окрім цього, маючи знання в сфері програмування, відповідач створив та адміністрував програмне забезпечення для упорядкування бази фотографій позивача - програму Equator. Фотографії, створені позивачем одноосібно або за участю інших осіб, завантажувались на сервер, який адміністрував відповідач. На цей же сервер завантажувалась база документів, що супроводжували діяльність позивача (копії договорів, релізів з моделями тощо). Оригінали більшості документів також зберігались у відповідача.
У 2018 році сторони припинили шлюбні стосунки, а 13 травня 2019 року рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва шлюб між ними розірвано. Після розлучення сторони зберегли дружні стосунки, тому позивач продовжувала користуватись сервером та програмним забезпеченням Equator для зберігання бази належних їй фотографій. Фотографії, створені позивачем після розлучення, також завантажувались на сервер відповідача.
Наприкінці 2019 року відповідач закрив їй доступ до серверу та до програми Equator, безпідставно привласнивши результати її багаторічної творчої праці. Окрім цього, відповідачем було оприлюднено фотографії, права на які належать позивачу, без її дозволу на таке оприлюднення, зокрема, у фотобанку Adobe Stock.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати авторські права ОСОБА_1 на фотографії, створені її творчою працею в період з 2008 по 2017 роки, у кількості 1 332 814 фотографій, примірники яких у форматі .JPG надані суду;
- заборонити ФОП ОСОБА_2 в будь-якій формі використовувати та розпоряджатись фотографіями, створеними творчою працею ОСОБА_1 в період з 2008 по 2017 роки, примірники яких у кількості 1 332 814 в форматі .JPG надані суду, в тому числі заборонити ФОП ОСОБА_2 оприлюднювати їх, продавати ліцензії щодо цих фотографій тощо, без дозволу ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ФОП ОСОБА_2 видалити всі наявні у нього примірники та копії фотографій, створених творчою працею ОСОБА_1 в період з 2008 по 2017 роки, примірники яких у кількості 1 332 814 фотографій в форматі .JPG надані суду, з усіх джерел в мережі Інтернет, на яких ці фотографії були ним оприлюднені, в тому числі з портфоліо, що розміщене у фотобанку Adobe Stock.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2022 року позов задоволено.
Визнано авторські права ОСОБА_1 на фотографії, створені її творчою працею в період з 2008 року по 2017 рік, у кількості 1 332 814 фотографій.
Заборонено ФОП ОСОБА_2 в будь-якій формі використовувати та розпоряджатись фотографіями, створеними творчою працею ОСОБА_1 в період з 2008 року по 2017 рік, у кількості 1 332 814 фотографій.
Заборонено ФОП ОСОБА_2 оприлюднювати фотографії, створені творчою працею ОСОБА_1 в період з 2008 року по 2017 рік, у кількості 1 332 814 фотографій, продавати ліцензії щодо цих фотографій, тощо, без дозволу ОСОБА_1 .
Зобов`язано ФОП ОСОБА_2 видалити всі наявні у нього примірники та копії фотографій, створені творчою працею ОСОБА_1 в період з 2008 року по 2017 рік, у кількості 1 332 814 фотографій, з усіх джерел в мережі Інтернет, на яких ці фотографії були оприлюднені, в тому числі з портфоліо, що розміщене у фото банку ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що авторські права ОСОБА_1 на фотографії зареєстровані в установленому законом порядку. Факт наявності у позивачки авторських прав та їх реєстрації відповідачем не спростовано. Крім того, позивачкою доведено використання відповідачем фотографій, автором яких є вона.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суд від 05 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правові підстави, передбачені статтею 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" для визнання позивача первинним суб`єктом, якому належить авторське право на 1 332 814 фотографій, є необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Позивач в позові не зазначила об`єктів фотографічних творів, вказавши лише загальну кількість фотографій, на які просила визнати авторські права, перелік фотографій, які просила заборонити відповідачу використовувати та розпоряджатися без її дозволу, а також зобов`язати відповідача видалити з усіх джерел в мережі Інтернет, що позбавляє апеляційний суд можливості без зазначення в позові об`єктів авторських прав самостійно за позивача визначити та індивідуалізувати предмет позову.
З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що незазначення об`єктів авторських прав унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка І. В. на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 10 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко І. В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 грудня
2019 року у справі № 761/12823/16-ц, провадження № 61?46042св18,
від 18 травня 2022 року у справі № 161/15786/16-ц, провадження № 61-5647св21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо належного ступеню індивідуалізації предмету позову у спорах про авторське право (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).При цьому, з урахуванням дії в авторському праві презумпції авторства, її спростувати повинен відповідач, тобто особа, яка на думку автора, порушила її авторські права, і така особа не повинна доводити презумпцію авторства, оскільки зазначене презюмується.
Зазначає, що суду разом з позовом було надано в електронному вигляді 1 332 814 примірників спірних фотографій, на кожному з яких міститься зазначення авторства ОСОБА_3 на кожну з доданих фотографій.
Також апеляційним судом не враховано, що позивач надала суду примірники фотографій, права на які є предметом спору, на окремому носії та зазначила в позовних вимогах, що просить суд визнати авторські права позивача саме на ці фотографії.
З урахуванням великої кількості об`єктів авторського права (фотографій), позивач не зазначила у формулюванні позовних вимог назву/опис кожної окремої фотографії. Це обумовлено об`єктивними причинами. Усереднена кількість символів, з яких складається ідентифікуючий опис однієї фотографії, перевищує 45 символів, і якщо її помножити на загальну кількість фотографій, що є предметом спору (1 332 814), виходить 59 976 630 символів, які, без врахування ком та інших розділових знаків, знадобляться для зазначення описів всіх спірних фотографій в тексті позовної заяви. Отже, для простого перелічення в позові ідентифікуючих описів всіх фотографій, права на які є предметом спору, без врахування розділових знаків, знадобиться 33 320 сторінок друкованого тексту.
Вказує, що предметом спору є непоодиноке, комплексне порушення авторських прав, за яким відповідач порушує права не на одну або декілька, а на майже півтора мільйони фотографій, кожна з яких є об`єктами авторського права. При цьому позовні вимоги по всім об`єктам авторського права об`єднані спільною доказовою базою (свідоцтва про реєстрацію авторських прав, листування з відповідачем, модельні релізи, покази свідків, відомості з фотобанків), тож можуть та мають розглядатися в межах одного позову.
Вважає, що апеляційний суд, виявивши надмірний формалізм, скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову виключно на підставі недостатньої індивідуалізації предмету позову. Хоча до позову було додано всі примірники спірних фотографій на електронному носії, тож суд мав можливість дослідити кожен об`єкт авторських прав окремо. Також в позовній заяві зазначено, що предметом позову є права саме на ті об`єкти авторського права, що оприлюднені в портфоліо ОСОБА_3 на фотобанку ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням https://www.ІНФОРМАЦІЯ_6/g/belchonock.
При цьому, Законом України "Про авторське право і суміжні права" передбачено лише дві обов`язкові ознаки об`єкту авторського права - творчий характер створення (слідує з визначення автора) та вираження в певній об`єктивній формі (частина третя статті 8 Закону). Інших обов`язкових ознак об`єкту авторського права не передбачено.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник ОСОБА_2 - адвокат Ашурова А. Р. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Разом з тим, вказаний відзив не підписаний представником ОСОБА_2 - адвокатом Ашурова А. Р., у зв`язку із чим підлягає залишенню без розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 2006 року ОСОБА_1 (прізвище до одруження - ОСОБА_4 ) займається діяльністю зі створення оригінальних фотографічних творів. У 2008 року вона отримувала певні кошти за продаж власних фотографій через портфоліо, завантажене на веб-сайт фотобанку ІНФОРМАЦІЯ_8
28 серпня 2010 року позивачка одружилась із ОСОБА_2 .
Судами установлено, що позивачка займалась творчою працею зі створення фотографій, організації та проведення фотосесій, створення нових художніх творів, а відповідач займався адміністративною та організаційною роботою. Окрім цього, маючи знання в сфері програмування, він створив та адміністрував програмне забезпечення для упорядкування бази фотографій позивача - програму Equator. Фотографії завантажувались на сервер, який адміністрував відповідач. На цей же сервер завантажувалась база документів (копії договорів, релізів з моделями тощо). Оригінали більшості документів також зберігались у відповідача.
Крім того, авторські права позивача на фотографії зареєстровані у встановленому законом порядку (копії свідоцтв та рішень Мінекономіки про реєстрацію додаються). Це права на наступні збірники фотографічних творів:
- збірник фотографічних творів " ОСОБА_5" ( Africa Studio ) на ІНФОРМАЦІЯ_6 2011-2013 рр. (389 023 фото)" ("Портфоліо Africa Studio 2011-2013 рр.");
- збірник фотографічних творів " ОСОБА_5" ( Africa Studio ) на ІНФОРМАЦІЯ_6 2014-2015 рр. (478 237 фото)" ("Портфоліо Africa Studio 2014-2015 рр.");
- збірник фотографічних творів " ОСОБА_5" ( Africa Studio ) на ІНФОРМАЦІЯ_6 2016-2017 рр. (450 124 фото)" ("Портфоліо Africa Studio 2016-2017 рр.").
Також установлено, що обліковий запис на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 було зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 .
Фотографії опубліковувались за допомогою веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, акаунти на яких були зареєстровані на ім`я ОСОБА_1 .
Судом також встановлено, що модельні релізи були зареєстровані на ім`я ОСОБА_1 .
У 2018 році сторони припинили шлюбні стосунки. Шлюб між ними розірвано
13 травня 2019 року рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилалася на те, що після розлучення сторони зберегли дружні стосунки, тому вона продовжувала користуватись сервером та програмним забезпеченням Equator для зберігання бази належних їй фотографій. Фотографії, створені нею після розлучення, також завантажувались на сервер відповідача, проте наприкінці 2019 року відповідач закрив їй доступ до серверу та до програми Equator, безпідставно привласнивши результати її багаторічної творчої праці, а також оприлюднив фотографії без її дозволу, у зв`язку із чим вважала, що її авторське право було порушене.
До позовної заяви позивачка додала зовнішній жорсткий диск WD Elements, на якому містяться наступні докази: примірники фотографій у кількості
1 332 814 шт в форматі .JPG; модельні релізи у кількості 1296 шт.; електронні докази у вигляді оригіналів електронних листів позивача до відповідача в форматі .eml.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.