Постанова
Іменем України
11 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 527/329/22
провадження № 61-3863ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Глобинська міська рада Кременчуцького району Полтавської області,
треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Спірідович Василь Миколайович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка подана їхнім представником - ОСОБА_3, на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року у складі судді Левицької Т. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Панченка О. О., Абрамова П. С., Одринської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Спірідович В. М., про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4, який на момент смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "ім. Котовського", оскільки ОСОБА_4 згідно додатку № 1 до акту № 19 внесений до списку членів Колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) "ім. Котовського" за № 311, що мають право на паювання земель, переданих у колективну власність згідно з Державним актом на право колективної власності на землю, виданого колективному сільськогосподарському підприємству "ім. Котовського" серія ПЛ-19, зареєстрованого за № 7 від 06 вересня 1995 року. Згідно з викопіювання Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, земельна частка (пай) ОСОБА_4 становить 3,98 га.
Зазначала, що на час смерті ОСОБА_4 вона була неповнолітньою, тому є такою, що прийняла спадщину на підставі частини четвертої статті 1268 ЦК України. Інша його донька - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини була повнолітньою, проте із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини не зверталася, отже, є такою, що не прийняла спадщину.
Позивач посилалася на те, що вона є спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину, проте нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею не подано правовстановлюючий документ на спадкове майно.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд
- визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП "ім. Котовського", що розташована на території Глобинської міської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області (колишньої Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області) площею 3,98 умовних кадастрових гектарів.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що доньки померлого ОСОБА_4 : ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги на його майно, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину.
Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 у встановлений статтями 1273, 1270 ЦК України строк відмовилася від прийняття спадщини, твердження представника ОСОБА_1 - адвоката Хромих Е. В. про те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину, не відповідає встановленим обставинам.
Районний суд вважав, що у спорах про спадкування належним відповідачем є спадкоємець, який прийняв спадщину, а оскільки ОСОБА_2 прийняла спадщину, Глобинська міська рада Полтавської області не є належним відповідачем у справі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хромих Е. В. залишено без задоволення.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, отже, судове рішення є законним та обґрунтованими, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками районного суду про те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті батька, відтак, Глобинська міська рада Полтавської області, як орган місцевого самоврядування, не є належним відповідачем у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просять рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка подана їхнім представником - ОСОБА_3, мотивована тим, що позивачем правильно визначено відповідача у справі - Глобинську міську раду Кременчуцького району Полтавської області, оскільки спір стосується земельної частки, на яку мав право померлий ОСОБА_4, розташованої на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Зазначають, що між ними відсутній будь-який спір щодо майна померлого ОСОБА_4, отже, суди попередніх інстанцій неправильно визначили коло відповідачів у справі.
Крім того, звертають увагу на те, що ОСОБА_2 була лише зареєстрована з померлим ОСОБА_4 та фактично з ним не проживала.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1, ОСОБА_2 вказують неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 10).
Згідно з довідкою № 02-36.10/502 від 16 вересня 2021 року, виданою Виконавчим комітетом Глобинської міської ради Полтавської області, ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований в період з 27 січня 1987 року до 28 жовтня 1997 року за адресою: Полтавська область, Глобинський район., с. Корещина (а. с. 20).
Відповідно до довідки № 572/39-21 від 16 листопада 2021 року, виданої Відділом № 3 управління у Кременчуцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_4 згідно з додатком № 1 до акту № 19 внесений до списку членів КСП "ім. Котовського" за № 311, що мають право на паювання земель, переданих у колективну власність згідно з Державним актом на право колективної власності на землю, виданого КСП "ім. Котовського" серія ПЛ-19, зареєстрованого за № 7 від 06 вересня 1995 року (а. с. 24).
З огляду на довідку № 1-16/2133 від 17 серпня 2021 року, видану нотаріусом Могильовського нотаріального округу Бобруйського району (Республіка Білорусь) Потаповою Е. А., спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилася, заповіти від його імені не посвідчувалися (а. с. 33).
Постановою від 10 грудня 2021 року приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Спірідович В. М. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що нею не подано правовстановлюючий документ на спадкове майно (а. с. 35-36).
ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 11).
ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, є донькою ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про шлюб (а. с. 17-18).
Відповідно до довідки № 1.3.5/55 від 11 серпня 2021 року ОСОБА_4 проживав (був зареєстрований) за адресою: АДРЕСА_1 з 03 вересня 2003 року до 27 грудня 2009 року. В жилому приміщенні на день смерті також проживали (були зареєстровані по місцю проживання): ОСОБА_6, 1967 року народження (не родич), ОСОБА_2, 1991 року народження (донька), ОСОБА_1, 1999 року народження (донька) (а. с. 19).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка подана їхнім представником - ОСОБА_3, задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Згідно зі статтями 70, 71 Закону України "Про міжнародне приватне право" з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.