ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/18931/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 19.10.2022
та на рішення Господарського суду міста Києва
від 03.05.2022
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 10 093,23 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України 10 093,23 грн, з яких: 1 084,81 грн - 3% річних, 4 444,63 грн інфляційних втрат та 4 563,79 грн пені.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням господарського суду міста Києва від 03.05.2022 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 3% річних у розмірі 1 084, 81 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 444, 63 грн, судовий збір у розмірі 1 243, 59 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 369, 59 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, МТСБУ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 у справі №910/18931/21залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2022 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/18931/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 у справі № 910/18931/21. Призначено розгляд касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 у справі № 910/18931/21 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Зупинено касаційне провадження у справі № 910/18931/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/18931/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2022 справу № 910/16820/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Маркс.Капітал? до Моторного (транспортного) страхового бюро України разом з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
7. Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21, до розгляду якої було зупинено касаційне провадження у справі № 910/18931/21.
8. 01.08.2023 від представника Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла заява про поновлення касаційного провадження.
9. Розпорядженням В.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.08.2023 № 29.2-02/2039 у зв`язку із відпусткою судді Погребняка В.Я. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/18931/21.
10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023, справу № 910/18931/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.
11. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023 прийнято касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 у справі № 910/18931/21, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М. до свого провадження. Поновлено касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
12. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, МТСБУ подано касаційну скаргу, в якому останнє просить відступити від висновку щодо покладення на МТСБУ обов`язку зі сплати 3 % річних, інфляційних втрат та пені у зв`язку з простроченням виконання страховиком, який в подальшому ліквідований, зобов`язання за договором страхування цивільно-правової відповідальності, викладеного в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
13.1 Висновки судів, обґрунтовані правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, не відповідають доктринальним підходам тлумачення норм права, внаслідок чого були неправильно застосовані норми пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV.
13.2 Норма пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV наведена Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС), що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV.
13.3 МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником СК "Україна" ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
13.4 Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
13.5 Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час ліквідації СК "Україна".
13.6 З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит Скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, Відповідач зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
13.7 У контексті підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу Скаржник послався на те, що:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат), стосується необмеженої кількості осіб як потерпілих, що потрапляють у дорожньо-транспортну пригоду, та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків-членів МТСБУ, які на сьогодні перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо норми підпункту "ґ" пункту 41.1 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
14. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Маркс.Капітал" просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу Відповідача - без задоволення.
14.1 Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує Скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
14.2 Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою Відповідача, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
14.3 ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що подана касаційна скарга не містить виключних підстав для касаційного перегляду, а також підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
14.4 На думку Позивача, метою позиції Скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV.
14.5 Позивач вказує, що пеня, сплата якої передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV, має нараховуватися у випадку, передбаченому підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV.
14.6 ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що 3 % річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема в постанові у справі № 3-1522гс16, а положення Закону № 1961-IV не містять норм, за яких після настання передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV обставин обсяг прав потерпілого звужується за рахунок прав, передбачених статтею 625 ЦК України.
14.7 На думку Позивача, положення першої частини речення пункту 41.1 статті 41 у поєднанні з положеннями підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV чітко не деталізують структуру зобов`язань, які переходять до МТСБУ, однак беззаперечно вказують, що до останнього переходять саме зобов`язання страховика за договором обов`язкового страхування, які не були виконані страховиком.
14.8 За твердженням Позивача, тлумачення положень першої частини речення пункту 41.1 статті 41 та підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV в системному взаємозв`язку з нормою пункту 20.3 статті 20 цього Закону № 1961-IV усуває питання відсутності деталізації обов`язків, які переходять до МТСБУ, що спростовує довід Скаржника про необхідність застосування аналогії права до норм Закону № 1961-IV, які регулюють питання виконання обов`язків страховика-банкрута.
14.9 Також Позивач звертає увагу на наданий ним судам висновок експерта в галузі права, який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
Позиція Верховного Суду
15. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
16. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
16.1 05.09.2015 о 22 год. 40 хв. в місті Києві по вул. Вишгородська, 45, сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), а саме: ОСОБА_1, керуючи в стані алкогольного сп`яніння автомобілем Opel, державний номер НОМЕР_1, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
16.2 ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.9 (а) та п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, що підтверджується постановою Подільського районного суду м.Києва від 09.10.2015 у справі № 758/11041/15-п (а.с. 8,9), відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
16.3 Згідно з договором (полісом) серії АІ/4455276 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 10-11), цивільна правова відповідальність водія автомобіля Opel державний номерний знак НОМЕР_1, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" із встановленим розміром франшизи - 0,00 грн та лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50 000,00 грн.
16.4 Відповідно до Висновку про вартість матеріального збитку №767/11-15, складеного 30.11.2015 суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем Баранковим Олегом Олександровичем, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП становить 19 611,21 грн (а.с. 13-30).
16.5 В подальшому 09.12.2015 власник пошкодженого автомобіля ВАЗ д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2, подав до Приватного акціонерного товариство "Страхова компанія "Україна" заяву про страхове відшкодування.
16.6 Водночас 24.02.2016 між ОСОБА_2 (цедент) та фізичною особою-підприємцем Шияном Денисом Сергійовичем (цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, за умовами якого цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов`язується оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента у зв`язку із фактом настання ДТП за участю автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, відповідальність якого застрахована згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.01.2015, номер полісу АІ/4455276, в страховій компанії ПрАТ "СК "Україна".
16.7 Пунктом 1.2 договору цесії передбачено, що внаслідок укладення цього договору цесіонарій займає місце цедента (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі права одержання грошового відшкодування понесеної шкоди майну цедента від винної особи, страхової компанії або від Моторного (транспортного) страхового бюро України, у передбачених законом випадках.
16.8 29.02.2016 фізична особа-підприємець Шиян Д.С. як клієнт та позивач як фактор уклали договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/29-02/2016 (Договір факторингу) (а.с. 35-38), за умовами якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до Додатку № 1 до цього договору.
16.9 В силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (п. 1.2).
16.10 Пунктом 1.4 Договору факторингу передбачено, що зобов`язаною особою (боржником) є страхова компанія - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна", відповідач у порядку, передбаченому Законом.
16.11 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулись Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (ідентифікаційний код 30636550), оскільки останнє має кредиторську заборгованість і неспроможне її погасити.
16.12 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна".
16.13 19.09.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" було подано заяву про грошові вимоги до ПрАТ СК "Україна" в тому числі за зобов`язаннями яке виникло на підставі договору №АІ/4455276.
16.14 12.10.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" у справі № 910/842/18, в тому числі за зобов`язанням яке виникло на підставі договору №АІ/4455276. Уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору №АІ/4455276. Розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", у зобов`язанні яке виникло на підставі договору №АІ/4455276, становив: 18 255,17 грн - сума відшкодування, 1 084,81 грн - 3% річних, 4 444, 63 грн - інфляційні втрати, 4 563,79 грн - пеня.
16.15 Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" у зобов`язанні були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18.
16.16 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 постановлено ліквідувати Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
16.17 Враховуючи ліквідацію Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", 10.09.2019 позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату боргу, зокрема, за полісом №АІ/4455276 у сумі 28 348,40 грн, з яких: 18 255,17 грн - сума відшкодування, 1 084,81 грн - 3% річних, 4 444, 63 грн - інфляційні втрати, 4 563,79 грн - пеня.
16.18 01.10.2019 відповідач виплатив позивачу 18 255,17 грн як відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 05.09.2015 за участю транспортного засобу ВАЗ, державний номер НОМЕР_2 .
16.19 Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України 3% річних у розмірі 1 084,81 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 444,63 грн та пені у розмірі 4 563,79 грн, зважаючи на часткове задоволення відповідачем вимог позивача, та сплату останнім лише основної суми страхового відшкодування.
16.20 Судові рішення мотивовані тим, що Відповідач не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, який допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)), та суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені (пункт 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961- IV)), нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу вказаних норм є невід`ємною складовою боргу за Договором страхування.
16.21 Суди вказали, що право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство.
16.21 В цьому випадку на підставі положень пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-1V має місце перехід обов`язків до МТСБУ за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліквідованого страховика. При цьому Зазначені нормативні акти в цілому та наведені норми зокрема не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 ЦК України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
16.22 Право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події.
16.23 Щодо стягнення пені суд першої інстанції встановив, що враховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності на звернення до суду щодо стягнення неустойки (пені), з огляду на дату постановлення ухвали про ліквідацію Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (17.07.2019), дату звернення до суду з даним позовом - 19.11.2021, позовна давність в один рік до вимог про стягнення пені за вказаний період сплинула, що в силу приписів статті 267 ЦК України має наслідком відмову в позові в цій частині.
17. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
18. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
19. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
20. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
21. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
22. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
23. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
24. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
25. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
26. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
27. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
28. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.
29. Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.