ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/19634/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Жукова С. В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 29.08.2022
та на рішення Господарського суду міста Києва
від 21.02.2022
у справі № 910/19634/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 5 809, 33 грн,-
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ "Маркс.Капітал"; позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ; відповідач) про стягнення 5 809,33 грн, з яких 4 731,72 грн інфляційних втрат та 1 077,61 грн 3 % річних.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/19634/21 позов задоволено повністю, з МТСБУ стягнуто на користь ТОВ "Маркс.Капітал" інфляційні втрати у розмірі 4 731,72 грн, 3 % річних у розмірі 1 077,61 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2 000,00 грн. Витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2 600,00 грн покладено на ТОВ "Маркс.Капітал".
3. Не погодившись із вищезазначеним рішенням, МТСБУ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 у справі № 910/19634/21 апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/19634/21 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/19634/21 залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. 26.09.2022 Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 23.09.2022 № 704/21/ІНС.ЛОУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/19634/21, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України у справі № 910/19634/21 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В. В. (головуючого), Жукова С. В., Васьковського О. В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022.
7. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/19634/21, залишено без руху.
8. Моторним (транспортним) страховим бюро України усунено недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
9. Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2022, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 910/19634/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/19634/21 та призначено розгляд касаційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; зупинено касаційне провадження у справі № 910/19634/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/16820/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/19634/21.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
11. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, МТСБУ подано касаційну скаргу, в якому останнє просить відступити від висновку щодо покладення на МТСБУ обов`язку зі сплати 3 % річних, інфляційних втрат та пені у зв`язку з простроченням виконання страховиком, який в подальшому ліквідований, зобов`язання за договором страхування цивільно-правової відповідальності, викладеного в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19; скасувати оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
12.1. Висновки судів, обґрунтовані правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, не відповідають доктринальним підходам тлумачення норм права, внаслідок чого були неправильно застосовані норми пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV.
12.2. Норма пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV наведена Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС), що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV.
12.3. 14.3. МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником СК "Україна" ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
12.4. Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
12.5. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час ліквідації СК "Україна".
12.6. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит Скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, Відповідач зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
12.7. У контексті підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу Скаржник послався на те, що:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат), стосується необмеженої кількості осіб як потерпілих, що потрапляють у дорожньо-транспортну пригоду, та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків-членів МТСБУ, які на сьогодні перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо норми підпункту "ґ" пункту 41.1 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
13. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Маркс.Капітал" просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу Відповідача - без задоволення.
13.1. Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує Скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
13.2. Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою Відповідача, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
13.3. ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що подана касаційна скарга не містить виключних підстав для касаційного перегляду, а також підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
13.4. На думку Позивача, метою позиції Скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV.
13.5. Позивач вказує, що пеня, сплата якої передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV, має нараховуватися у випадку, передбаченому підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV.
13.6. ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що 3 % річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема в постанові у справі № 3-1522гс16, а положення Закону № 1961-IV не містять норм, за яких після настання передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV обставин обсяг прав потерпілого звужується за рахунок прав, передбачених статтею 625 ЦК України.
13.7. На думку Позивача, положення першої частини речення пункту 41.1 статті 41 у поєднанні з положеннями підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV чітко не деталізують структуру зобов`язань, які переходять до МТСБУ, однак беззаперечно вказують, що до останнього переходять саме зобов`язання страховика за договором обов`язкового страхування, які не були виконані страховиком.
13.8. За твердженням Позивача, тлумачення положень першої частини речення пункту 41.1 статті 41 та підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV в системному взаємозв`язку з нормою пункту 20.3 статті 20 цього Закону № 1961-IV усуває питання відсутності деталізації обов`язків, які переходять до МТСБУ, що спростовує довід Скаржника про необхідність застосування аналогії права до норм Закону № 1961-IV, які регулюють питання виконання обов`язків страховика-банкрута.
13.9. Також Позивач звертає увагу на наданий ним судам висновок експерта в галузі права, який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
Позиція Верховного Суду
14. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
15. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
15.1. 07.09.2015 о 20 год 50 хв на вул. Закревського, 69 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Gelly", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 .
15.2. Відповідно до постанови Деснянського районного суду міста Києва від 15.10.2015 у справі №754/14237/15-п ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
15.3. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, автомобіль "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_2, що належав ОСОБА_3 що належав ОСОБА_3 .
15.4. Станом на дату настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Gelly" державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" на підставі полісу № АІ/4448985.
15.5. Відповідно до Звіту № 64/09/15 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого КТЗ від 14.09.2015 вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 19 904,35 грн.
15.6. 02.11.2015 між ОСОБА_3 (цедент) та ФОП Шиян Д.С. (цесіонарій) було укладено Договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, за умовами пунктів 1.1, 1.3 якого цедент відступив, а цесіонарій прийняв і зобов`язався оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента у зв`язку з фактом настання вищевказаної ДТП, за участю автомобіля "Gelly", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ "СК "Україна" на підставі Полісу. Загальна сума боргу (страхове відшкодування), право вимоги сплати якого передається цесіонарію цедентом, складає 16 086,95 грн.
15.7. 30.11.2015 між ФОП Шиян та ТОВ "Маркс.Капітал" було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/30-11/2015, на підставі якого ТОВ "Маркс.Капітал" набуло право вимоги за договором страхування АІ/4448985.
15.8. Станом на дату настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Gelly" державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" на підставі полісу № АІ/4448985.
15.9. Відповідно до Звіту № 64/09/15 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого КТЗ від 14.09.2015 вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 19 904,35 грн.
15.10. 02.11.2015 між ОСОБА_3 (цедент) та ФОП Шиян Д.С. (цесіонарій) було укладено Договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, за умовами пунктів 1.1, 1.3 якого цедент відступив, а цесіонарій прийняв і зобов`язався оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента у зв`язку з фактом настання вищевказаної ДТП, за участю автомобіля "Gelly", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням Мельничука Р.Т., цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ "СК "Україна" на підставі Полісу. Загальна сума боргу (страхове відшкодування), право вимоги сплати якого передається цесіонарію цедентом, складає 16 086,95 грн.
15.11. 30.11.2015 між ФОП Шиян та ТОВ "Маркс.Капітал" було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/30-11/2015, на підставі якого ТОВ "Маркс.Капітал" набуло право вимоги за договором страхування АІ/4448985, відповідно до якого сторони погодили наступне:
- в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку № 1 до цього договору (п. 1.1 договору);
- в силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (п. 1.2 договору).
- загальна сума боргу, яка передана фактору клієнтом за цим договором, складає 1 226 167,76 грн. Зобов`язана особа (боржник): відповідно до Додатку № 1 до цього договору (пункт 4 вказаного додатку - ОСОБА_1 ); ПрАТ "СК "Україна"; МТСБУ, у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
15.12. Починаючи з 30.11.2015 кредитором у договірному зобов`язанні за договором страхування № АІ/4448985, яке виникло в результаті ДТП, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал".
15.13. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна".
15.14. 30.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна".
15.15. 24.04.2018 позивачем подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" у справі № 910/842/18, які стосувались детального розрахунку заборгованості ПрАТ "СК "Україна" перед позивачем.
15.16. 15.06.2018 грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс. Капітал" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" у зобов`язанні були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18.
15.17. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18 позивача визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна" першої черги на суму 9 547 674, 57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198,78 грн та шостої черги на суму 1 835 120,95 грн (загальна сума грошових вимог - 15 298 994,30 грн).
15.18. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 постановлено ліквідувати ПрАТ "Страхова компанія "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
15.19. 23.08.2019 у зв`язку з ліквідацією ПрАТ "Страхова компанія "Україна" позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату боргу.
15.20. 10.09.2019 відповідачем було частково виконано зобов`язання за договором обов`язкового страхування № АІ/4448985 та сплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 16 086,95 грн. Інша частина зобов`язань щодо сплати 3% річних, інфляційних втрат та пені була залишена з боку відповідача без задоволення.
15.21. Судові рішення мотивовані тим, що право постраждалої особи (іншої особи, яка набула таке право) щодо відшкодування не лише шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а й застосування відповідальності за несвоєчасне виконання страховиком (у визначених законом випадках - МТСБУ) такого обов`язку (регламентної виплати), передбачене нормами чинного законодавства та підтверджується сталою судовою практикою.
15.22. Суди вказали, що преамбула статті 41 Закону № 1961-IV щодо відшкодування МТСБУ шкоди на умовах, визначених цим Законом, не може тлумачитись без взаємозв`язку із положеннями пп. "ґ" п. 41.1 цієї статті та із положеннями п. 20.3 статті 20 Закону, п. 3 статті 20 Закону України "Про страхування". Зазначені нормативні акти в цілому та наведені норми зокрема не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 ЦК України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
15.23. Також, судами зазначено, що з урахуванням положень пп. "ґ" п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, обов`язок МТСБУ щодо відшкодування шкоди замість ліквідованого страховика виникає з моменту встановлення судом факту недостатності коштів та майна такого страховика, чим, у цьому випадку, є дата постановлення ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, закриття провадження у справі про банкрутство страховика - банкрута. Важливим при цьому є врахування судами обставин того, що вимоги кредиторів не були задоволені у зв`язку з відсутністю достатніх майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси. Відтак, право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події.
15.24. Також, судами зазначено, що оскільки ліквідація страховика (ПрАТ "СК "Україна") відбулась за ухвалою суду від 17.07.2019, саме 17.07.2019 є початком перебігу строку позовної давності у даній справі, тому звернення позивача щодо стягнення компенсаційних втрат, які складаються із 3% річних та інфляційних втрат здійснено в межах строку загальної позовної давності.
15.25. В даному випадку, на підставі норм п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має місце перехід обов`язків до МТСБУ за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліквідованого страховика.
15.26. МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України та пункт 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
15.27. Обставини правильності розрахунків спірних сум 3% річних та інфляційних втрат, які були визнані як кредиторські вимоги у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "Страхова компанія "Україна", встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18. Зокрема, встановлено, що розмір інфляційних втрат - 4 731,72 грн, 3 % річних - 1 077,61 грн.
16. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
17. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
18. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
19. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
20. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
21. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
22. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
23. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).