ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/10122/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 22.08.2022
та на рішення Господарського суду міста Києва
від 30.11.2021
у справі №910/10122/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 40 090,74 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - позивач/ТОВ "Маркс.Капітал") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач/ МТСБУ) про стягнення 35 365,40 грн інфляційних втрат, 4 725,34 грн 3% річних.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/10122/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" задоволено. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 35 365,40 грн інфляційних втрат, 4 725,34 грн 3% річних, 2 270 грн витрат по оплаті судового збору, 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, МТСБУ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/10122/21 залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/10122/21 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та зупинено касаційне провадження у справі № 910/10122/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/16820/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2022 справу № 910/16820/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України разом з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
7. Розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.01.2023 № 29.3-02/42, у зв`язку з зв`язку з припиненням повноважень судді Ткаченко Н.Г., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/10122/21.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України у справі № 910/10122/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В. Я, судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023.
9. Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2023 прийнято справу № 910/10122/21 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я. до свого провадження.
10. Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21, до розгляду якої було зупинено касаційне провадження у справі № 910/10122/21.
11. 01.08.2023 від представника Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла заява про поновлення касаційного провадження.
12. Розпорядженням В.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.08.2023 № 29.2-02/2041 у зв`язку із відпусткою судді Погребняка В.Я. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/10122/21.
13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023, справу № 910/10122/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.
14. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023 прийнято касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/10122/21, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В. до свого провадження. Поновлено касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
15. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, МТСБУ подано касаційну скаргу, в якому останнє просить відступити від висновку щодо покладення на МТСБУ обов`язку зі сплати 3 % річних, інфляційних втрат та пені у зв`язку з простроченням виконання страховиком, який в подальшому ліквідований, зобов`язання за договором страхування цивільно-правової відповідальності, викладеного в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі
№ 910/14293/19; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
16. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
16.1 Висновки судів, обґрунтовані правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, не відповідають доктринальним підходам тлумачення норм права, внаслідок чого були неправильно застосовані норми пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961- IV.
16.2 Норма пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV наведена Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС), що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV.
16.3 МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником СК "Україна" ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
16.4 Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
16.5 Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі -КУзПБ) на загальних підставах або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час ліквідації СК "Україна".
16.6 3 посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит Скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, Відповідач зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
16.7 У контексті підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу Скаржник послався на те, що:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат), стосується необмеженої кількості осіб як потерпілих, що потрапляють у дорожньо- транспортну пригоду, та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків-членів МТСБУ, які на сьогодні перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо норми підпункту "ґ" пункту 41.1 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
17. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Маркс.Капітал" просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу Відповідача - без задоволення.
17.1 Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує Скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
17.2 Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою Відповідача, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
17.3 ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що подана касаційна скарга не містить виключних підстав для касаційного перегляду, а також підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
17.4 На думку Позивача, метою позиції Скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39,41 Закону № 1961-IV.
17.5 Позивач вказує, що пеня, сплата якої передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV, має нараховуватися у випадку, передбаченому підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV.
17.6 ТОВ "Маркс.Капітал" вважає, що 3 % річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема в постанові у справі № 3-1522гс16, а положення Закону № 1961-IV не містять норм, за яких після настання передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV обставин обсяг прав потерпілого звужується за рахунок прав, передбачених статтею 625 ЦК України.
17.7 На думку Позивача, положення першої частини речення пункту 41.1 статті 41 у поєднанні з положеннями підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV чітко не деталізують структуру зобов`язань, які переходять до МТСБУ, однак беззаперечно вказують, що до останнього переходять саме зобов`язання страховика за договором обов`язкового страхування, які не були виконані страховиком.
17.8 За твердженням Позивача, тлумачення положень першої частини речення пункту 41.1 статті 41 та підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV в системному взаємозв`язку з нормою пункту 20.3 статті 20 цього Закону № 1961 -IV усуває питання відсутності деталізації обов`язків, які переходять до МТСБУ, що спростовує довід Скаржника про необхідність застосування аналогії права до норм Закону № 1961-IV, які регулюють питання виконання обов`язків страховика- банкрута.
17.9 Також Позивач звертає увагу на наданий ним судам висновок експерта в галузі права, який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
Позиція Верховного Суду
18. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
19. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
19.1 17.12.2014 на 23 км. + 500 м. а/д М05-01 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Toyota", д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та "Renault", д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 .
19.2 Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29.01.2015 у справі № 522/413/15-п винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП України.
19.3 Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як володільця автомобіля "Toyota", д.н. НОМЕР_1, була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4144947 на підставі Закону "Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закону) Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна".
19.4 Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль "Renault", д.н. НОМЕР_2, та його власниці заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 53 391,39 грн, розмір якої визначено на підставі звіту про оцінку розміру матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 815-12-14 від 23.12.2014, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 з урахуванням ремонтної калькуляції № 815-12-14 від 27.12.2014.
19.5 На підставі договорів про відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування від 15.04.2015, укладеного між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем Шияном Денисом Сергійовичем, про надання фінансових послуг факторингу № 5/30-04/2015 від 30.04.2015, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Шияном Денисом Сергійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" останнє набуло усі права вимоги до винної у ДТП особи, відповідальність якої застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/4144947, у т.ч. щодо виплати відшкодування за завдану шкоду у розмірі 43 097,14 грн.
19.6 Як зазначає позивач, починаючи з 30.04.2015 він є кредитором у договірному зобов`язанні за Полісом, яке виникло в результаті вищевказаного ДТП.
19.7 Позивач також зазначає, що ПрАТ "СК "Україна", порушуючи умови договору обов`язкового страхування (полісу), не здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі та, в подальшому, позивачу.
19.8 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна".
19.9 30.03.2018 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна".
19.10 24.04.2018 позивачем було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ СК Україна у справі № 910/842/18, які стосувались детального розрахунку заборгованості ПрАТ "СК "Україна" перед позивачем.
19.11 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18 позивача визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна" першої черги на суму 9 547 674,57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198,78 грн та шостої черги на суму 1 835 120,95 грн (загальна сума грошових вимог - 15 298 994,30 грн).
19.12 За твердженнями позивача, його грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" у зобов`язанні, яке виникло на підставі Полісу, були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18.
19.13 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 постановлено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна", у зв`язку з неможливістю виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
19.14 У зв`язку з ліквідацією Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" 15.08.2019 позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату боргу.
19.15 05.09.2019 відповідач виплатив позивачу 42 097,14 грн як відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
19.16 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що МТСБУ лише частково виконало зобов`язання за договором № АІ/4144947 та не виконало зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" з виплати 35 365,40 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4 725,34 грн З % річних з простроченої суми.
19.17 Судові рішення мотивовані тим, що Відповідач не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, який допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)), та суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені (пункт 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961- IV)), нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу вказаних норм є невід`ємною складовою боргу за Договором страхування.
19.18 Суди вказали, що право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство.
19.19 В цьому випадку на підставі положень пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-1V має місце перехід обов`язків до МТСБУ за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліквідованого страховика. При цьому Зазначені нормативні акти в цілому та наведені норми зокрема не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 ЦК України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
20. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
21. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
22. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
23. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
24. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.