ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/3014/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Забаріна А. Ф. (адвокат),
відповідача-1 - Кустової Т. В. (адвокат),
відповідача-2 - Бовкуна В. І. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Аста-Капітал", на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 (суддя Ващенко Т. М.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 (головуючий - Алданова С .О., судді Гаврилюк О. М., Пономаренко Є. Ю.)
та касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" з ринку на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 (головуючий - Алданова С .О., судді Гаврилюк О. М., Пономаренко Є. Ю.) у справі
за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Нападівське"
до: 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції",
2) Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Аста-Капітал",
про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) та договору купівлі-продажу майнових прав
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Аста-Капітал"
до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Нападівське"
про стягнення 12 134 734,16 грн та 1 263 490,81 євро.
Короткий зміст і підстави вимог первісного та зустрічного позовів
1. У березні 2022 року Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Нападівське" (далі - ПОСП "Нападівське", Підприємство, позичальник, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (далі - ПАТ "Банк "Національні інвестиції", Банк, відповідач-1) і Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" (далі - АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", Інвестфонд), від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" (далі - ТОВ "КУА "Аста-Капітал", Товариство, Компанія, відповідач-2) про:
1) визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону з реалізації лоту №N019368, що відбулися 23.02.2021 (далі - аукціон з реалізації лоту №N019368, оспорювані торги), та протоколу №EA-2021-02-02-000001-b електронного аукціону від 23.02.2021 за результатами вказаних торгів (далі - протокол № UA-EA-2021-02-02-000001-b, оспорюваний протокол);
2) визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 23.03.2021 № GL18N019368, укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "КУА "Аста-Капітал", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т. В. і зареєстрованого в реєстрі за № 724 (далі - договір купівлі-продажу від 23.03.2021, договір №N019368, оспорюваний договір, оспорюваний правочин), з посиланням на положення статей 203, 215, 598, 599, 655, 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).
Позовна заява обґрунтовується порушенням Банком вимог чинного законодавства України і права та інтересів Підприємства оспорюваним договором внаслідок включення до лоту оспорюваних торгів неіснуючих прав вимоги до ПОСП "Нападівське" за кредитними договорами від 26.07.2012 № 241-12 (далі - кредитний договір № 241-12), від 21.05.2013 № 137-13 (далі - кредитний договір № 137-13) та договорами забезпечення, оскільки відповідні грошові зобов`язання позичальника припинилися повністю шляхом їх належного виконання, що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-Факторинг" (далі - ТОВ "Профі-Факторинг") від 08.06.2017 № 08/06-1 та довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Комфорт" (далі - ТОВ "Фактор Комфорт") від 29.09.2015 № 29/09/15-09.
2. 16.06.2022 АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "КУА "Аста-Капітал", звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ПОСП "Нападівське" про стягнення з Підприємства 12 134 734,16 грн та 1 263 490,81 євро, з яких: 700 000 євро заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором № 241-12; 414 458 євро заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 03.07.2015 по 23.03.2021; 3 % річних у сумі 63 115 євро, нарахованих на тіло кредиту в період з 14.06.2019 по 15.06.2022; та 2 306 969,86 грн пені, нарахованої у період з 16.12.2021 по 16.06.2022; 3 000 000 грн заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором № 137-13; 4 333 808,25 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 03.07.2015 по 23.03.2021; 3 % річних у розмірі 270 493 грн, нарахованих на тіло кредиту за період з 14.06.2019 по 15.06.2022; 324 164,39 грн пені, нарахованої за період з 14.12.2021 по 15.06.2022; 941 928,86 грн інфляційних втрат за період із червня 2019 року по червень 2022 року.
Зустрічна позовна заява аргументована неналежним виконанням ПОСП "Нападівське" зобов`язань з повернення кредитних коштів (тіла кредиту) та зі сплати процентів за користування кредитом за кредитними договорами № 241-12 та № 137-13, внаслідок чого у Підприємства за період 03.07.2015 по 15.06.2022 виникла заборгованість у спірній сумі перед Інвестфондом як новим кредитором.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю з тих мотивів, що: 1) укладені між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор Комфорт" договори від 04.09.2015 і від 11.09.2015 відступлення права вимоги за кредитними договорами № 137-13 та № 241-12 та договорами забезпечення є нікчемними в силу вимог частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, оскільки надходження на поточний рахунок ТОВ "Фактор Комфорт" коштів, які в подальшому використовувалися для оплати вартості (компенсації) за договорами відступлення права вимоги, відбувалося з поточних рахунків фізичних та юридичних осіб, відкритих в АТ "Банк "Національні інвестиції", при цьому розрахунки відбувалися не реальними грошима, а шляхом внутрішніх проводок у системі Банку, внаслідок чого ліквідний актив (кредитні договори та їх забезпечення) ПАТ "Банк "Національні інвестиції" втратило, що призвело до істотного погіршення фінансового стану Банку та неможливості належного виконання ним своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами, а також до віднесення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемного банку та в подальшому до визнання його неплатоспроможним; 2) на аукціоні з реалізації лоту №N019368 права вимоги до ПОСП "Нападівське" Банком були реалізовані з дотриманням вимог Закону № 4452-VI, Положення щодо організації продажу та Регламенту ETC, оскільки в зв`язку з нікчемністю укладених між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор Комфорт" договорів відступлення права вимоги від 04.09.2015 і від 11.09.2015 відповідні права вимоги до ПОСП "Нападівське" станом на дату електронного аукціону (23.02.2021) належали Банку і могли бути предметом оспорюваного правочину, що зумовлює відсутність передбачених статтями 203, 215 ЦК України підстав для визнання недійсним договору №N019368.
Відхиляючи доводи Підприємства щодо укладення оспорюваного договору під час дії арешту на майно ПОСП "Нападівське", яке було передано в заставу Банку в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами № 241-12 та № 137-13, в тому числі шляхом заборони будь-яким юридичним особам вчиняти будь-які дії, накладеного ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 31.07.2019 у справі № 132/2761/19, суд першої інстанції виходив з того, що вказаною ухвалою Банк не обмежувався в праві розпоряджатися правами вимоги за цими кредитними договорами, зокрема шляхом їх відступлення (продажу), а в зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу від 23.03.2021 не відбулося розпорядження арештованим слідчим суддею майном.
Вказаним судовим рішенням зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ПОСП "Нападівське" на користь АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "КУА "Аста-Капітал", 700 000 євро заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором № 241-12, 3 % річних у сумі 63 115 євро (за період прострочення з 14.06.2019 по 15.06.2022), 3 000 000 грн заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором № 137-13, 3 % річних у сумі 270 493 грн (за період прострочення з 14.06.2019 по 15.06.2022), 941 928,86 грн інфляційних втрат (за період прострочення з червня 2019 по червень 2022 року). В решті вимог зустрічного позову відмовлено в зв`язку з тим, що пред`явлені до стягнення суми процентів за користування кредитами, а саме 414 458 євро відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 241-12 і 4 333 808,25 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом за кредитним договором № 137-13 нараховано Товариством після закінчення строків кредитування за вказаними договорами (після 01.07.2016 та 14.09.2015 відповідно), а спірну суму пені нараховано Компанією за період з 14.12.2021 по 16.06.2022, тобто після закінчення граничного 6-місячного строку, встановленого частиною 2 статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), тоді як право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, яке (право) перейшло до Товариства за договором купівлі-продажу від 23.03.2021, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (такі висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц).
Рішення місцевого господарського суду в частині часткового задоволення зустрічного позову аргументоване тим, що за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення на підставі частини 2 статті 625 ЦК України підлягають стягненню інфляційні втрати кредитора та річні проценти як грошова сума, яку боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Водночас, відхиляючи заяву ПОСП "Нападівське" про застосування наслідків спливу строків позовної давності за вимогами зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за вимогами за кредитним договором № 241-12 у силу статті 264 ЦК України строк позовної давності спочатку переривався в червні 2017 року в зв`язку з частковою сплатою позичальником коштів у рахунок погашення боргу в період з вересня 2015 року по червень 2017 року, а в подальшому цей строк було продовжено на підставі пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу (в редакції, чинній з 02.04.2020) на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тоді як за вимогами за кредитним договором № 137-13 строк позовної давності було пропущено Товариством із поважних причин, зумовлених перебуванням у період з 2015 року по червень 2021 року в провадженні адміністративних судів справи № 826/24648/15 зі спору між Банком і ТОВ "Фактор-Комфорт" щодо визнання протиправним і скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд) на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" про визнання нікчемними договорів відступлення прав вимоги, зокрема за кредитним договором № 137-13, укладеним з ПОСП "Нападівське".
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 скасовано та ухвалено нове рішення, яким: первісний позов задоволено частково - визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 23.03.2021, у задоволенні іншої частини вимог первісного позову відмовлено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
5. Постанова мотивована посиланням на положення статей 15, 16, 203, 215, 512, 514, 526, 530, 598, 599, 610, 612, 629, 650, 655, 656 ЦК України, статей 37, 38, 48, 51 Закону № 4452-VI, статей 13, 74, 86, 277, 79, 86, 98, 104, 236, 269, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які апеляційний суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість первісного позову (в частині визнання недійсним договору №N019368) та повну необґрунтованість зустрічного позову з огляду на те, що: 1) сформовані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 висновки щодо обрання в цій справі боржником неналежного та неефективного способу захисту не можуть бути застосовані при розгляді справи № 910/3014/22, позаяк у справі № 910/12525/20 позов спрямовано на захист інтересу позивача від правової невизначеності, у зв`язку з чим позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу в правовій визначеності, на який вказує позивач. Натомість інтерес позивача в правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права. Разом з тим у справі № 910/3014/22 Підприємство звернулося до суду за захистом свого права власності на майно (грошові кошти), а не інтересу в правовій визначеності, позовні вимоги мотивовані саме відсутністю в нього заборгованості, що була предметом відступлення права вимоги на оспорюваних торгах, чим спростовуються доводи відповідача-1 про відсутність порушеного права позивача та неефективність обраного ним способу судового захисту; 2) у разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора або кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту прав боржника (такий висновок викладено в пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц); 3) в результаті укладення за результатами торгів оспорюваного договору відповідач-2 як новий кредитор набув можливості вимагати неіснуючих на момент вчинення прав вимоги, а отже, повторної сплати позивачем вже погашеної заборгованості та задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в заставу майна ПОСП "Нападівське", що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022, якою прийнято зустрічний позов нового кредитора - АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "КУА "Аста-Капітал", до ПОСП "Нападівське" про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 241-12 і № 137-13, яку (заборгованість) у подальшому за договором купівлі-продажу від 23.03.2021 було відступлено Банком на користь Інвестфонду; 4) оскільки торги є правочином і якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту (вказаний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20), тому слід відмовити у задоволенні вимог первісного позову про визнання недійсним аукціону з реалізації лоту №N019368 та протоколу № UA-EA-2021-02-02-000001-b; 5) відповідачами не надано доказів на підтвердження обставин звернення уповноваженої особи ФГВФО до суду з позовами про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, що спростовувало би презумпцію дійсності правочинів (договорів відступлення права вимоги від 04.09.2015 і від 11.09.2015), віднесених Фондом до нікчемних у цій справі, тоді як ФГВФО не може самостійно застосовувати наслідки недійсності нікчемних правочинів, а в разі виявлення нікчемних правочинів Фонд зобов`язаний вчинити дії щодо застосування наслідків недійсності - звернутися до суду з відповідним позовом (схожий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 910/7305/20); 6) на виконання договорів відступлення права вимоги від 04.09.2015 і від 11.09.2015 на визначений їх сторонами рахунок Підприємством зараховано грошові кошти в повному обсязі, що свідчить про припинення зобов`язань позивача за кредитними договорами № 241-12 та № 137-13 шляхом їх повного виконання перед ТОВ "Фактор-Комфорт" і ТОВ "Профі-Факторинг", а на момент поновлення відповідачем-1 в бухгалтерському обліку 28.03.2019 вимог (майнових прав) за кредитними договорами та договорами забезпечення, що були відступлені Банком на користь ТОВ "Фактор-Комфорт", було чинним судове рішення в справі № 826/24648/15 (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2016), яким визнано протиправним та скасовано накази Уповноваженої особи ФГВФО щодо віднесення договорів про відступлення права до нікчемних.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
6. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції та рішенням місцевого господарського суду, АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "КУА "Аста-Капітал" (скаржник-1), звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати повністю, рішення від 15.12.2022 скасувати в частині відмови в стягненні 73 399,32 євро заборгованості з відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 241-12 за період з 03.07.2015 по 01.07.2016 та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову в цій частині, а в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У своє чергу, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ФГВФО (скаржник-2) звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати в частині задоволених вимог первісного позову та залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
7. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник-1 посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, наголошуючи на тому, що: 1) апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування положень статей 15, 16 ЦК України (в контексті обрання належного способу захисту), викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 910/8852/20; 2) суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм статей 203, 215 ЦК України (в контексті неправомірності висновку апеляційного суду про те, що звернення до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів є виключно обов`язком Фонду, а не його правонаступника у відповідних правовідносинах), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16; 3) апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування норми частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 910/11650/16, від 09.04.2019 у справі № 912/1104/18, від 01.12.2022 у справі № 910/7305/20, що призвело до порушення статей 76- 79, 86 ГПК України (пункт 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу); 4) суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норми статті 514 ЦК України, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15 та в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 947/23885/19; 5) апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування норми частини 4 статті 75 ГПК України, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 644/7422/16-ц, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2019 у справі № 910/11965/16 та в постановах Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-332цс15, від 10.06.2015 у справі № 6-449цс15, від 03.02.2016 у справі № 6-2026цс15, від 01.06.2016 у справі № 6-2558цс15, від 26.10.2016 у справі № 761/39393/14-ц; 6) апеляційний суд помилково не врахував висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, оскільки на момент звернення ПОСП "Нападівське" до суду жодних вимог до нього Товариство чи його правопопередник не пред`являли, а наявне посилання суду апеляційної інстанції на прийняття зустрічного позову вже під час розгляду цієї справи не є належним обґрунтуванням застосування іншого способу захисту з огляду на те, що зустрічний позов Компанії був відповіддю на первісний позов Підприємства, а не приводом для пред`явлення первісного позову, що, в свою чергу, повністю спростовує висновок апеляційного суду про обґрунтованість наведених позивачем підстав позову, адже, подаючи первісний позов до суду, позивачем відразу було обрано неналежний спосіб захисту; 7) суд першої інстанції спочатку обґрунтовано встановив, що Товариством було нараховано заборгованість за відсотками починаючи з 03.07.2015, та дійшов законного висновку про право кредитора нараховувати в строк до 01.07.2016 проценти за правомірне користування кредитом за кредитними договором № 241-12, проте в подальшому не зазначив в резолютивній частині відповідну суму, що підлягала до стягнення, тоді як згідно з доданим до апеляційної скарги розрахунком, здійсненим на підставі кредитного договору № 241-12, сума боргу за відсотками за правомірне користування кредитними коштами за цим договором за період 03.07.2015 по 01.07.2016 становить 73 399,32 євро.
В свою чергу на обґрунтування вимог своєї касаційної скарги скаржник-2 посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, наголошуючи на тому, що: 1) апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування положень статей 15, 16 ЦК України (в контексті обрання належного способу захисту), викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 914/1367/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 02.09.2020 у справі № 922/1614/19, від 10.09.2020 у справі № 908/1611/19, від 12.11.2020 у справі № 908/2638/17; 2) суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норми частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16, від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 910/7305/20; 3) апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування норми статті 514 ЦК України, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18, від 28.01.2020 у справі № 924/1208/18 та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17, від 02.11.2022 у справі № 947/23885/19.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
8. ПОСП "Нападівське" у відзиві на касаційну скаргу АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "КУА "Аста-Капітал", просить відмовити повністю в її задоволенні з мотивів, наведених в оскаржуваній постанові.
ПОСП "Нападівське" не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу ФГВФО.
Розгляд справи Верховним Судом
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "КУА "Аста-Капітал", на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 у справі № 910/3014/22 та призначено її до розгляду на 15.08.2023.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФГВФО постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 у справі № 910/3014/22 та призначено розгляд цієї скарги в судовому засіданні на 15.08.2023.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.08.2023 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційних скарг ФГВФО та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "КУА "Аста-Капітал", на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 у справі № 910/3014/22 до 29.08.2023.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. 26.07.2012 між ПОСП "Нападівське" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" було укладено кредитний договір № 241-12, за умовами якого Банк надав позичальнику відновлювальну кредитну лінію на суму 700 000 євро зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,5 відсотків річних, з цільовим призначенням - для поповнення обігових коштів, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти в погоджений сторонами строк та сплатити проценти за користування ними.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання, діє протягом строку дії кредитної лінії і до повного виконання грошових зобов`язань за договором, крім випадків дострокового припинення його дії за згодою сторін у письмовій формі відповідно до закону. У будь-якому разі щодо непогашеної позичальником заборгованості договір діє (в тому числі в частині застосування процентів та пені) до повного погашення заборгованості (пункт 9.11 кредитного договору № 241-12).
Строк дії кредитної лінії встановлено з 26.07.2012 по 01.07.2016 включно (в редакції угоди від 03.07.2015 № 3 про внесення змін до кредитного договору № 241-12).
11. 21.05.2013 між ПОСП "Нападівське" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" було укладено кредитний договір № 137-13, за умовами якого Банк надав позичальнику відновлювальну кредитну лінію на суму 3 000 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 26 відсотків річних, з цільовим призначенням - для поповнення обігових коштів, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти в погоджений сторонами строк та сплатити проценти за користування ними.
Договір набирає чинності з моменту його підписання, діє протягом строку дії кредитної лінії і до повного виконання грошових зобов`язань за договором, крім випадків дострокового припинення його дії за згодою сторін у письмовій формі відповідно до закону. У будь-якому разі щодо непогашеної позичальником заборгованості договір діє (в тому числі в частині застосування процентів та пені) до повного погашення заборгованості (пункт 9.11 кредитного договору № 137-13).
Строк дії кредитної лінії встановлено з 21.05.2013 по 14.09.2015 включно (в редакції угоди від 17.09.2014 № 2 про внесення змін до кредитного договору № 137-13).
12. Виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами забезпечувалось заставою відповідно до укладених між Банком і Підприємством договорів застави рухомого майна від 26.07.2012 та від 31.05.2013.
ПОСП "Нападівське" не виконувало своїх зобов`язань з повернення Банку кредитних коштів та сплати процентів за користування ними у строки, встановлені кредитними договорами № 241-12 і № 137-13.
13. 04.09.2015 між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт" (новий кредитор) було укладено договір № 137-13 про відступлення права вимоги, за умовами якого Банк відступив у повному обсязі, а новий кредитор набув право вимоги до боржника - ПОСП "Нападівське", а саме вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором № 137-13. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Листом від 10.09.2015 Банк повідомив позичальника про відступлення права вимоги за кредитним договором № 137-13.
29.09.2015 ТОВ "Фактор-Комфорт" видав довідку № 29/09/15-09, відповідно до якої станом на дату видачі цієї довідки у ПОСП "Нападівське" відсутня заборгованість за кредитним договором № 137-13.
14. 11.09.2015 між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт" (новий кредитор) було укладено договір № 241-12 про відступлення права вимоги, за умовами якого Банк відступив у повному обсязі, а новий кредитор набув право вимоги до боржника - ПОСП "Нападівське", а саме вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором № 241-12. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Листом від 11.09.2015 Банк повідомив позичальника про відступлення права вимоги за кредитним договором № 241-12.
29.09.2015 та 30.06.2016 між ТОВ "Фактор-Комфорт" та ПОСП "Нападівське" укладалися додаткові угоди до кредитного договору № 241-12 щодо строків повернення кредитних коштів.
У подальшому за договором про відступлення права вимоги від 31.03.2016 ТОВ "Фактор-Комфорт" відступило права вимоги за кредитним договором № 241-12 на користь ТОВ "Профі-Факторинг", що вбачається з повідомлення від 06.06.2016 № 06/06/16-1.
Із довідки ТОВ "Профі-Факторинг" від 08.06.2017 № 08/06-1 вбачається, що ПОСП "Нападівське" за кредитним договором № 241-12 у період з 01.06.2017 по 08.06.2017 було сплачено відсотки за користування кредитом та основну заборгованість, у зв`язку з чим ТОВ "Профі-Факторинг" вважало зобов`язання за кредитним договором № 241-12 виконаними, а заборгованість за цим договором відсутньою.
15. Відповідно до постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 15.09.2015 № 607/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемних" було прийнято рішення про віднесення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована Фондом сума відшкодування за вкладами, крім договорів, укладених до набрання чинності постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
На підставі постанови Правління НБУ від 17.09.2015 № 613 "Про віднесення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 17.09.2015 № 172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно із вказаним рішенням у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Банк "Національні інвестиції" начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку І. Г. строком на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно.
16. Відповідно до постанови Правління НБУ від 01.12.2015 № 853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 02.12.2015 № 214 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено Волощука І. Г. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку.
На підставі пункту 2 частини 5 статті 12, частини 1 статті 35, частини 5 статті 44, частини 3 статті 48 Закону № 4452-VI виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення від 09.11.2017 № 4967 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" строком на один рік до 02.12.2018 включно.
На підставі частини 6 статті 12, частини 1 статті 35, частини 5 статті 44, частини 3 статті 48 Закону № 4452-VI виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення від 29.11.2018 № 3203 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" строком на один рік з 03.12.2018 до 02.12.2019 включно.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 12, частини 1 статті 35, частини 5 статті 44, частини 3 статті 48 Закону № 4452-VI виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення від 28.11.2019 № 3054 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на один рік з 03.12.2019 до 02.12.2020 включно.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 13.08.2020 з 28.08.2020 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Національні інвестиції", делеговані Луньо Іллі Вікторовичу рішенням виконавчої дирекції Фонду від 28.11.2019 № 3054.
17. На виконання положень Закону № 4452-VI Уповноваженою особою Фонду здійснено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на наявність ознак нікчемності.
Так, Уповноважена особа Фонду встановила, що правочини (в тому числі договори) вчинені (укладені) між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор Комфорт" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, містять ознаки нікчемності, передбачені частиною 3 статті 38 Закону № 4452-VI, а саме:
- Банк не отримав реальних грошових надходжень на оплату відступлених майнових вимог, при цьому фактор набув прав вимог на активи Банку - майнові права кредитора, що вказує на те, що Банк уклав договори відступлення та в подальшому прийняв оплату за ними без реальних грошових надходжень, внаслідок чого Банк відмовився від власних майнових вимог, що за приписами пункту 1 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI підпадає під ознаку нікчемності правочину;
- здійснивши відступлення прав вимог за кредитними договорами, Банк до дня визнання Банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним і виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало неможливим, що за приписами пункту 2 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI підпадає під ознаку нікчемності правочину;
- Банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що за приписами пунктів 5, 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI підпадає під ознаку нікчемності правочину.