ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5482/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.)
від 03.04.2023
у справі № 910/5482/22
за позовом АРМА
до Фізичної особи-підприємця Антоненко Валентини Степанівни
про розірвання договору та стягнення 245 640, 28 грн.
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду стало питання щодо наявності/відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст заявлених позовних вимог, рішення суду за результатом розгляду справи по суті спору
1.1. АРМА звернулось до суду з позовом до ФОП Антоненко В.С. про розірвання укладеного між сторонами договору поставки та стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 245 640, 28 грн у зв`язку з неналежним виконанням останнім зобов`язань за цим договором.
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22 позовні вимоги задоволено частково. Розірвано договір від 08.11.2021 №КМ1/21, укладений між АРМА та ФОП Антоненко В.С. Стягнуто з ФОП Антоненко В.С. на користь АРМА 60 520,07 грн пені та 62 300,07 грн штрафу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АРМА на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22. Апеляційну скаргу АРМА на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22 разом з доданими до скарги матеріалами повернуто апелянту.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду АРМА просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №910/5482/22, матеріали справи передати до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття провадження.
Підставою касаційного оскарження АРМА визначено пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.01.2020 у справі №145/1330/17, від 06.10.2021 у справі №922/1313/21, від 22.09.2021 у справі №910/5172/19, від 02.08.2021 у справі №914/1191/20, від 11.08.2020 у справі №404/4551/19.
Крім того, АРМА відзначає, що суд апеляційної інстанції у порушення норм процесуального права відхилило доводи позивача про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення при поданні апеляційної скарги повторно (після усунення недоліків, що стали причиною повернення першої апеляційної скарги) та з цих підстав відмовило у відкритті апеляційного провадження, адже, за твердженнями скаржника, останній жодними засобами зв`язку не отримував ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 про залишення апеляційної скарги без руху, а тому і не міг усунути виявлені судом недоліки вчасно. При цьому, скаржник наголошує, що з невідомих йому технічних причин ухвала про залишення без руху не надходила до особистого кабінету позивача підсистеми "Електронний суд". За твердженнями останнього, хоч підсистема "Електронний суд" і була введена в експлуатацію, однак і досі працює із недоліками та неодноразово виходила з ладу. Разом з тим, отримавши ухвалу про повернення апеляційної скарги засобами поштового зв`язку 17.02.2023, позивач невідкладно у той же ж день (17.02.2023) доплатив судовий збір та повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду із клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження до суду апеляційної інстанції у порядку частини восьмої статті 174 ГПК України.
3.2. Відзив на касаційну скаргу до Суду не надходив.
4. Фактичні обставини справи, встановлених судом апеляційної інстанцій, та мотиви, з яких суд виходив при ухваленні оскаржуваного судового рішення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22 позовні вимоги задоволено частково.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, АРМА 22.11.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Також, в апеляційній скарзі позивачем викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного судового рішення отримано апелянтом 02.11.2022, про що надано відповідні докази (копію конверта суду першої інстанції та роздруківку з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошти").
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 апеляційну скаргу АРМА на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22 залишено без руху; роз`яснено АРМА, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 958,05 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 апеляційну скаргу АРМА на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22 з доданими до скарги матеріалами повернуто апелянту.
Постановляючи ухвалу від 06.02.2023, апеляційний суд виходив з такого:
- ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету АРМА 13.12.2022 о 17 год. 35 хв., що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду";
- датою вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 про залишення без руху апеляційної скарги АРМА є 14.12.2022, отже, недоліки апеляційної скарги мали бути усунуті у строк до 26.12.2022 включно (враховуючи, що 24.12.2022 є вихідним днем);
- проте, станом на 06.02.2023 доказів доплати судового збору за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не надходило.
- скаржник не скористався своїм правом на усунення недоліків апеляційної скарги, а відтак, апеляційна скарга АРМА підлягає поверненню на підставі частини четвертої статі 174 ГПК України.
АРМА 17.02.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) вдруге звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного судового рішення отримано апелянтом 02.11.2022 (про що надано відповідні докази), вперше позивач звернувся до суду 22.11.2022, проте, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 апеляційну скаргу АРМА повернуто з доданими до скарги матеріалами. Також в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження позивач зазначає, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до Північного апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 апеляційну скаргу АРМА на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22 залишено без руху; роз`яснено АРМА, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо існують інші підстави для поновлення строку.
АРМА 30.03.2023 на виконання вищезазначеної ухвали до суду апеляційної інстанції подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яка мотивована тим, що:
- апелянт жодним засобом зв`язку не отримував ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 про залишення його первісної апеляційної скарги без руху;
- підсистема "Електронний суд" працює з недоліками та неодноразово виходила з ладу на певний час через різні технічні причини зовнішнього та внутрішнього характеру, через кібератаки тощо;
- вищезазначена ухвала суду апеляційної інстанції не надходила до електронного кабінету апелянта з невідомих технічних причин, у зв`язку з чим АРМА не було відомо про існування недоліків первісної апеляційної скарги, враховуючи, що в паперовому вигляді ухвалу суду не було отримано.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 відмовлено АРМА у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22.
Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з такого:
- фактично усі доводи позивача щодо пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зводяться до неотримання апелянтом ухвали суду апеляційної інстанції про залишення його апеляційної скарги без руху, в якій зазначено про недоліки його скарги;
- надсилання судом апеляційної інстанції копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху через "Електронний кабінет" в системі ЄСІТС відповідає приписам частин п`ятої, шостої статті 6 ГПК України та зазначене судове рішення вважається врученим позивачу відповідно до частини п`ятої статті 242 ГПК України;
- апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження технічних вад в роботі його електронного кабінету в системі "Електронний суд";
- крім того, ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги позивача без руху було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.12.2022;
- враховуючи, що скаржником не виконано вимоги ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та не надано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22 із зазначенням інших підстав для поновлення строку, зазначені обставини є підставою для застосування наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу передачі раніше визначеному складу суду від 18.07.2023 у справі №910/5482/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.
5.2. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023 відкрито касаційне провадження у справі №910/5482/22 за касаційною скаргою АРМА на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
6.2. Так, об`єктом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №910/8965/22, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АРМА на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
6.3. Верховний Суд виходить з того, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 4, 5, 8, 10, 11 частини третьої статті 2 ГПК України).
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).
Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та, у визначених законом випадках, касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
При розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ вказав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Разом з тим, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, зокрема, норм ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
6.4. За приписами частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Положеннями частин другої, третьої статті 256 ГПК України унормовано, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.
Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.