ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 307/1028/21
провадження № 51-1769км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
потерпілого ОСОБА_6,
у режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупотерпілого ОСОБА_6 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021078160000030, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2022 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК та засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Цивільний позов ОСОБА_6 задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого 197 220 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн - моральної шкоди та 7000 грн витрат на правову допомогу.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за те, що він 17 лютого 2021 року приблизно о 15:00, перебуваючи в Нересницькій лікарні, розташованій на АДРЕСА_2, під час сварки із ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин умисно завдав йому одного удару рукою в обличчя, чим заподіяв легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 21 грудня 2022 року скасував вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 в частині стягнення з останнього на користь потерпілого матеріальної шкоди в розмірі 197 220 грн та відмовив у задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 у цій частині.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, і заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову щодо стягнення із ОСОБА_8 матеріальної шкоди та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів касаційної скарги потерпілого зводиться до тверджень про незаконність і необґрунтованість рішення апеляційного суду, за яким йому відмовлено у відшкодуванні заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди.
Як зазначає потерпілий, через протиправні дії ОСОБА_8 він був змушений звернутися до стоматолога, який йому роз`яснив, що реабілітація передніх зубів неможлива за відсутності здорового прикусу кутніх зубів і зубів, що межують із названими, а тому він погодився на запропонований лікарем курс лікування.
Стверджує, що без лікування інших зубів лікар не міг провести лікування пошкоджених зубів.
На переконання потерпілого, є хибним висновок апеляційного суду стосовно того, що в позовній заяві він вказав на пошкодження інших зубів, а не тих, які зазначено в обвинувальному акті, оскільки відповідно до методик нумерації зубів у стоматології це ті самі зуби, що встановлені лікарем-стоматологом та визначені судово-медичною експертизою.
Звертає увагу на те, що апеляційний суд порушив його право на відшкодування шкоди, завданої йому в результаті вчинення кримінального правопорушення.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу потерпілого захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, наголошує на законності й обґрунтованості рішення апеляційного суду та просить касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постановлене щодо ОСОБА_8 судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9, надавши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_5 теж висловив міркування, у яких підтримував касаційну скаргу потерпілого.
Захисник ОСОБА_7,навівши відповідні аргументи, заперечив проти задоволення касаційної скарги потерпілого.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку,що касаційна скарга потерпілого підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, установлених місцевим судом, а також правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 125 КК та вирішення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди Верховний Суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судового рішення в цій частині потерпілий не оскаржує.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи потерпілого стосовно необґрунтованої відмови апеляційним судом у задоволенні цивільного позову в частині стягнення на його користь заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди колегія суддів уважає слушними з огляду на таке.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною 5 ст. 128 КПК передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
За змістом ч. 1 ст. 129 КПК суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру цивільного позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Загальними вимогами цивільного процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив під час вирішення позову.