ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2023 року
м. Київ
Справа № 737/43/22
провадження № 51-2883км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
захисника (відеоконференція) ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 07 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270340000072, за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Куликівський районний суд Чернігівської області вироком від 11 січня 2023 року визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня 2022 року призначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців. Вирішив питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_7 05 січня 2022 року, приблизно о 09.45год., знаходячись поруч з господарством АДРЕСА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно підійшов до автомобіля "ВАЗ 2103", вартістю 15 290 грн, який належить ОСОБА_8 і яким фактично користується ОСОБА_9, через незамкнені водійські двері автомобіля потрапив до його салону, де за допомогою ключа від замка запалення запустив двигун автомобіля та поїхав на ньому в невідомому напрямку. Таким чином він незаконно, всупереч волі власника заволодів вказаним транспортним засобом, чим спричинив матеріальну шкоду на суму 4 992 грн.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 07 квітня 2023 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 залишив без задоволення, а вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2023 року - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить оскаржувані судові рішення змінити, пом`якшити призначене йому покарання, а також просить перекваліфікувати його діяння з ст. 289 КК України на ст. 296 КК України.
Вважає, що судами не було враховано належним чином ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу засудженого, характеристику, вік, сімейний стан, а також активне сприяння у розслідуванні.
Крім цього, зазначає, що він визнав вину, але не за ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки умислу на заволодіння транспортним засобом у нього не було, адже він просто хотів покататися і поставити автомобіль на місце.
Також посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки апеляційний розгляд відбувся без його участі, хоча він бажав бути присутнім.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав подану касаційну скаргу.
Прокурор вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просив її відхилити.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.
При цьому суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржувані рішення через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при перегляді кримінального провадження в касаційному порядку виходить з фактичних обставин, установлених судами нижчих інстанцій.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У цьому кримінальному провадженні зазначені вимоги закону виконано.
Стосовно доводів засудженого у касаційній скарзі про неправильну кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 289 КК України і необхідність їх кваліфікації як хуліганство (ст. 296 КК України), оскільки він не мав мети заволодіти транспортним засобом потерпілого, а хотів лише покататись й поставити автомобіль на місце, однак не впорався з керуванням і потрапив у ДТП, то колегія суддів Верховного Суду вважає їх безпідставними.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, про що засуджений також зазначає і в касаційній скарзі, фактичні обставини вчинення ним інкримінованого йому діяння він не заперечує, однак не погоджується з кваліфікацією його дій.