Постанова
Іменем України
08 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 761/6439/21
провадження № 61-5846св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року у складі судді Мальцева Д. О. та постанову Київського апеляційного суду
від 14 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Нежури В. А., Невідомої Т. О., Соколової В. В.,
УСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу з урахуванням інфляційних витрат та трьох відсотків річних.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 29 травня 2019 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір позики № 5 у письмовій формі, за яким останній отримав від неї грошову суму у розмірі 400 000,00 грн, на підтвердження чого ОСОБА_2 складено, підписано та передано їй розписку. Вказані кошти ОСОБА_2 зобов`язався повернути до 29 червня 2019 року, але свої зобов`язання за договором позики не виконав, кошти у строк, визначений договором не повернув.
30 грудня 2020 року на адресу ОСОБА_2 була направлена претензія щодо повернення боргу, яка була отримана ним 05 січня 2021 року, але залишена поза увагою.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 400 000,00 грн основного боргу, 27 102,50 грн - інфляційні витрати, 19 627,40 грн - 3 % річних, а також 4 467,30 грн судового збору та
10 000,00 грн витрати на правничу допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 29 травня 2019 року № 5, а саме: 400 000,00 грн основного боргу; 27 102,00 грн інфляційних витрат, 19 627,40 грн - 3 % річних, та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 467,30 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця), згідно зі статтею 545 ЦК України, свідчить про те, що зобов`язання з повернення позики позичальником не виконано. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 400 000, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок інфляційний втрат, а також 3 % річних, наданий позивачем, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 27 102, 50 грн інфляційних втрат та 19 627, 40 грн 3 % річних за період з 30 червня 2019 року до 16 лютого 2021 року.
Ураховуючи задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн, вважаючи, що зазначені витрати на оплату послуг адвоката є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, який оскаржив рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення витрат на правову допомогу, залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 вересня 2022 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі
10 000, 00 грн, суд апеляційної інстанції вважав, що позивачем, було виконано вимоги частини восьмої статті 141 ЦПК України, якою передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, а саме, зазначені докази було надано ще на стадії підготовчого засідання, і відповідачем не було подано жодних заперечень, що передбачено частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України.
Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справи, дав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим в судових засіданнях доказам та обґрунтовано дійшов правильного висновку про задоволення позовної заяви в частині стягнення витрат на надання правової допомоги.
Рішення суду першої інстанції переглядалось в апеляційному порядку лише в частині стягнення витрат на надання правничої допомоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.
Судові рішення в частині стягнення заборгованості за договором позики не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник вважає, що вартість послуг адвоката у розмірі 10 000,00 грн не відповідає принципу пропорційності, критерію їх реальності та розумності. У матеріалах справи відсутній детальний опис виконаних робіт із затраченим адвокатом часом.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
У червні 2023 року справу передано до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_2 вказує те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі
№ 910/15944/17 та від 11 жовтня 2019 року у справі № 912/975/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.