Постанова
Іменем України
06 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 761/9454/17
провадження № 61-6546св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Відділ реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції міста Києва, ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
особа, яка приєдналась до апеляційної скарги - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Падалко Ольга Юріївна, на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Поліщук Н. В., Нежури В. А., Соколової В. В., від 11 квітня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Відділу реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції міста Києва, ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним та анулювання актових записів.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 08 вересня 1973 року вона уклала шлюб із ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У липні 1995 року позивач замість втраченого паспорта громадянина України отримала новий, в якому був проставлений штамп про одруження з ОСОБА_5 .
Проте пізніше позивачу стало відомо, що за її втраченим паспортом, який на той час вже був недійсним, 15 серпня 1995 року було вчинено актовий запис № 633 про розірвання шлюбу з ОСОБА_5 та отримано свідоцтво про розірвання шлюбу на підставі рішення Шевченківського районного суду
м. Києва від 16 грудня 1993 року. Однак вона в органи реєстрації актів цивільного стану за отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу не зверталася, жодних документів не підписувала, рішення суду про розірвання шлюбу не отримувала.
Крім того, через 10 днів після розірвання шлюбу, за її недійсним паспортом було зареєстровано шлюб із ОСОБА_2, який є фіктивним.
Стверджувала, що продовжувала проживати із ОСОБА_5 однією сім`єю, вела з ним спільне господарство, підтримувала шлюбні стосунки.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- анулювати актовий запис № 633 від 15 серпня 1995 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та свідоцтво про розірвання шлюбу
НОМЕР_1 від 15 серпня 1995 року;
- визнати шлюб, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2
25 серпня 1995 року, актовий запис № 773, складений відділом РАЦС Шевченківського району м. Києва, недійсним;
- зобов`язати відділ РАЦС Шевченківського РУЮ у м. Києві анулювати актовий запис № 773, складений відділом РАЦС Шевченківського району
м. Києва, про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_2 25 серпня 1995 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва, у складі судді
Юзькова О. Л., від 17 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Анульовано актовий запис про розірвання шлюбу № 633 від 15 серпня
1995 року, складений Відділом ЗАГС Шевченківського району міста Києва щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; анульовано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 15 серпня 1995 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ; визнано шлюб, укладений між ОСОБА_6 та
ОСОБА_2, недійсним; анульовано актовий запис № 773, складений 25 серпня 1995 року Відділом ЗАГС Шевченківського району міста Києва про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано достатньо доказів, які дають підстави для задоволення вимог щодо анулювання актового запису № 633 від 15 серпня 1995 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Крім того суд врахував визнання позову ОСОБА_2 та дійшов висновку про визнання недійсним шлюбу ОСОБА_6 із ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції було оскаржено в апеляційному порядку особою, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_3, до апеляційної скарги якої приєднався ОСОБА_4 .
Короткий зміст апеляційної скарги ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуваним рішенням суд вирішив питання про права ОСОБА_3, оскільки правовим наслідком такого рішення є недійсність її шлюбу з ОСОБА_5, який укладено
21 листопада 2007 року, та як наслідок позбавлення її права на спадщину після смерті чоловіка.
ОСОБА_3 вказувала, що ОСОБА_2, на момент укладення шлюбу з ОСОБА_1, працював в Міністерстві внутрішніх справ України та з вересня 1995 року перебував у службовому відрядженні в Ізраїлі на посаді представника МВС України в посольстві України в державі Ізраїль. Разом із ним в Ізраїль виїхала дружина ОСОБА_7, з якою він проживав однією сім`єю і після повернення в Україну.
26 липня 2007 року була проведена державна реєстрація розірвання шлюбу, зареєстрованого 25 серпня 1995 року між ОСОБА_2 та
ОСОБА_6, на підставі їхньої спільної заяви.
При реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 надала на підтвердження особи паспорт громадянина України, виданий 21 червня 1997 року, в якому зазначено прізвище позивача до розірвання шлюбу - " ОСОБА_8", а після розірвання шлюбу - " ОСОБА_9".
Рішенням Шевченківським районним судом м. Києва від 21 вересня
2011 року у справі № 2-2507/11 відмовлено у задоволенні позову
ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у місті Києві, треті особи:
ОСОБА_5, Відділ реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, про анулювання актового запису від 15 серпня 1995 року № 633 про розірвання шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_5, анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу від 15 серпня 1995 року.
Звертає увагу, що під час досудового розслідування кримінальної справи
№ 10-24243 за фактом підробки невідомими особами свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 була призначено почеркознавча експертиза. За результатами проведеної експертизи установлено, що підпис від імені ОСОБА_1, розташований в правій частині рядка № 11 "Підписи осіб, які одружилися (дошлюбні прізвища)" у записі акту про одруження
№ 773 від 25 серпня 1995 року, виконаний ймовірно ОСОБА_1
ОСОБА_4, син померлого ОСОБА_5, у заяві про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначив, що погоджується з доводами ОСОБА_3 та наголошує, що оскаржуване рішення суду впливає на права та інтереси всіх спадкоємців померлого ОСОБА_5 .
Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, до якої приєднався ОСОБА_4, задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про анулювання актового запису про розірвання шлюбу № 633 від 15 серпня 1995 року, складеного відділом запису актів громадянського стану Шевченківського району міста Києва щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 15 серпня 1995 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції міста Києва про анулювання актового запису про розірвання шлюбу № 633
від 15 серпня 1995 року, складеного відділом запису актів громадянського стану Шевченківського району міста Києва щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2
від 15 серпня 1995 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відмовлено.
Апеляційне провадження в частині оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року, яким визнано шлюб, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 недійсним та анульовано актовий запис № 773, складений 25 серпня 1995 року відділом запису актів громадянського стану Шевченківського району міста Києва про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_2 закрито.
Колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що рішення суду про анулювання актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 безпосередньо впливає на права та обов`язки ОСОБА_3, яка перебувала з ОСОБА_5 в шлюбі, зареєстрованому після розірвання попереднього шлюбу. Правовий зв`язок між ОСОБА_3 та оскарженим рішенням суду є очевидним та безумовним з огляду на положення частини першої статті 39 СК України, відповідно до яких недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.
В частині вирішення вимог про визнання недійсним шлюбу, укладеного між
ОСОБА_6 та ОСОБА_2, а також анулювання актового запису
№ 773, складеного 25 серпня 1995 року про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_2, рішення суду першої інстанції не впливає на права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3, а тому в цій частині апеляційний суд дійшов висновку про закриття апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Падалко О. Ю. просить постанову апеляційного суду в частині вирішення вимог про анулювання актового запису про розірвання шлюбу № 633 від 15 серпня 1995 року, складеного відділом запису актів громадянського стану Шевченківського району міста Києва щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2
від 15 серпня 1995 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
28 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Падалко О. Ю. подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду
від 11 квітня 2023 року в частині вирішення вимог про анулювання актового запису про розірвання шлюбу № 633 від 15 серпня 1995 року та анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 15 серпня
1995 року.
11 травня 2023 року заявником подано доповнення до касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень, з урахуванням доповнень до касаційної скарги, заявник вказує те, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц, від 19 червня 2018 року у справі
№ 910/18705/17, від 03 червня 2019 року у справі № 910/6767/17,
від 05 травня 2020 року у справі № 910/9254/18, від 18 травня 2022 року у справі № 307/4046/19, від 12 жовтня 2022 року у справі № 403/14313/12,
від 14 лютого 2023 року у справі № 712/14171/21, від 16 лютого 2022 року у справі № 2-1332/2009, у справі № 910/16430/14, від 09 грудня 2020 року у справі № 127/4368/18, від 17 березня 2021 року у справі № 753/16439/16-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 2/463/1601/14, від 03 травня 2022 року у справі № 2-5950/08, від 12 грудня 2022 року у справі № 2218/13632/2012,
від 14 грудня 2022 року у справі № 205/2535/17, від 05 квітня 2023 року у справі № 522/16808/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вважає, що апеляційний суд скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою особи, яка не мала права на апеляційне оскарження.
Звертає увагу, що позов стосується її особистих прав на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на 1995 рік. Право на шлюб є особистим правом і стосується виключно осіб, які перебували в шлюбі.
Наголошує, що ОСОБА_3 уклала шлюбу із ОСОБА_5 у 2007 році, а тому до правовідносин, що виникли у серпні 1995 року, не має жодного стосунку.
Рішення суду є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
При цьому в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва
від 17 травня 2021 року відсутні висновки про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 .
Зауважує, що саме по собі приєднання до апеляційної скарги є взаємопов`язаним із правом на апеляційне оскарження і похідним від нього, а отже, таке приєднання можливо лише за наявності права на апеляційне оскарження у особи, яка подає апеляційну скаргу.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Валєєва М. В. подала відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Зазначає, що доводи касаційної скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права та висновків Верховного Суду.
Наголошує, що передумовою укладення шлюбу між ОСОБА_3 та
ОСОБА_5 було розірвання шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_1, що підтверджувалось свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2
від 15 серпня 1995 року, виданого на підставі актового запису № 633
від 15 серпня 1995 року. ОСОБА_5 отримав право на укладення шлюбу з ОСОБА_3 лише після розірвання шлюбу з ОСОБА_1, про що і зазначено у актовому записі про шлюб.
Вважає, що має право на апеляційне оскарження, оскільки рішенням суду вирішено питання про її права та обов`язки.
У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Падалко О. Ю. подала відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якому наполягає на доводах касаційної скарги. Крім того, наголошує, що ОСОБА_3, яка не знала і не могла знати про перешкоди для реєстрації шлюбу із ОСОБА_5, не позбавлена права звернутись до суду за захистом своїх прав у спосіб, передбачений СК України.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_5 та ОСОБА_11 08 вересня 1973 року уклали шлюб. Після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_9 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 1993 року у справі № 2-2654/93 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано.
Актовий запис цивільного стану № 633 про розірвання шлюбу громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_12 складено 15 серпня 1995 року.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3, виданого 08 серпня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва, шлюб між ОСОБА_5 та
ОСОБА_6 розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 633 від 15 серпня 1995 року.
Рішенням Шевченківським районним судом м. Києва від 21 вересня
2011 року у справі № 2-2507/11 відмовлено у задоволенні позову
ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у міста Києві, треті особи:
ОСОБА_5, Відділ реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, про анулювання актового запису від 15 серпня 1995 року № 633 про розірвання шлюбу між ОСОБА_10 і ОСОБА_5 та анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу від 15 серпня 1995 року.
Згідно із витягом № 00004330318 від 04 листопада 2010 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб вбачається, що 25 серпня 1995 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, особу якої встановлено за паспортом НОМЕР_4, виданого ВВС Шевченківського району м. Києва 18 січня 1978 року. У графах подружжя відомості про сімейний стан зазначено як "розлучений" та "розлучена".
ОСОБА_5 та ОСОБА_13 21 листопада 2007 року уклали шлюб. Прізвище дружини після укладення шлюбу змінено на ОСОБА_9 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_14, батьками якого записані
ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
У квітні 2017 року ОСОБА_1 подала нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.