Постанова
Іменем України
06 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 303/4996/21
провадження № 61-11832 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В.,
Кондора Р. Ю., Готри Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що її рідний брат - ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 22 січня 1985 року придбав житловий будинок
АДРЕСА_1 . 18 травня
1990 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_4, з того часу вони проживали разом у вищезазначеному будинку.
16 листопада 2016 року заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 303/6080/16 позов її брата - ОСОБА_3 задоволено, шлюб між ним і ОСОБА_5 розірвано.
У грудні 2017 року її брат - ОСОБА_3 дізнався про те, що його колишня дружина - ОСОБА_5, без його відома, склала та нотаріально посвідчила договір про поділ майна подружжя від 17 березня 2009 року, яким нібито він передав їй у власність 1/2 частку житлового будинку по
АДРЕСА_1 . 26 серпня 2010 року ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування подарувала своїй
онуці - ОСОБА_2 1/2 частку вказаного житлового будинку.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 липня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 303/3845/19 за позовом її брата - ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Біловар І. О., про визнання незаконним та скасування договору про поділ майна подружжя від 17 березня 2009 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 її брат - ОСОБА_3, помер, після смерті якого вона звернулася до приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Ковач Н. О. із заявою про прийняття спадщини за законом.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 18 березня 2021 року у справі № 303/3845/19 її було залучено до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_3 й на виконання ухвали суду була проведена судово-почеркознавча експертиза Закарпатським відділенням Науково-дослідного інституту судових експертиз від 14 липня 2020 року № 9075, відповідно до висновків якої підпис від імені ОСОБА_3 у графі "Підпис сторін" у договорі про поділ майна подружжя від 17 березня 2009 року виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 травня 2021 року у справі № 303/3845/19 у задоволенні позову ОСОБА_3, правонаступником якого є вона, було відмовлено, оскільки позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушених прав, тому що належним способом захисту прав позивача є витребування спірного майна із чужого незаконного володіння.
Таким чином, оскільки спірне нерухоме майно вибуло з володіння її спадкодавця незаконно, чим порушено, у тому числі її права, тому воно підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 на її користь.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2021 року у складі судді Куцкіра Ю. Ю. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після смерті брата позивачки - ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини договір про поділ майна подружжя від 17 березня 2009 року судом недійсним не визнавався, рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 20 травня 2021 року у справі
№ 303/3845/19 у задоволенні позову ОСОБА_3, правонаступником якого була ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування договору про поділ майна подружжя було відмовлено.
Таким чином, відповідно до вимог статей 1216, 1218 ЦК України ОСОБА_1, як спадкоємець ОСОБА_3, успадкувала лише ті права та обв`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, а саме останньому належала 1/2 частка будинку, а тому позов про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 іншої 1/2 частки спірного будинку, яка на час смерті ОСОБА_3 йому не належала, тобто він не був її власником, а належала ОСОБА_2, є необґрунтованим та безпідставним.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено у цій справі постанову про задоволення позову ОСОБА_1 . Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частки домоволодіння АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 травня 2021 року у справі № 303/3845/19 встановлено, що договір про поділ майна подружжя від 17 березня 2009 року, сторонами якого були ОСОБА_3 та ОСОБА_5, є неукладеним, оскільки ОСОБА_3 не підписував цей правочин, тобто не підтверджував наміру та волевиявлення на його укладення. А у позові було відмовлено лише через неефективний спосіб судового захисту. Отже, зазначений правочин є таким, що не вчинений, тому права і обов`язки за договором про поділ майна подружжя від 17 березня 2009 року не набуті. Таким чином, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить спірний житловий будинок, а не його 1/2 частка.
Оскільки 1/2 частка спірного житлового будинку вибула з володіння спадкодавця позивачки - ОСОБА_3 поза його волею, тому у ОСОБА_1 наявне право на витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 спірної частки житлового будинку незалежно від її заперечення про те, що вона є добросовісним набувачем.
Безпідставними є посилання ОСОБА_2 на укладення 07 березня 2006 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 договору дарування 1/2 частки спірного будинку, який було розірвано заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27 лютого 2009 року у справі № 2-873/09 за позовом ОСОБА_3, оскільки не мають правового значення у цій справі, тому що стосувалася інших правовідносин.
Наявність волевиявлення ОСОБА_3 на укладення 07 березня 2006 року договору дарування частки спірного житлового будинку не може бути правовою підставою для твердження про наявність у нього волевиявлення на укладення договору про поділ майна подружжя від 17 березня 2009 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 303/4996/21 з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 березня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 362/2707/19 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа - приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Є. В., про визнання недійсними договорів дарування, скасування їх державної реєстрації та витребування майна із чужого незаконного володіння за касаційною скаргою
ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня
2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року поновлено касаційне провадження у цій справі, оскільки усунуто обставини, що викликали зупинення провадження у справі, а саме Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу № 362/2707/19.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що з 1982 року ОСОБА_3 та баба ОСОБА_2 - ОСОБА_5 проживали у цивільному шлюбі, а в 1985 році вони за спільні кошти придбали спірний житловий будинок. Оскільки право власності на цей житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_11, тому останній та її баба - ОСОБА_5 домовилися, що кожний свою половину житлового будинку може подарувати своїм дітям.
На час смерті спадкодавця позивачки - ОСОБА_12 1/2 частки житлового будинку йому вже не належала, оскільки є чинним договір про поділ майна подружжя від 17березня 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_12 та ОСОБА_5 набули право власності кожен на 1/2 частки цього житлового будинку. Таким чином, у позивачки відсутнє право на витребування із чужого незаконного володіння 1/2 частки спірного житлового будинку, оскільки договір про поділ майна подружжя від 17 березня 2009 року у встановленому законом порядку недійсним не визнавався та є чинним.
Посилалася на відповідні постанови Великої Палати Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив та відповідь на відзив
У лютому 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Спірне нерухоме майно вибуло з власності спадкодавця позивачки поза його волею, тому суд апеляційного інстанції дійшов обґрунтованого висновку про витребування із чужого незаконного володіння відповідачки 1/2 частки спірного житлового будинку.
У лютому 2023 року ОСОБА_2 подала відповідь на відзив ОСОБА_1, в якій підтримала доводи касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 січня 1985 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_3, який є рідним братом ОСОБА_1, було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого
ОСОБА_3 придбав житловий будинок з належними до нього
надвірними прибудовами по АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).
18 травня 1990 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із
ОСОБА_4, з того часу вони проживали у вищезазначеному будинку.
16 листопада 2016 року заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 303/6080/16 позов ОСОБА_3 задоволено, шлюб між ним і ОСОБА_5 розірвано.
Відповідно до договору про поділ майна подружжя від 17 березня 2009 року, сторонами якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_5, право спільної сумісної власності подружжя на домоволодіння АДРЕСА_1 припиняється, а кожен із них набуває право власності на 1/2 частку на зазначене майно (а.с. 5).
26 серпня 2010 року ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування подарувала своїй онуці - ОСОБА_2 1/2 частку вищевказаного житлового будинку.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09 жовтня 2018 року на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 13768260, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності по 1/2 частці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 9).
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до чергової частини Мукачівського відділу поліції головного управління національної поліції в Закарпатській області, в якій зазначив, що 17 березня 2009 року ОСОБА_5 підробила договір про поділ майна подружжя. Порушено кримінальне провадження: 12017070040003117, яке за наслідками розслідування закрито 26 червня
2018 року на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України (а.с. 10).
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 липня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 303/3845/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Біловар І. О., про визнання незаконним та скасування договору про поділ майна подружжя від 17 березня 2009 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після смерті якого ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Ковач Н. О. із заявою про прийняття спадщини за законом, як після смерті брата.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 18 березня 2021 року у справі № 303/3845/19 ОСОБА_1 було залучено до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_3 й на виконання ухвали суду була проведена судово-почеркознавча експертиза Закарпатським відділенням Науково-дослідного інституту судових експертиз від 14 липня 2020 року № 9075, відповідно до висновків якої підпис від імені ОСОБА_3 у графі "Підпис сторін" у договорі про поділ майна подружжя від 17 березня 2009 року виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 травня 2021 року у справі № 303/3845/19 у задоволенні позову ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_1, було відмовлено, оскільки позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушених прав, тому що належним способом захисту прав позивача є витребування спірного майна із чужого незаконного володіння.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.