Постанова
Іменем України
06 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 203/967/21
провадження № 61-10150 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 24 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № DNDZG40000007154, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 609 787,50 грн зі сплатою 15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 24 квітня 2038 року. Відповідно до заяви від 17 вересня 2008 року
ОСОБА_1 вищевказаний кредитний договір переведено з валюти гривня в валюту долар США, розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди банку склав 129 455,65 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується додатковою угодою
від 17 вересня 2008 року до договору про іпотечний кредит.
24 квітня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № DNDZG40000007154, за умовами якого останній, як поручитель, зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання ним зобов`язання по вказаному кредитному договору.
Відповідачі взяті на себе зобов`язання за вказаним договором про іпотечний кредит не виконували, на вимоги банку не реагували, унаслідок чого станом
на 02 грудня 2020 року виникла заборгованість за цим договором у розмірі 1 075 489,78 доларів США, з яких 90 564,57 доларів США - заборгованість
за кредитом, 197 224,86 доларів США - заборгованість по відсоткам,
44 802,11 доларів США - заборгованість по комісії, 742 898,24 доларів США - пеня.
З урахуванням викладеного АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 лише заборгованість за договором про іпотечний кредит у розмірі 90 564,57 доларів США, що еквівалентно 2 585 618,47 грн.
У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до АТ КБ "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання договору поруки припиненим.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що з позовної заяви АТ КБ "ПриватБанк" він довідався про те, що 17 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору про іпотечний кредит. Він, як поручитель, вказану додаткову угоду не укладав, грошові кошти за нею не отримував.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2018 року у справі № 2-923/11 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсною з моменту укладання додаткову угоду від 17 вересня 2008 року до договору про іпотечний кредит від 24 квітня 2008 року. В іншій частині у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про визнання укладеною та дійсною додаткової угоди відмовлено.
28 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В. М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на підставі іпотечного договору від 24 квітня 2008 року № DNDZG40000007154/2, укладеного між банком та ОСОБА_1, на належну останньому квартиру АДРЕСА_1, шляхом державної реєстрації права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк", індексний номер 32638163. 01 грудня 2016 року приватним нотаріусам Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В. М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на підставі іпотечного договору від 24 квітня 2008 року № DNDZG40000007154/1, укладеного між банком та ОСОБА_1, на належну останньому квартиру АДРЕСА_2, шляхом державної реєстрації права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк", індексний номер 32750661.
Оскільки приватним нотаріусом було проведено зазначену реєстрацію права власності на вищевказане іпотечне майно за банком та після звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 не здійснював виплати на виконання своїх зобов`язань за договором про іпотечний кредит, що свідчить про відсутність у банку права вимоги до нього, як поручителя, відповідно до положень частини четвертої статті 559 ЦК України, у зв`язку з порушенням строку пред`явлення вимог до поручителя.
З урахуванням викладеного на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України ОСОБА_2 просив суд визнати припиненим договір поруки
від 24 квітня 2008 року № DNDZG40000007154, укладений між ним та банком.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за зустрічним позовом ОСОБА_2 та об`єднано у спільне провадження з позовом АТ КБ "ПриватБанк".
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого
2022 року у складі судді Єдаменка С. В. у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що валютою зобов`язання за договором про іпотечний кредит була гривня, а додаткова угода від 17 вересня 2008 року до вказаного договору, якою було змінено валюту зобов`язання на долар США, рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2018 року у справі № 2-923/11 визнано недійсною.
Банком заявлено вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в іноземній валюті, проте в АТ КБ "ПриватБанк" відсутні правові підстави для визначення такої заборгованості саме в іноземній валюті, оскільки кредит надано у національній валюті. Доданий банком розрахунок кредитної заборгованості також безпідставно здійснено у доларах США.
Крім того, АТ КБ "ПриватБанк" не надано банківські виписки щодо безпосередніх розрахунків між сторонами, що унеможливлює встановлення судом обставин, чи видавалися банком кредитні кошти, у тому числі, в якому розмірі та в якій валюті, чи здійснювались відповідачами платежі за користування кредитними коштами, в якому розмірі та в якій валюті, чи існує заборгованість за цим договором та чи є у відповідачів за первісним позовом обов`язок з її сплати. Суд позбавлений можливості надати оцінку посиланням сторін щодо додержання чи пропуску відповідних строків, у тому числі звернення до суду, стягнення усієї суми боргу.
Підставою зустрічного позову ОСОБА_2 визначено пропуск АТ КБ "ПриватБанк" строку звернення з вимогою до поручителя згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України. Разом з тим, у суду першої інстанції відсутня можливість на підставі наданих сторонами доказів встановити стан розрахунків за кредитом, приймаючи до уваги, що строк дії договору про іпотечний кредит від 24 квітня 2008 року встановлено до 24 квітня 2038 року, а отже, суд позбавлений можливості перевірити перебіг строку, визначеного частиною четвертою статті 559 ЦК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасовано та ухвалено нове рішення. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано припиненим договір поруки від 24 квітня 2008 року № DNDZG40000007154, укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 . Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 362 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що 20 січня 2010 року банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, як боржника, та ОСОБА_2, товариства з обжерною відповідальністю "УФУ "Верус", як поручителів, про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит від 24 квітня 2008 року № DNDZG40000007154, ухвалою Жовтневого районного суду від 29 січня 2010 року відкрито провадження у вказаній справі № 2-9048/10.
Отже, банк змінив строк виконання основного зобов`язання та станом на 2022 рік втратив право вимоги до поручителя, а тому зустрічний позов ОСОБА_2 є обґрунтованим з підстави, передбаченої
частиною четвертою статті 559 ЦК України.
Рішення суду першої інстанції оскаржено лише у частині зустрічного позову ОСОБА_2, а тому в іншій частині справа в апеляційному порядку не переглядалася.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить оскаржувану постанову апеляційного суду у частини задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 скасувати й залишити у силі у цій частині рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Судові рішення у частині вирішення первісного позову АТ КБ "ПриватБанк" не оскаржуються, тому у силу вимог статті 400 ЦПК України у касаційному порядку у цій частині не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 203/967/21 з Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року касаційне провадження у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; зустрічним позовом ОСОБА_2 до АТ КБ "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання договору поруки припиненим зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2-1268/11 за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на постанову Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року поновлено касаційне провадження у цій справі, оскільки усунуто обставини, що викликали зупинення провадження у справі, а саме Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу № 2-1268/11.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що оскільки основне зобов`язання припинено не було, кредитна заборгованість не погашена, тому порука не може бути припинена, що передбачено умовами договору поруки. Крім того, наданий банком розрахунок кредитної заборгованості містив еквівалент в національній валюті.
Отже, не є припиненою порука, у тому числі у частині відсотків та пені, які мали бути сплачені позичальником по день фактичного повернення кредиту. Апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про припинення поруки. Таким чином, судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення було допущено порушення норм матеріального права.
Посилається на відповідні постанови Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Банк в односторонньому порядку змінив розмір процентної ставки та валюту кредитування за договором про іпотечний кредит, оскільки позичальник не підписував додаткову угоду до кредитного договору. Отже, порука припинена відповідно до частини першої статті 559 ЦК України, оскільки ОСОБА_2, як поручитель не надавав згоди на збільшення обсягу своєї відповідальності.
Крім того, порука є припиненою відповідно до положень частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки банк 20 січня 2010 року звертався до суду
у справі № 2-9048/10 з позовом до ОСОБА_1, як боржника,
та ОСОБА_2, товариства з обжерною відповідальністю "УФУ "Верус",
як поручителів, про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит від 24 квітня 2008 року № DNDZG40000007154. Вказаний позов залишено без розгляду. Пізніше банк ще кілька разів звертався до суду з позовом.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк",
та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит
№ DNDZG40000007154, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 609 787,50 грн зі сплатою 15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 24 квітня 2038 року.
24 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та банком укладено іпотечний договір № DNDZG40000007154/1, відповідно до умов якого іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання за договором
про іпотечний кредит передав в іпотеку належу йому квартиру
АДРЕСА_2 .
24 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та банком укладено другий іпотечний договір № DNDZG40000007154/2, відповідно до умов якого іпотекодавець,
з метою забезпечення належного виконання зобов`язання за договором про іпотечний кредит передав в іпотеку квартиру
АДРЕСА_1 .
24 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та банком додатково до кожного іпотечного договору було укладено договори про задоволення вимог іпотекодержателя, метою укладення яких згідно з пунктом 2 було визначення способів та порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором у випадках передбачених пунктами 3.1-3.3 цього договору.
24 квітня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № DNDZG40000007154, за умовами якого останній, як поручитель, зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання ним зобов`язання по вказаному кредитному договору.
До кредитного договору наявна додаткова угода від 17 вересня 2008 року, згідно з пунктом 8.1 якої банк зобов`язався надати строковий кредит шляхом перерахування на рахунок коштів у розмірі 129 465,65 доларів США на строк до 24 квітня 2038 року.
20 січня 2010 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, як боржника, та ОСОБА_2, товариства з обжерною відповідальністю "УФУ "Верус", як поручителів, про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит від 24 квітня 2008 року
№ DNDZG40000007154. Ухвалою Жовтневого районного суду від 29 січня
2010 року відкрито провадження у вказаній справі № 2-9048/10. У подальшому позов залишено без розгляду.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня
2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року, у справі № 2-923/11 позов ОСОБА_1
до АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Визнано недійсною з моменту укладання додаткову угоду від 17 вересня 2008 року до договору про іпотечний кредит від 24 квітня 2008 року № DNDZG50000007154, укладену між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 . В іншій частині у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про визнання укладеною та дійсною додаткової угоди відмовлено.
28 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В. М. було звернуто позасудове стягнення на підставі іпотечного договору від 24 квітня 2008 року №DNDZG40000007154/2 на квартиру АДРЕСА_1, шляхом державної реєстрації права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк" за індексним номером №32638163.