Постанова
Іменем України
06 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 756/9369/21
провадження № 61-8978св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року у складі судді Ткач М. М. та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Ратнікової В. М., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 19 грудня 2006 року нею було знято з депозитного рахунку № НОМЕР_1 кошти у сумі 321 838 грн, а 25 грудня 2006 року з іншого депозитного рахунку № НОМЕР_2 - 693 691 доларів США. Вказані кошти було передано на зберігання ОСОБА_5 у сейфі його робочого кабінету. Доступ до цих коштів мала лише вона та ОСОБА_5 .
Вказувала, що у серпні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до неї з проханням позичити кошти, а саме 100 тис. доларів США, на що вона погодилася та повідомила, що її кошти можна отримати через ОСОБА_5, якого вона попередить про ці обставини та надасть усні розпорядження щодо видачі коштів.
21 серпня 2007 року у приміщенні банку "Траст-Капітал" ОСОБА_2 було отримано грошові кошти у сумі 100 тис. доларів США, які їй належать. Факт отримання зазначених коштів підтверджується, зокрема, розпискою від 21 серпня 2007 року за підписом ОСОБА_2
06 травня 2021 року нею було направлено ОСОБА_2 претензію щодо повернення коштів у розмірі 100 тис. доларів США, яку останній отримав 12 травня 2021 року. Проте вказана претензія залишилася без реагування.
Позивачка зазначала, що раніше рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року у справі № 756/10597/19 встановлено, що ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 100 тис. доларів США у приміщенні закрито акціонерного товариства "АКБ "Траст Капітал", а тому цей факт не підлягає доказуванню у силу вимог статті 82 ЦПК України. Указаним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_2 того самого дня вказані грошові кошти передав ОСОБА_3 . Таким чином, відповідачі, переслідуючи спільну мету та маючи спільний умисел, заволоділи належними їй грошовими коштами. При цьому, роль кожного із них не має значення. З огляду на викладене та враховуючи те, що доказів щодо розподілу безпідставно набутих коштів відповідачами при розгляді справи № 756/10597/19 суду не надано, то відповідачі відповідають перед нею як солідарні боржники, як в частині повернення коштів, так і в частині сплати відсотків за користування ними.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд на підставі статті 1212 ЦК України стягнути на її користь з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 100 тис. доларів США, а також на підставі частини другої статті 625 ЦК України три процента річних за користування безпідставно набутими грошовими коштами у розмірі 41 391,78 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що преюдиційним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року у справі № 756/10597/19 встановлено, що у сейфі ОСОБА_5 зберігалися грошові кошти як ОСОБА_1, так і ОСОБА_3 ОСОБА_1 не довела, що грошові кошти у розмірі 100 тис. доларів США, які 21 серпня 2007 року отримав ОСОБА_2,належали саме їй, а наявна у неї письмова розписка від 21 серпня 2007 року ОСОБА_2 не доводить вказаних обставин.
Суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.
Отже, позивачка належними та допустимими доказами не довела, що саме її грошові кошти були передані ОСОБА_2, що виключає, відповідно, безпідставність набуття відповідачами спірних грошових коштів. З цих підстав не підлягає задоволенню й похідна вимога про стягнення трьох процентів річних за користування безпідставно набути грошовими коштами.
Щодо застосування строку позовної давності, заявленого ОСОБА_3, то такий строк застосовується лише до обґрунтованого позову, що у цій справі не встановлено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду від 04 жовтня 2022 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що на підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_6 надала до суду: копію розписки наступного змісту: "Я, ОСОБА_2, взяв у банку 100 (сто) тисяч доларів США. 10:30, 21.08.2007. ОСОБА_2 . Підпис"; роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень копію рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року у справі № 756/10597/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; виписку по рахунку ОСОБА_6 за грудень 2006 року. Отже, з наданих позивачкою доказів неможливо встановити, які саме правовідносини виникли між сторонами, з яких підстав та чиї саме кошти були отримані ОСОБА_2 21 серпня 2007 року, а з тексту розписки цього не вбачається. Сама по собі виписка по рахунку позивачки, а також її твердження про перебування належних їй коштів у ОСОБА_5 на зберіганні не підтверджують отримання ОСОБА_2 саме її коштів та безпідставність такого отримання. Крім того, саме посилання позивачка на отримання коштів відповідачем без належної правової підстави суперечить її позиції, що вказані кошти були надані у позику.
Твердження позивачки про те, що збереження нею розписки протягом тривалого часу свідчить, що вказані грошові кошти не були відповідачам подаровані, а вона розраховувала на їх повернення, не є підставою для стягнення з відповідачів коштів, оскільки такі твердження ґрунтуються на припущеннях.
Посилання позивачки на те, що судом не була з`ясована правова природа отримання відповідачем значної суми коштів, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки з наданої позивачем копії розписки не вбачається, що грошові кошти були отримані саме від ОСОБА_1 або належали їй.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали зОболонського районного суду м. Києва. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 липня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили обставини справи, не врахували, що суд, розглядаючи справу № 756/10597/19 та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні її позову, виходив із того, що розписка надана ОСОБА_2 не є борговим документом, а позивачкою не доведено, що спірні кошти належали саме їй. Ці обставини є преюдиційними. Отже, з урахуванням викладеного у позивачки залишився єдиний спосіб захисту - звернення до суду із позовом про стягнення безпідставно набутих коштів, а, враховуючи преюдиційні обставини справи № 756/10597/19, їй необхідно було довести лише те, що підстав для отримання коштів у ОСОБА_2 не було та те, що ці кошти належали саме їй. Позивачка надала суду всі необхідні докази, які підтверджують позовні вимоги, проте суди безпідставно не взяли їх до уваги. Судами не встановлена правова природа отримання ОСОБА_2 коштів від позивачки, а наявність або відсутність правової підстави для отримання відповідачами коштів має суттєве значення у цій справі. Позивачка довела, що грошові кошти, які зберігалися у сейфі ОСОБА_5, належали саме їй, так як вона зняла їх зі своїх депозитних рахунків, а ОСОБА_3 доказів належності їй вказаних коштів суду не надала. Суди не звернули уваги на те, що тривале зберігання письмової розписки ОСОБА_2 свідчить про її актуальність для позивачки.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 - на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Доводи позивачки зводяться до заперечення встановлених судами обставин з одночасним тлумаченням власного викладення обставин, а також до переоцінки доказів у справі. Висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається позивачка у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, а тому не підлягають застосуванню. Враховуючи відсутність допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, наявні правові підстави для закриття касаційного провадження. У зв`язку з цим просить касаційне провадження закрити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 серпня 2007 року ОСОБА_2 написано розписку наступного змісту: "Я, ОСОБА_2, взяв у банку 100 (сто) тисяч доларів США. 10:30, 21.08.2007. ОСОБА_2 . Підпис" (а. с. 8).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року у справі № 756/10597/19, що набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалося.
06 травня 2021 року представником ОСОБА_1 було підготовлено та направлено вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про повернення грошових коштів у розмірі 100 тис. доларів США, які були отримані ОСОБА_2 за розпискою від 21 серпня 2007 року. Зазначено, що у разі ігнорування цієї вимоги, представник позивачки буде змушений звернутися з позовом до суду про стягнення таких коштів, відсотків за їх користування, а також штрафних санкцій (а. с. 14-20).
31 травня 2021 року представником ОСОБА_2 на зазначену вище вимогу представника ОСОБА_1 було повідомлено, що боргових відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 немає і не було, а тому жодної заборгованості немає. Також зазначалося, що Оболонським районним судом м. Києва під час розгляду справи № 756/10597/19 про стягнення боргу за договором позики вже досліджувалося питання походження розписки, наданої ОСОБА_2, про отримання ним 21 серпня 2007 року грошових коштів у розмірі 100 тис. доларів США та наявності боргових зобов`язань між ними. За результатами розгляду вказаної справи ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Враховуючи викладене, вимога є незаконною, а відтак задоволенню не підлягає (а. с. 22-23).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.