Постанова
Іменем України
06 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 643/6077/20
провадження № 61-7339 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: акціонерне товариство "Альфа-Банк", після зміни найменування - акціонерне товариство "Сенс-Банк", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду
м. Харкова у складі судді Довготько Т. М. від 23 лютого 2021 року
та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 березня 2023 року
у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Дряниці Ю. В., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), після зміни найменування - акціонерне товариство "Сенс-Банк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. (далі - приватний нотаріус) про визнання дій незаконними, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відшкодування шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 06 липня 2007 року між ним та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку (далі -
АКБ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", після зміни найменування - акціонерне товариство "Сенс-Банк", укладено договір кредиту № 839/3/27/38/7-285, за умовами якого він отримав кредит
у розмірі 95 000,00 доларів США зі сплатою 12,50 процентів річних,
із кінцевим терміном погашення заборгованості до 05 липня 2022 року.
На забезпечення виконання умов зазначеного договору того самого дня
між ними укладено іпотечний договір № 839/4/27/38/7-488, згідно
з умовами якого він передав в іпотеку банка нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 565 600,00 грн, що еквівалентно 112 000 доларам США (пункт 1.2 договору).
31 жовтня 2017 року приватний нотаріус Чуловський В. А. вчинив виконавчий напис, зареєстрований реєстрі за № 24293, яким запропоновано стягнути з нього на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") заборгованість за договором кредиту від 06 липня 2007 року № 839/3/27/38/7-285 за період із 09 грудня 2014 року по 09 жовтня 2017 року у розмірі 202 901,62 доларів США,
що складається із: простроченої заборгованості - 88 135,57 доларів США, строкової заборгованості по нарахованих процентах - 102,81 доларів США, простроченої заборгованості по нарахованих процентах -
114 663,23 доларів США.
22 березня 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д. А. (далі - приватний виконавець) відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису
№ 24293, виданого приватним нотаріусом 31 жовтня 2017 року на суму 202 901,62 доларів США. У рамках указаного виконавчого провадження приватний виконавець 10 травня 2018 року виніс постанову про опис
та арешт майна боржника, а згодом реалізував через електронні торги належну йому квартиру, яка є предметом іпотеки.
Позивач уважав, що вищевказані дії з реалізації належного йому нерухомого майна є незаконними, а виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню. Зокрема приватний нотаріус Чуловський В. А. вчинив виконавчий напис на підставі договору кредиту, який не був нотаріально посвідчений, а також стягнув заборгованість, яка не була безспірною. Зазначав, що приватний нотаріус безпідставно послався на пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172
(далі - Перелік), оскільки вказаний пункт був визнаний незаконним постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Вказував, що умовами договору кредиту передбачено наслідки неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, а саме, у разі прострочення виконання більше ніж
60 календарних днів строк користування кредитом вважається таким,
що сплив і позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі. Останній платіж по договору кредиту ним здійснений 14 серпня 2008 року, а отже, строк виконання основного зобов`язання було змінено на 11 листопада 2008 року. Відтак банк утратив право вимоги за основним зобов`язанням, оскільки з моменту виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Крім цього, письмову вимогу
про погашення заборгованості він не отримував.
Пославшись на відповідні норми ЦК України та Закону України
"Про нотаріат", позивач уважав, що має право на стягнення збитків, завданих йому внаслідок незаконних дій відповідачів, які складають ринкову вартість належної йому квартири (предмета іпотеки) станом
на дату подання позову у розмірі 1 220 100,00 грн, яка відчужена
у результаті торгів.
Крім того, позивач указував, що розмір судових витрат, які він поніс
і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складаються з витрат
на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконними дії приватного нотаріуса Чуловського В. А. щодо вчинення 31 жовтня 2017 року виконавчого напису, зареєстрованого
в реєстрі за № 24293 про стягнення з нього на користь ПАТ "Укрсоцбанк" грошових коштів у сумі 202 901,62 доларів США за договором кредиту
від 06 липня 2007 року № 839/3/27/38/7-285;
- визнати незаконними дії ПАТ "Укрсоцбанк" щодо звернення із вимогою до приватного нотаріуса про вчинення відповідного виконавчого напису;
- визнати виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Чуловським В. А., зареєстрований в реєстрі за № 24293, таким, що не підлягає виконанню;
- стягнути солідарно з відповідачів на його користь збитки у розмірі
1 220 100,00 грн, а також понесені ним судові витрати.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що при вчиненні 31 жовтня 2017 року оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом здійснено перевірку наявності умов, за яких може бути вчинений виконавчий напис, а також перевірено пред`явлені для цього документи. Приватний нотаріус обґрунтовано послався на пункт 2 Переліку, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2017 року до закінчення касаційного розгляду було зупинено виконання постанови Київського адміністративного суду
від 22 лютого 2017 року, якою було визнано незаконним указаний пункт Переліку. Відхиляючи доводи позивача про вчинення виконавчого напису поза межами трирічного строку, суд першої інстанції вказав, що кінцевим терміном погашення кредиту є 05 липня 2022 року. Доказів зміни строку виконання основного зобов`язання позивачем не надано.
Районний суд дійшов висновку, що приватний нотаріус не є належним відповідачем у цій категорії справ, а тому позовні вимоги до нього
не підлягають задоволенню з цих підстав.
Крім цього, суд відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог
про відшкодування шкоди у зв`язку їх безпідставністю.
Не погоджуючись з указаним рішенням районного суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 24 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року. Призначено справу до розгляду.
У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України на всій території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану
в Україні" з доповненнями, введено воєнний стан в Україні з 05 години
30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і зараз.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року
№ 14/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду Полтавському апеляційному суду.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 28 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам
і доводам сторін, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку
про відсутність підстав для визнання виконавчого напису таким,
що не підлягає виконанню, оскільки такий вчинений з дотриманням норм чинного на той час законодавства.
Також апеляційний суд погодився з висновком районного суду про відмову у задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса, який не є належним відповідачем у спорах про визнання виконавчого напису таким,
що не підлягає виконанню.
Колегія суддів апеляційного суду відхилила доводи апеляційної скарги
про те, що на час вчинення оспорюваного виконавчого напису постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 втратила чинність, оскільки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 було зупинено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року до закінчення касаційного розгляду. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року не визначено момент, з якого втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України
від 26 листопада 2014 року № 662, а відтак вона втрачає чинність
у загальному порядку відповідно до Порядку скасування рішення
про державну реєстрацію нормативно правових актів, занесених
до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31 липня 2000 року № 32/5.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У касаційній скарзі, поданій у травні 2023 року до Касаційного цивільного
суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 29 травня 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_1
про поновлення строку на касаційне оскарження. Поновлено заявнику строк на касаційне оскарження судових рішень. Касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 лютого
2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 березня
2023 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
У наданий судом строк заявник надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Витребувано цивільну справу
№ 643/6077/20 із Московського районного суду м. Харкова. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року призначено справу
до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права
та порушили норми процесуального права, а також не надали належну правову оцінку поданим ним доказам та його доводам.
Суди попередніх інстанцій дійшли безпідставного висновку про законність дій приватного нотаріуса при вчиненні оспорюваного виконавчого напису. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", якою вносилися зміни до переліку документів,
що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів
на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, втратила чинність
(у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі
№ 826/20084/14. Тоді як у цій справі, оспорюваний виконавчий напис вчинено 31 жовтня 2017 року, тобто вже після набрання законної сили вказаною вище постановою суду (22 лютого 2017 року). Більше того, правовий висновок щодо втрати чинності постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 (у частині) викладений
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року
у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21, пункти77-96).
Посилається у цій частині на постанову Верховного Суду від 15 квітня
2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), ухвалену у подібних правовідносинах.
Суди проігнорували його доводи про те, що банк звернувся до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису поза межами строку виконання основного зобов`язання, який, на його думку, було змінено на 11 листопада 2008 року, у силу вимог пункту 4.5 договору кредиту від 06 липня 2007 року № 839/3/27/38/7-285. У цій частині посилається на відповідні постанови Верховного Суду України.
Також уважає неправильним висновок судів, що приватний нотаріус
не є належним відповідачем у даному спорі.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 липня 2007 року між ОСОБА_1 (позичальник) та АКБ "Укрсоцбанк" (кредитор) укладено договір кредиту № 839/3/27/38/7-285, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 95 000,00 доларів США
зі сплатою 12,50 процентів річних, із кінцевим терміном погашення заборгованості до 05 липня 2022 року (а. с. 7-10, т. 1).
У пункті 4.5 договору кредиту сторони погодили, що у випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.7 (сплачувати проценти за використання Кредиту в порядку, визначеному пунктами 2.4, 2.5 цього договору), 3.3.8 цього Договору (своєчасно та в повному обсязі погашати кредит з нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями) протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту
та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Пунктом 7.4 договору кредиту встановлено, що у випадку настання обставин, визначених, зокрема, пунктом 4.5 цього договору, строк користування кредитом вважається таким, що закінчився і, відповідно, позичальник зобов`язаний погасити кредит, сплатити проценти
за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.
На забезпечення виконання умов вищевказаного договору кредиту 06 липня 2007 року між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк" укладено іпотечний договір № 839/4/27/38/7-488, згідно з умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банка нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру
АДРЕСА_1 . Вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить
565 600,00 грн, що еквівалентно 112 000 доларам США (пункт 1.2 договору) (а. с. 11-12, т. 1).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:
пункт 1. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: "11. Іпотечні договори,
що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги
про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення,
що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи
про ненадходження платежу", пункт 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості
з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори,
за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника
із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.". Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України
від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні,
в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили (а. с. 92-94, т. 1).
31 жовтня 2017 року приватний нотаріус Чуловський В. А. вчинив виконавчий напис, зареєстрований реєстрі за № 24293, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість
за договором кредиту від 06 липня 2007 року № 839/3/27/38/7-285 за період із 09 грудня 2014 року по 09 жовтня 2017 року у розмірі 202 901,62 доларів США, що складається із: простроченої заборгованості - 88 135,57 доларів США, строкової заборгованості по нарахованих процентах - 102,81 доларів США, простроченої заборгованості по нарахованих процентах -
114 663,23 доларів США (а. с. 6, т. 1).
22 березня 2018 року приватний виконавець Бабенко Д. А. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 24293, виданого приватним нотаріусом 31 жовтня 2017 року
на суму 202 901,62 доларів США (а. с. 78-79, т. 1).
У рамках указаного виконавчого провадження приватний виконавець виніс відповідні постанови, повідомлення про результати оцінки майна
(а. с. 81-82, 83, 90, т. 1).
Відповідно до протоколу № 347803 проведення електронних торгів 26 липня 2018 року відбулися торги з продажу трикімнатної квартири
АДРЕСА_1 . Стартова ціна - 498 720,00 грн,
ціна продажу - 578 888,00 грн. Переможець торгів - учасник 10,
особлива ставка - 578 888,00 грн (а. с. 87, т. 1).
Приватний виконавець Бабенко Д. А. 06 серпня 2018 року склав акт
про проведені електронні торги у виконавчому провадженні № НОМЕР_1
з примусового виконання виконавчого напису № 24293,
виданого приватним нотаріусом 31 жовтня 2017 року на суму
202 901,62 доларів США, відповідно до якого переможцем торгів стала ОСОБА_2 (а. с. 88-89, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої
цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;