Постанова
Іменем України
07 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 752/17499/22
провадження № 61-6328св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3,
заінтересовані особи: ОСОБА_4, орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Дем`янчук Ганна Віталіївна, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 грудня 2022 року у складі судді Кордюкової Ж. І.та постанову Київського апеляційного суду від 23 березня 2023 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила видати обмежувальний припис строком на шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження відносно ОСОБА_4, а саме: заборонити перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 та її неповнолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою:
АДРЕСА_1 ; заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 та її неповнолітніми дітьми ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Заяву мотивовано тим, що 20 січня 2007 року між нею та ОСОБА_4 було укладено шлюб. Під час шлюбу народилось двоє дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між подружжям було розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року у справі № 752/10938/22.
Зазначала, що разом з дітьми проживає у квартирі
АДРЕСА_2, яка у рівних частках належить їй та ОСОБА_4 .
Вказувала, що під час спільного проживання з ОСОБА_4, останній постійно висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, завдавав їй тілесних ушкоджень, внаслідок чого вона неодноразово викликала поліцію для фіксації вказаних обставин. Звертала увагу, що факт домашнього насильства підтверджується постановами Голосіївського районного суду
м. Києва у справах № 752/21046/21 та № 752/25530/21.
ОСОБА_4, незважаючи на її заяви до поліції та рішення судів щодо визнання його винним у вчиненні домашнього насильства, все одно не залишає її та дітей у спокої, весь час принижує, ображає, залякує, погрожує фізичною розправою. Всі приниження, погрози, штовхання, удари ОСОБА_4 вчиняє щодо неї в присутності їх неповнолітніх дітей. Через ненормальну поведінку ОСОБА_4 діти є постраждалими від домашнього насильства та потребують захисту.
Заявник вказувала, що коли бачить ОСОБА_4 у нетверезому стані чи збудженим, то змушена тікати з квартири. Вважає, що погрози вбивства можуть стати реальними подіями через неодноразове побиття її
ОСОБА_4 .
У вересні 2022 року вона звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання дітей, після чого він став постійно виганяти її з дому, погрожувати вбивством, вимагати підписати згоду на проживання дітей з ним, відмовитись від прав на майно, причиняти тілесні ушкодження.
Вказувала, що ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання в
с. Чаплинка Звенигородського району Черкаської області. У шлюбі вони придбали ще одну квартиру
АДРЕСА_3 . Тобто квартира АДРЕСА_2 не є єдиним житлом, в якому може проживати ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 26 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_4 на строк 6 місяців, яким: заборонено ОСОБА_4 перебувати в місці спільного проживання ОСОБА_1 та неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено ОСОБА_4 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 та неповнолітніми дітьми ОСОБА_2, ОСОБА_3, або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Допущено негайне виконання рішення.
Задовольняючи заяву про видачу обмежувального припису суд першої інстанції виходив із доведеності вчинення кривдником ОСОБА_4 дій відносно ОСОБА_1 та неповнолітніх дітей, які у розумінні вимог Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" є домашнім насильством.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 березня 2023 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 грудня 2022 року змінено, виключено з виданого обмежувального припису заборону ОСОБА_4 вести листування, телефонні переговори з неповнолітніми дітьми ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно вважав доведеною обставину щодо вчинення домашнього насильства відносно заявниці ОСОБА_1 з боку колишнього чоловіка
ОСОБА_4, однак судом апеляційної інстанції не встановлено об`єктивних доказів, які б підтверджували наявність будь-яких протиправних дій відносно дітей та (або) застосування ОСОБА_4 насильства відносно дітей, тому апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для видачі обмежувального припису, яким застосовано заборону ОСОБА_4 вести листування, телефонні переговори з неповнолітніми дітьми.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині заборони перебувати в місці спільного проживання
ОСОБА_1 та неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 та в частині заборони ОСОБА_4 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 та ухвалити нове в цій частині про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що конфлікти між ним та ОСОБА_5 виникали, у тому числі, і з ініціативи ОСОБА_1 . Зазначає, що сам факт неодноразового звернення ОСОБА_1 до відповідних органів з підстав вчинення щодо неї психологічного, економічного та фізичного насильства свідчить про наявність конфлікту між ним та ОСОБА_1, але не підтверджує факт того, що він вчиняв щодо заявниці домашнє насильство, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Звертає увагу на те, що через застосування обмежувального припису він фактично позбавлений можливості брати участь у вихованні та розвитку спільних із ОСОБА_1 дійтей.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року справа № 369/7782/19, від 16 листопада 2022 року справа № 214/4179/21, від 30 січня 2020 року справа № 545/744/19, від 09 червня 2022 року справа № 216/4309/21, від 16 квітня 2020 року справа № 336/992/18.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу
У червні 2023 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявниця посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 20 січня 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва
від 21 жовтня 2022 року у справі № 752/10938/22.
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є батьками доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які народились під час шлюбу.
Відповідно до довідки КНП "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" від 02 липня 2021 року ОСОБА_1 встановлено діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку.
01 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до поліції з повідомленням про насильство відносно неї з боку чоловіка ОСОБА_4, від останнього працівниками поліції відібрані пояснення.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року у справі № 752/21026/21 було закрито провадження у справі відносно
ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП за фактом вчинення
01 серпня 2021 року домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно чоловіка ОСОБА_4 за малозначністю із обмеженням усним зауваженням.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада
2021 року у справі № 752/21046/21 було закрито провадження у справі відносно ОСОБА_4 за частиною першою статті 173-2 КУпАП за фактом вчинення 01 серпня 2021 року домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. При цьому зазначено, що вина ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними матеріалами справи.
10 жовтня 2021 року о 14 год. 03 хв. зафіксовано звернення неповнолітньої ОСОБА_2, яка викликала поліцію за адресою: АДРЕСА_1, повідомивши, що батько б`є матір, що підтверджується копією рапорту.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада
2021 року у справі № 752/25530/21 ОСОБА_4 було визнано винуватим та притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, за фактом вчинення 10 жовтня 2021 року домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_1 .
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 лютого
2022 року у справі № 752/25532/21 було закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП за фактом вчинення 10 жовтня 2021 року домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно ОСОБА_4 у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
05 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського УП ГУНП у місті Києві з заявою за фактом домашнього насильства з боку ОСОБА_4, яка була зареєстрована за № 38438.
06 жовтня 2022 року ОСОБА_1 встановлено діагноз забій грудної клітини по задній поверхні, що підтверджується копією довідки КНП "Консультативно-діагностичний центр Голосіївського району м. Києва" (травматологічний пункт) від 06 жовтня 2022 року.
Матеріали справи містять фотографії із зображенням тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Заявник, звертаючись до суду з заявою про видачу обмежувального припису, посилалась на те, що колишній чоловік застосовує до неї психологічне та фізичне насильство в присутності дітей, а також застосовує психічне насильство щодо неповнолітніх дітей.
Протидія насильству у сім`ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини. При здійсненні насильства у сім`ї відбувається порушення прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства.