Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 753/20537/18
провадження № 61-15167св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", правонаступниками якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" та товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",
відповідач- ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк") звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року позов АТ "Дельта Банк" задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь АТ "Дельта Банк" заборгованість у розмірі 17 675 919,40 грн, що складається із:
заборгованості за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 434-Ф (кредитний договір-1) у розмірі 4 701 026,63 грн: тіло кредиту - 2 920 146,55 грн, відсотки - 1 780 880,08 грн;
заборгованості за кредитним договором від 23 січня 2006 року № 501-Ф (кредитний договір-2) у розмірі 11 622 767,01 грн: тіло кредиту - 7 275 482,00 грн, відсотки - 4 347 285,01 грн;
заборгованості за кредитним договором від 27 січня 2006 року № 506-Ф (кредитний договір-3) у розмірі 1 352 125,76 грн: тіло кредиту - 835 295,25 грн, відсотки - 516 830,51 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року справу призначено до розгляду у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року задоволено заяву АТ "Дельта Банк" про залучення до розгляду справи його правонаступника - товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" (далі - ТОВ "ФК "Інвест-Кредо") за кредитними договорами-1, 3.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, до участі у справі залучено ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт-Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт-Капітал") як правонаступника АТ "Дельта Банк" за кредитним договором-2.
Постановою Верховного Суду від 29 червня 2021 року касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року залишено без змін.
У липні 2021 року ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" звернулося до апеляційного суду із заявою про забезпечення позову, у якій просило накласти арешт на нерухоме майно у межах заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами від 27 жовтня 2005 року № 434-Ф та від 27 січня 2006 року № 506-Ф у загальному розмірі 6 053 152,39 грн, а саме на:
- земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0560, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Поляниця, уч. Вишні, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області;
- земельну ділянку площею 0,1493 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0559, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Поляниця, уч. Вишні, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" обґрунтовувало тим, що виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитними договорами від 27 жовтня 2005 року № 434-Ф та від 27 січня 2006 року № 506-Ф забезпечувалося виключно іпотечним договором № 506-Ф/434-Ф/ІП-2 від 27 лютого 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М., зареєстрованим у реєстрі за № 975, предметом за яким є:
- земельна ділянка площею 0,1500 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0560, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Поляниця, уч. Вишні, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області;
- земельна ділянка площею 0,1493 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0559, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Поляниця, уч. Вишні, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.
У пункті 2.2 іпотечного договору зазначено, що загальна договірна (заставна) вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін складає 1 044 329,39 доларів США, або еквівалент у гривнях за курсом НБУ станом на 12 лютого 2007 року - 5 273 863,41 грн.
У свою чергу, 02 липня 2014 року колишнім керівництвом АТ "Дельта Банк" укладені:
- договір про відступлення права вимоги, укладений між АТ "Дельта Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Актив-Гарант" (далі - ТОВ "ФК "Актив-Гарант"), предметом якого є право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами від 27 жовтня 2005 року № 434-Ф та від 27 січня 2006 року № 506-Ф у загальному розмірі 6 717 405,85 грн, який є предметом спору у господарській справі № 910/15244/16;
- договір про розірвання іпотечного договору № 506-Ф/434-Ф/ІП-2, укладеного 27 лютого 2007 року між Закритим акціонерним товариством "ТАС-Інвестбанк" (далі - ЗАТ "ТАС-Інвестбанк") та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М., зареєстрованим у реєстрі за № 975, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М., зареєстрований у реєстрі за № 975, який є предметом спору у цивільній справі № 354/397/17.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2016 року у справі № 910/15244/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 18 травня 2017 року, позов АТ "Дельта Банк" задоволено; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 02 липня 2014 року, укладений між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Актив-Гарант"; зобовʼязано ТОВ "ФК "Актив-Гарант" повернути оригінали документів.
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2020 року у справі № 354/397/17 позов АТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова С. М., про визнання недійсним договору про розірвання іпотечного договору, застосування наслідків недійсності правочину, задоволено.
Визнано недійсним договір про розірвання іпотечного договору
№ 506-Ф/434-Ф/ІП-2 від 27 лютого 2007 року за № 975, укладеного між
ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ОСОБА_1 , що посвідчений 02 липня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М., зареєстрований у реєстрі за № 867, укладений між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 .
Визнано АТ "Дельта Банк" попереднім іпотекодержателем з 27 лютого 2007 року за іпотечним договором № 506-Ф/434-Ф/ІП-2, посвідченим 27 лютого 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М., зареєстрованим у реєстрі за № 975, укладеним між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ОСОБА_1 .
Скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 02 липня 2014 року:
- про припинення іпотеки № 2623692, 14:57:30, що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14158887 від 02.07.2014 15:00:10;
- про припинення обтяження № 6195073, 15:07:34, що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14159372 від 02.07.2014 15:08:07;
- про припинення іпотеки № 2622774, 15:15:14, що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14159864 від 02.07.2014 15:16:11;
- про припинення обтяження № 6195344, 15:19:27, що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14160105 від 02.07.2014 15:19:50.
У рамках розгляду справи № 354/397/17, ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2017 року у справі № 354/397/17 задоволено заяву АТ "Дельта Банк", правонаступником якого за кредитними договорами від 27 жовтня 2005 року № 434-Ф та від 27 січня 2006 року № 506-Ф є ТОВ ФК "Інвест Кредо"; накладено арешт на вказані вище земельні ділянки.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 червня 2021 року рішення суду від 25 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову АТ "Дельта Банк" відмовлено (справа № 354/397/17).
Згідно з інформацією з веб-сайту Судова влада України, заявнику стало відомо, що 23 липня 2021 року адвокат Титкало Р. С., діючий в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих у справі № 354/397/17
Посилаючись на те, що з матеріалів справи, що переглядається а також справи № 354/397/17 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діють узгоджено, маючи спільну мету - уникнення боржником ОСОБА_1 цивільно-правової відповідальності за невиконання взятих на себе кредитних зобов`язань, і що є велика вірогідність скасування заходів забезпечення позову у справі № 354/397/17 у зв`язку з набранням законної сили постанови апеляційного суду від 24 червня 2021 року, що надалі призведе до припинення арешту на майно, яким ОСОБА_1 зможе вільно розпоряджатись (відчуджувати, обтяжувати тощо) і як наслідок потягне за собою утруднення виконання судового рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами, ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" просило задовольнити заяву про забезпечення позову.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року заяву ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на нерухоме майно у межах заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами від 27 жовтня 2005 року № 434-Ф та від 23 січня 2006 року №501-Ф у загальному розмірі 6 053152,39 грн, а саме на:
- земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2611092001:22:002:0560, що розташована в с. Поляниця, уч. Вишні, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту права власності на земельну ділянку серії ЯГ №307289, виданого 03 липня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 січня 2006 року, зареєстровано у реєстрі за № 232, ВСО № 559361, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010629800188;
- земельну ділянку площею 0,1493 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2611092001:22:002:0559, що розташована в с. Поляниця, уч. Вишні, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту права власності на земельну ділянку серія ЯГ №307288 (на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 січня 2006 року, зареєстрованого за №227, ВСО № 559360, виданого 03 липня 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010629800187.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ураховуючи викладені у заяві ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" про забезпечення позову обставини щодо невиконання ОСОБА_1 умов кредитних договорів від 27 жовтня 2005 року № 434-Ф та від 27 січня 2006 року № 506-Ф, зважаючи на розмір заборгованості, що стягується з позичальника, апеляційний суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав стягувача ТОВ "ФК "Інвест-Кредо".
Накладення арешту на земельні ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0560, та площею 0,1493 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0559, які належать відповідачу на праві власності, у межах суми заборгованості за кредитними договорами є співмірним із заявленими АТ "Дельта Банк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Інвест-Кредо", позовними вимогами. Зазначений захід забезпечення позову спрямований саме на забезпечення вказаного нерухомого майна до повного виконання судового рішення, унеможливлює розпорядження майном, забезпечує збалансованість інтересів сторін. Апеляційний суд також зазначив, що накладення арешту на нерухоме майно відповідача не призведене до жодних збитків для неї, а тому застосування зустрічного забезпечення є недоцільним.
Рух справи у суді касаційної інстанції
У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій заявник просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" про забезпечення позову відмовити.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року задоволено заяву суддів Верховного Суду про самовідвід, справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 грудня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві.
Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
Касаційна скарга ОСОБА_1 у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження мотивована тим, що у справі відсутні докази, на підставі яких можна зробити висновок про існування обставин, які свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а також про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду: від 24 березня 2021 року у справі № 760/13059/19, від 10 лютого 2021 року у справі № 754/9842/19, від 04 грудня 2019 року у справі № 372/135/19, від 11 листопада 2020 року № 932/14900/19.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що апеляційний суд встановив ту обставину, що вартість земельних ділянок, на які накладено арешт станом на 12 лютого 2007 року становила 1 044 329,39 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09 вересня 2021 року становить 27 935 811,20 грн. Натомість заборгованість за кредитними договорами становить лише 6 053 152,39 грн. Наведене свідчить, що суд апеляційної інстанції наклав арешт на майно, вартість якого суттєво перевищує майнові вимоги позивача, що дає підстави для висновку про неврахування апеляційним судом висновку Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) щодо необхідності дотримання принципу співмірності.
У жовтні 2021 року від ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" надійшов відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обгрунтованістю оскаржуваного судового рішення.
В обгрунтування доводів відзиву заявник вказав, що згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки, на які накладено арешт, є єдиним нерухомим майном, що належить ОСОБА_1, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення її кредитної заборгованості. Інше нерухоме майно остання відчужила.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 жовтня 2005 року між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 434-Ф, за умовам якого банк надав відповідачу кредит у вигляді мультивалютної кредитної лінії у доларах США з лімітом заборгованості 40 000,00 доларів США на строк користування до 26 жовтня 2006 року, а відповідач зобов`язалася повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 14 % річних та платежі за кредитом у встановлений у договорі строк в повному обсязі. Погашення кредиту та оплата відсотків за його користування здійснюється в порядку та строки передбачені договором.
Між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 1 від 09 листопада 2005 року, додатковий договір № 2 від 27 грудня 2005 року, додатковий договір № 3 від 10 лютого 2006 року, додатковий договір № 4 від 16 лютого 2006 року, додатковий договір № 5 від 10 квітня 2006 року, додатковий договір № 6 від 28 квітня 2006 року, додатковий договір № 7 від 03 травня 2006 року, додатковий договір № 8 від 31 травня 2006 року, додатковий договір № 9 від 18 вересня 2006 року, додатковий договір № 10 від 05 вересня 2006 року, додатковий договір № 11 від 25 жовтня 2006 року, додатковий договір № 12 від 05 лютого 2007 року та додатковий договір № 13 від 28 вересня 2007 року, відповідно до умов яких, відповідачу надано кредит у розмірі 579 000,00 доларів США та 2 920 146,55 грн зі зміною відсоткової ставки та кінцевим терміном повернення заборгованості до 26 жовтня 2012 року.
23 січня 2006 року між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 501-Ф, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у вигляді мультивалютної кредитної лінії у доларах США з лімітом заборгованості 35 000,00 доларів США на строк користування до 22 січня 2007 року, а відповідач зобов`язалася повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 15 % річних та платежі за кредитом у встановлений у договорі строк в повному обсязі. Погашення кредиту та оплата відсотків за його користування здійснюється в порядку та строки передбачені договором.
Між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 1 від 27 січня 2006 року, додатковий договір № 2 від 06 лютого 2006 року, додатковий договір № 3 від 10 квітня 2006 року, додатковий договір № 4 від 28 квітня 2006 року, додатковий договір № 5 від 03 травня 2006 року, додатковий договір № 6 від 23 червня 2006 року, додатковий договір № 8 від 22 січня 2007 року, додатковий договір № 9 від 06 лютого 2007 року, додатковий договір № 10 від 20 лютого 2007 року, додатковий договір № 11 від 28 вересня 2007 року, додатковий договір № 12 від 18 грудня 2008 року, додатковий договір № 13 від 12 лютого 2009 року та додатковий договір № 14 від 23 липня 2010 року, відповідно до умов яких, відповідачу було надано кредит у розмірі 1 400 000,00 доларів США та 14 338 568,47 грн зі зміною відсоткової ставки та кінцевим терміном повернення заборгованості до 22 листопада 2012 року.