ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07 вересня 2023 року
справа № 320/508/23
адміністративне провадження № К/990/28804/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт"
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року (суддя - Щавінський В. Р.),
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2023 року (судді: Оксененко О. М., Мельничук В. П., Чаку Є.В.),
у справі № 320/508/23
за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт"
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №555/Ж10/31-00-07-03-02-20 від 20 вересня 2022 року Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в частині застосування пені у сумі 9 506 055,13 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
26 квітня 2023 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви у справі №320/508/23 без розгляду. Дана заява обґрунтована тим, що позовну заяву від імені Підприємства підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2023 року, задоволено клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі №320/508/23, позовну заяву Підприємства залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що до позовної заяви не надано належних доказів, які підтверджують право представника підписувати від імені позивача позовну заяву, а також доказів того, що ОСОБА_1 станом на день звернення з позовом до суду має право вчиняти юридично значимі дії без будь-яких обмежень.
21 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Підприємства на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі № 320/508/23, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року, справу витребувано з суду першої інстанції.
04 вересня 2023 року справа № 320/508/23 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
В касаційній скарзі позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норми права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20.
Посилаючись на положення частини третьої статті 55 КАС України, скаржник зазначає, що Підприємство до позовної заяви надало витяг із Наказу ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" від 01 лютого 2022 року №42-К, копію посадової інструкції провідного юрисконсульта ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" з обсягом повноважень щодо самопредставництва юридичної особи у повній відповідності до вимог частини третьої статті 55 КАС України. Копія була надана до Київського окружного адміністративного суду разом із позовною заявою (копія додається), провідний юрисконсульт у порядку самопредставництва Підприємства бере участь у судових процесах, що відбуваються у місцевих (загальних, господарських, адміністративних) судах, визначених законом України "Про судоустрій та статус суддів", з усіма процесуальними правами, наданими Підприємству як учаснику справи відповідно до його процесуального статусу.
Таким чином, із змісту Посадової інструкції провідного юрисконсульта, затвердженої наказом ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" від 01 лютого 2022 року № 8-П/2022 вбачається, що провідний юрисконсульт бере участь у судових процесах у порядку самопредставництва, з усіма процесуальними правами, наданими Підприємству як учаснику справи відповідно до його процесуального статусу.
Скаржник посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначені в ухвалі від 08 червня 2022 року в справі №303/4297/20. Зокрема, в цьому судовому рішенні зауважено, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Позивач наголошує, що з огляду на наведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду витяг з ЄДР, до якого включені відомості про осіб, уповноважених представляти юридичну особу, взагалі не є належними доказами наявності у особи права представляти юридичну особу в порядку самопредставництва.
Проте, наведені в зазначеній ухвалі Великої Палати Верховного Суду висновки не були прийняті до уваги судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень, що суперечить приписам частини п`ятої статті 242 КАС України, якою передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На переконання заявника касаційної скарги, висновки судів попередніх інстанцій про те, що наявність у ОСОБА_1 права представляти інтереси позивача у судовому процесі не дає їй право на підписання позовної заяви суперечить обставинам справи та логікі процесуального закону.
Скаржник просить скасували ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі № 320/508/23, та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Станом на 07 вересня 2023 року відзив контролюючого органу на касаційну скаргу позивача не надходив.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Позиція Верховного Суду
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною сьомою статті 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.
Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
При цьому, документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року в справі №303/4297/20 зазначила, що згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту № 2261 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді" від 15 жовтня 2019 року, який 18 грудня 2019 року ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).