1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

04 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 595/558/22

провадження № 61-2263св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Гадз-Агро",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гадз-Агро" на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2022 року у складі судді Содомори Р. О. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 січня 2023 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" (далі - ТОВ "Бучачагрохлібпром"), яке змінило назву на товариство з обмеженою відповідальністю "Гадз-Агро" (далі - ТОВ "Гадз-Агро"), про зобов`язання повернути йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,83 га, кадастровий номер 6121281000:01:001:0942, що знаходиться на території Бучацької територіальної громади (колишньої Заривинецької сільської ради) Чортківського району Тернопільської області, за актом приймання-передачі земельних ділянок в примусовому порядку.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником вказаної земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №019335, виданим 29 березня 2006 року.

16 квітня 2013 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, строк дії якого становив п`ять років. Термін дії вказаного договору закінчився 26 травня 2021 року. Як до закінчення терміну оренди земельної ділянки, так і після його закінчення, позивач, не маючи наміру в подальшому продовжувати договір оренди земельної ділянки, неодноразово звертався до ТОВ "Бучачагрохлібпром" з проханням не обробляти його земельну ділянку у зв`язку з тим, що він не бажає продовжувати строк дії договору оренди, а має бажання обробляти свою земельну ділянку самостійно.

Зазначає, що правом на поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, або правом на оскарження в суді відмови орендодавця від поновлення договору оренди землі відповідач не скористався, проте земельну ділянку не повернув.

У лютому 2022 року позивач повторно звернувся із заявою до відповідача (надіславши її поштовим зв`язком), в якій просив повернути спірну земельну, проте відповідач повторно проігнорував вказану заяву.

З огляду на вказане вважає, що відповідач безпідставно продовжує утримувати та використовувати спірну земельну ділянку, відмовляється повертати її, а також підписувати акт приймання-передачі земельної ділянки, у зв`язку із чим просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, позов задоволено.

Зобов`язано ТОВ "Бучачагрохлібпром" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,83 га, кадастровий номер 6121281000:01:001:0942, яка розташована на території Бучацької територіальної громади (колишньої Заривинецької сільської ради) Чортківського району Тернопільської області, за актом приймання-передачі земельної ділянки.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не здійснено передбачених законом дій для поновлення права оренди відповідно до чинного законодавства, додаткові угоди до договорів оренди землі про їх поновлення на адресу позивача не направлялись, що в судовому засіданні не заперечувалось представником відповідача, та, відповідно, не були укладені сторонами, а тому право оренди у встановленому законом порядку поновлено не було.

Отримання позивачем орендної плати у 2021 році не свідчить про те, що він висловив своє волевиявлення щодо поновлення договору, оскільки за змістом договорів оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій або натуральній формі у строки з 20 жовтня по 25 грудня кожного року, а отже сплата орендної плати у 2021 році вважається такою, що внесена за період дії договору оренди, оскільки такий закінчився 26 травня 2021 року.

У судовому засіданні сторони не заперечували, що відповідач продовжує користуватися земельними ділянками. Доказів, які б свідчили про відсутність перешкод в користуванні земельними ділянками суду не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2023 року ТОВ "Гадз-Агро" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Бучацького районного суду Тернопільської області .

У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач мав можливість належним чином оформити відмову від продовження строку дії договору оренди землі у порядку, передбаченому статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", але не реалізував своє право на таку відмову, тому договір оренди землі поновлено на той же строк та на тих же самих умовах.

Крім того, пунктом 8 договору оренди передбачено, що якщо протягом 30-денного строку до закінчення договору жодна із сторін не заявила про його припинення, договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах.

В даному випадку відсутні належним чином оформлені заперечення орендодавця про закінчення строку дії договору, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, земельна ділянка не поверталась за актом приймання-передачі, орендодавець отримав орендну плату за 2021 рік, чим висловив своє волевиявлення щодо поновлення договору на той же самий строк.

З огляду на вказане вважає, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають встановленим обставинам справи та судами неправильно застосовано норми матеріального права.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №019335 від 29 березня 2006 року, на підставі розпорядження Бучацької районної держадміністрації від 12 грудня 2005 року № 663, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 2,12 га, яка розташована на території Заривинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010664604469. Згідно з планом меж земельної ділянки, така складається з двох земельних ділянок, а саме площею 1,83 га (кадастровий номер 6121281000:01:001:0942) та площею 0,29 га (кадастровий номер 6121281000:01:001:1366).

Відповідно до договору оренди землі від 16 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 як власником земельної ділянки, та ТОВ "Бучачагрохлібпром" як орендарем, досягнуто домовленості щодо оренди належної на праві приватної власності ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 1,83 га, у тому числі ріллі 1,83 га (кадастровий номер 6121281000:01:001:0942), яка знаходиться на території Заривинської сільської ради.

В пункті 8 вказаного договору оренди землі сторони погодили строк його дії на п`ять років, з урахуванням ротації культур. Якщо протягом 30-денного строку до закінчення договору жодна із сторін не заявила про його припинення, договір вважається продовжений на той же строк, на тих же умовах.

Розділом ІV "Орендна плата" вказаного договору оренди землі сторони погодили розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, порядок її виплати та форму оплати.

Так, орендна плата вноситься орендарем у натуральній формі в розмірі, що становить 1 174,12 грн на рік, 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Оренда плата вноситься у такі строки з 20 жовтня по 25 грудня кожного року з каси орендаря. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до розділу VІI "Умови повернення земельної ділянки" договору оренди орендар взяв на себе зобов`язання, серед іншого, повернути орендодавцю земельну ділянку після припинення дії договору.

Розділом XI "Зміна умов договору і припинення його дії" договору оренди передбачено наступне: "Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається".

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 59922897, сформованої приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Тернопільської області Максимович С. В. 26 травня 2016 року, індексний номер документа: 59922897, наявний запис про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6121281000:01:001:0942, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дата державної реєстрації 26 травня 2016 року строком на п`ять років з правом пролонгації. Орендар - ТОВ "Бучачагрохлібпром", орендодавець - ОСОБА_1

31 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ "Бучачагрохлібпром" Попіля К. Я. із заявою, в якій просив не обробляти земельну ділянку площею 1,83 га, кадастровий номер 6121281000:01:001:0942, оскільки буде обробляти її самостійно.

14 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Бучачагрохлібпром" із заявою, в якій просив повернути йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,83 га, кадастровий номер 6121281000:01:001:0942, що знаходиться на території Бучацької територіальної громади (колишньої Заривинецької сільської ради) Чортківського району Тернопільської області шляхом підписання акта приймання-передачі земельної ділянки.

Судами встановлено, що відповідач ТОВ "Бучачагрохлібпром" набув право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації договору оренду, а саме з 26 травня 2016 року. Сторони погодили, що строк договору оренди закінчився 26 травня 2021 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пунктів 3, 4 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частини перша, друга статті 400 ЦПК України).

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.


................
Перейти до повного тексту