У Х В А Л А
31 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 643/3518/17
Провадження № 14-113зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Воробйової І. А.,
суддів Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р, Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
перевірила касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння та позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - ОСОБА_5, про визнання права власності,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 у березні 2017 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просила: визнати недійсним договір купівлі-продажу майна від 28 серпня 2015 року, а саме квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харитоновою Я. М.; визнати недійсним договір купівлі-продажу майна від 19 лютого 2016 року, а саме квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Журбою О. Л.; витребувати квартиру АДРЕСА_1, із чужого незаконного володіння.
Також ОСОБА_1 у серпні 2017 року звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на спірну квартиру.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 28 серпня 2015 року, а саме квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харитоновою Я. М., реєстровий номер 3371.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 19 лютого 2016 року, а саме квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Журбою О. Л., реєстровий номер 139.
В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 550,60 грн на користь держави.
Постановою Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2018 року в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу залишено без змін, в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалося.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року в частині задоволення позову скасовано, ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду заяву, у якій просить переглянути постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року.
З урахуванням зазначених у заяві підстав її подання Велика Палата Верховного Суду перевірила її саме як касаційну скаргу і зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 6 і частиною другою статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За частиною першою статті 36, пунктами 1, 5 частини другої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції. У складі Верховного Суду діють, зокрема, Касаційний цивільний суд і Велика Палата Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 цього Закону Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд, що передбачено статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Право на касаційне оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 389 ЦПК України.