У Х В А Л А
17 серпня2023 року
м. Київ
Справа № 758/5941/20
Провадження № 14-91цс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Воробйової І. А.,
суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовомФонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року у складі колегії суддів Желепи О. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.
Позов мотивований тим, що згідно з наказом № 55-о від 19 лютого 2014 року, прийнятого на підставі рішення спостережної ради Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (далі - ПАТ "Енергобанк"), ОСОБА_1 призначена з 10 лютого 2014 року на посаду голови правління ПАТ "Енергобанк".
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України (далі - КК України), призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням владних, організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік, без застосування штрафу.
Суд установив, що внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_1 допустила службову недбалість.
Унаслідок такого недбалого відношення до своїх службових обов`язків голови правління ПАТ "Енергобанк" ОСОБА_1 кошти в сумі 15 489 000 дол. США залишилися на кореспондентському рахунку ПАТ "Енергобанк", відкритому в Bank Frick & Co AG (Ліхтенштейн).
Отже, в обвинувальному вироку Подільського районного суду м. Києва
від 20 червня 2017 року у справі № 758/7786/17 встановлено, що дії (бездіяльність) ОСОБА_1, які виразилися в неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, заподіяли тяжкі наслідки та завдали шкоди охоронюваним законом державним інтересам у розмірі 15 749 729,36 дол. США.
Позивач просив стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 15 749 729,36 дол. США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 09 серпня 2021 року в позові Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що постановою прокурора відділу Генеральної прокуратури України Кіпчарського О. П. від 07 червня 2017 року виділено з матеріалів кримінального провадження № 12016000000000008 матеріали кримінального провадження, зокрема, щодо заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом майном ПАТ "Енергобанк",
а саме коштами у сумі 15 749 729,36 дол. США, що знаходились на кореспондентському рахунку ПАТ "Енергобанк", відкритому в Bank Frick & Co AG (Ліхтенштейн), тобто вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.
Отже, згідно з наданими документами коштами в розмірі 15 749 729,36 дол. США, які просить стягнути позивач з відповідача як заподіяну шкоду в цьому судовому провадженні, заволоділи невстановлені органом досудового розслідування особи шляхом вчинення злочину - шахрайства.
Позивач не довів належними та достатніми доказами факт заподіяння йому майнової шкоди, причинний зв`язок між службовою недбалістю, встановленою вироком суду, та заподіянням шкоди у розмірі, визначеному в позові.
Вирок Подільського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року в справі № 758/7786/17 є обов`язковим під час розгляду цієї справи, проте такий вирок не містить установленого факту заподіяння відповідачем майнової шкоди на суму 15 749 729,36 дол. США, а кваліфікація кримінального правопорушення не містить обвинувачення відповідача за статтями 190, 191 КК України, якими прямо передбачено шахрайство та привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Службова недбалість - це злочин, який може бути вчинений тільки з необережності. А відтак позивач не звільнений від доказування в цивільній справі відносно доводів щодо визначення розміру майнової шкоди, причинно- наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) обвинуваченої та спричиненою шкодою.
Крім того, у вироку Подільського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року у справі № 758/7786/17 зазначено, що злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винуватою, згідно зі статтею 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілим ніхто не визнавався.Позивач із відповідною заявою, як це було передбачено частиною третьою статті 55 КПК України (в редакції, чинній на початок кримінального провадження 19 січня 2016 року), до органу досудового розслідування не звертався, пам`ятки про процесуальні права та обов`язки не отримував.
Саме заподіяння майнової шкоди позивачу в розмірі 15 749 729,36 дол. США
від зникнення цих коштів з кореспондентського рахунку ПАТ "Енергобанк", відкритого в Bank Frick & Co AG (Ліхтенштейн), є предметом досудового розслідування в іншому кримінальному проваджені і не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку зі злочином, скоєним відповідачкою. У цьому кримінальному провадженні відповідачка підозрюваною не є, що сторонами не заперечувалось.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 09 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб майнову шкоду в сумі 15 749 729,36 дол. США.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що факт наявності та вчинення службової недбалості, що завдало шкоди державі у вигляді недоотримання ліквідаційної маси ПАТ "Енергобанк" в сумі 15 749 729,36 дол. США, встановлено вироком Подільського районного суду міста Києва
від 20 червня 2017 року у кримінальній справі № 758/7786/17 та додатковому доведенню не підлягає.
Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12016000000000008 та його розгляду районним судом цивільний позов у кримінальний справі до обвинуваченої ОСОБА_1 не заявлявся, ПАТ "Енергобанк" та/або Фонд ГВФО потерпілим та/або цивільним позивачем не визнавались. Відповідно до частини сьомої статті 128 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) особа, яка не пред`явила цивільний позов у кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
Обставини справи, встановлені обвинувальним вироком Подільського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року у справі № 758/7786/17, свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями ОСОБА_1 та заподіянням шкоди внаслідок таких дій відповідачки. При відмові в позові суд першої інстанції також не врахував, що за деліктними правовідносинами обов`язок доказування відсутності вини покладено на заподіювача шкоди.
Відповідачка не довела, що її бездіяльність, яка виразилась у невчиненні дій для повернення коштів з кореспондентського рахунку банку, керівником якого вона була, не призвела в подальшому до зменшення ліквідаційної маси банку та спричинення шкоди у встановленому вироком розмірі.
Доводи представника відповідачки про те, що кошти на кореспондентський рахунок перераховувались у період, коли відповідачка не була керівником банку,
а також зняті були з рахунку в той час, коли вже Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснював управління банком, не доводять відсутності вини
та прямого причинного зв`язку між бездіяльністю ОСОБА_1
та втратою банком коштів, які, в тому числі і через винну поведінку відповідачки, що було встановлено вироком суду, в подальшому були втрачені внаслідок зняття їх з кореспондентського рахунку невстановленими слідством особами.
За наявності вироку суду та притягнення відповідачки до кримінальної відповідальності за службову недбалість доводи відповідачки та висновки суду про те, що відповідальність за зникнення коштів можуть нести лише ті особи,
які заволоділи коштами, не відповідають обставинам справи та вимогам закону, на який послався позивач, звертаючись до суду з позовом. Оскільки втрата банком коштів та зняття їх у подальшому з кореспондентського рахунку перебувають, у тому числі і в прямому причинному зв`язку з бездіяльністю відповідачки, що встановлено вироком суду.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав позовну заяву про відшкодування шкоди, спричиненої службовою посадовою особою ПАТ "Енергобанк", не з підстав, передбачених трудовим законодавством, а з підстав відповідальності, передбаченої законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про акціонерні товариства" та положеннями ЦК України, а відтак застосування судом першої інстанції норм Кодексу законів про працю України до спірних правовідносин, що розглядаються у справі № 758/5941/20, є помилковим, хибним.
Доводи представника відповідачки з приводу недоведеності позивачем розміру завданих збитків діями відповідачки, є безпідставними з огляду на те,
що кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, за який відповідачку було притягнуто до кримінальної відповідальності, є саме встановлення розміру збитків. Вироком суду встановлено, що в результаті злочинних дій відповідачки кошти в сумі
15 749 729, 36 дол. США не були повернуті, що в подальшому призвело до зменшення ліквідаційної маси банку при його ліквідації. Отже, встановлення дійсного розміру завданої шкоди було кваліфікуючою ознакою указаного вище злочину, що виключає наявність жодного сумніву щодо розміру завданих збитків.Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня
2021 року у справі № 753/2965/20.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року, залишити в силі рішення Подільського районного суду м. Києва
від 09 серпня 2021 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням правил юрисдикції, а саме з неправильним застосуванням норм частини першої статті 19 ЦПК України та пункту 12 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 910/20261/16. При зверненні з позовом до ОСОБА_1 як до посадової особи про відшкодування майнової шкоди позивач помилково визначив підсудність цієї справи Подільському районному суду м. Києва, а суд апеляційної інстанції, ігноруючи вищевказані висновки Великої Палати Верховного Суду, ухвалив рішення з порушенням правил юрисдикції.
Також посилається на те, що апеляційний суд не врахував відсутності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діяннями ОСОБА_1 та заподіянням шкоди позивачу, недоведеність позивачем розміру моральної шкоди, у зв`язку із чим неправильно застосував норми статті 1166 ЦК України та не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 січня 2022 року у справі № 308/4164, від 02 грудня 2020 року у справі № 754/16146/17, від 10 липня 2019 року у справі № 523/12321/15.
Апеляційний суд необґрунтовано відхилив заяву відповідачки про застосування строків позовної давності, про яку було заявлено в суді першої інстанції.
Позиція інших учасників справи
У липні 2022 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на касаційну скаргу, у якому заперечував проти доводів відповідачки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду
від 08 лютого 2022 року; клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволено; відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1 471 400,00 грн до закінчення касаційного провадження; відкрито касаційне провадження у справі; витребувано справу № 758/5941/20 із суду першої інстанції.
20 червня 2022 року справа № 758/5941/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року клопотанняФонду гарантування вкладів фізичних осіб, яке підписано представником Мостепанюком В. І., пропоновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 рокузадоволено частково; продовжено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк для подання відзивуна касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року, справу
№ 758/5941/20 призначено до судового розгляду.
28 червня 2023 року колегією суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України.
Підстави передачі справи на розгляд Великої Плати Верховного Суду
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду керувався такими міркуваннями.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачка ОСОБА_1 заявляла про порушення правил юрисдикції - 25 січня 2020 року зверталась із заявою про закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 186 ЦПК України.