Постанова
Іменем України
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 755/5274/22
провадження № 51-1423 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 12022100040001154 за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19 серпня 2022 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду - без зміни.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_6 20 травня 2022 року, у період дії ЗУ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", приблизно об 11:20 год., зайшов до приміщення магазину, розташованому на АЗС "SOKAR" на Броварському проспекті, 53-А у м. Києві, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме пляшки віскі Баскер Тріпл Каск 0,7 л, вартістю 581,25 грн, яку він взяв та, не маючи наміру розрахуватися, направився до виходу.
Однак його дії були помічені адміністратором АЗС, який намагався зупинити ОСОБА_6, проте останній, розуміючи що його дії носять відкритий характер, почав тікати. В подальшому ОСОБА_6 був затриманий працівниками патрульної поліції неподалік від місця вчинення злочину.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суди при призначенні винному покарання не обґрунтували можливість застосування положень ст. 69 КК України та не вказали, які саме обставини істотно знижують ступінь тяжкості злочину. Крім того, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам процесуального закону не дав умотивованих відповідей на доводи прокурора щодо безпідставного звільнення засудженого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у суді касаційної інстанції підтримала скаргу та просила її задовольнити.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Мотиви суду
Доводи касаційної скарги прокурора зводяться до того, що суди при призначенні винному покарання не обґрунтували можливість застосування положень ст. 69 КК України, крім того, суд апеляційної інстанції не дав умотивованих відповідей на доводи прокурора щодо безпідставного звільнення засудженого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України.
Положеннями ст. 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України (в редакції, що була чинна на момент постановлення вироку) суд, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу.