ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 907/583/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "Нафтогаз України", позивач, скаржник 1) - Литвин П.В. (адвокат),
відповідача - Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - ДПС у Закарпатській області, відповідач, скаржник 2) - Фітас Є.В. (самопредставництво),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "Нафтогаз Трейдинг", третя особа) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ТОВ "Нафтогаз України" та ДПС у Закарпатській області
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2023 (суддя - Пригуза П.Д.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 (головуючий - суддя Бонк Т.Б., судді: Бойко С.М., Якімець Г.Г.)
у справі № 907/583/22
за позовом ТОВ "Нафтогаз України"
до ДПС у Закарпатській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "Нафтогаз Трейдинг",
про стягнення коштів.
ВСТУП
Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення основної суми заборгованості, а також нарахованих сум пені, інфляційних втрат та відсотків річних у зв`язку з неналежним виконанням умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" на ринку природного газу у частині повної та своєчасної сплати за спожитий відповідачем газ.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Нафтогаз України" звернулось до суду з позовом до ДПС у Закарпатській області про стягнення 2 066 221,39 грн, з яких:
- 1 618 569, 55 грн основний борг,
- 170 282, 39 грн пеня,
- 19 954, 97 грн 3% річних та
- 257 414, 48 грн інфляційні втрати.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу, а тому, у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до позивача віднесено об`єми природного газу, спожитого відповідачем за періоди з 29.10.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 30.01.2022 та з 01.02.2022 по 28.02.2022. Позивач вказує, що відповідач здійснив оплату поставленого йому газу за листопад 2021 року, оплату за грудень 2021року в сумі 1 618 569,55 грн відповідач не здійснив. Тому, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, на підставі пункту 4.5 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" та частини другої статті 625 ЦК України позивач здійснив нарахування 170 282,39 грн пені, 19 954,97 грн 3% річних та 257 414,48 грн інфляційних втрат.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2023 у справі №907/583/22 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 09.02.2023) залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023, позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 905 939,00 грн, у тому числі: основний борг - 1 618 569,55 грн, 3% річних - 19 954,97 грн, інфляційні втрати - 257 414,48 грн, пеня - 10 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2023 у справі №907/583/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 160 282, 39 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 160 282, 39 грн задовольнити.
3.2. ДПС у Закарпатській області також звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 по справі №907/583/22 в частині часткового задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ТОВ "Нафтогаз України" із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що попередні судові інстанції застосували норму права [статтю 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України)] без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду:
- від 04.05.2018 у справі №908/1453/14 (суди безпідставно надали перевагу правам відповідача перед правами позивача у справі);
- від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 14.07.2021 у справі №916/878/20 (зменшивши розмір пені на 94,13%, суди нівелювали саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання грошових коштів за надані ним послуги).
4.1.1. Також скаржник зазначає, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення пені, суд не надав належної уваги ступеню виконання зобов`язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення статті 233 ГК України та статей 525, 526, 551, 599, 625 ЦК України.
4.2. У поданій касаційній скарзі на обґрунтування своєї правової позиції ДПС у Закарпатській області із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме положень статтей 40, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", статтей 625, 844 ЦК України.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. ТОВ "Нафтогаз України" 25.08.2023 на електронну адресу Суду подало відзив на касаційну скаргу ДПС у Закарпатській області, який підписаний кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП). Підпис КУЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КУЕП від 25.08.2023. У поданому відзиві позивач просив Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача.
5.2. ДПС у Закарпатські області відзив на касаційну скаргу позивача до Суду не подавало.
5.3. ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" відзивів на касаційні скарги до Суду не подавало.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
6.1.1. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є бюджетною установою.
6.2. Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.
6.2.1. Згідно з пунктом 1.1 Договору це типовий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".
6.2.2. Пунктом 1.3 передбачено, що цей Договір є договором приєднання.
6.2.3. Згідно з пунктом 2.1 Договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього обсягах, а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.
6.2.4. Пунктом 3.1 Договору передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
6.2.5. Згідно з пунктом 4.1 Договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
6.2.6. У пункті 4.3 Договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб.
6.2.7. Пунктом 4.4 Договору передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
6.2.8. Приписами пункту 4.5 Договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
6.2.9. Відповідно до пункту 5.2 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами Договору.
6.2.10. Постачальник має ж право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ (пункт 6.1 Договору).
6.2.11. Приписами розділу 8 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством.
6.2.12. Пунктом 11.1 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
6.3. При укладенні цього Договору зі Споживачем ураховуються вимоги статтей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
6.4. Як вбачається з розділу "реквізити споживача" ДПС у Закарпатській області присвоєно ЕІС - код 56XS000182YJA00L.
6.5. На виконанням умов договору ТОВ ""Нафтогаз України" як постачальник сформувало акти приймання - передачі природного газу та рахунки на оплату, зокрема: акт №18976, згідно з яким протягом листопада 2021 року ДПС у Закарпатській області передано 19, 45327 тис. м. куб. природного газу на загальну суму 326 814,94 грн і рахунок №31808 на суму 326 814,94 грн з ПДВ.
6.5.1. Обидві сторони 23.12.2021 підписали коригуючий акт №24778 до акта приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №18976.
6.6. Позивач сформував акт №30910 приймання - передачі природного газу за грудень 2021 року на суму 1 618 569, 55 грн. Згідно з вказаним актом ТОВ "Нафтогаз України" передало ДПС у Закарпатській області природний газ у кількості 27, 64085 тис. м. куб. Також відповідно сформований і рахунок на оплату (природного газу) №1541.
6.7. Відправка вказаних вище рахунків та актів позивачем підтверджується долученими до матеріалів справи трекінгами та списками розсилки.
6.8. Відповідно до даних розрахунку заборгованості загальна заборгованість відповідача за основним боргом складає 1 618 569,55 грн. Сума 326 814,94 грн з ПДВ за період - листопад 2021 року, сплачена відповідачем, що підтверджується зокрема довідкою АТ "Державний ощадний банк України".
6.9. Згідно з довідкою ТОВ "Нафтогаз України" ціна природного газу, що постачався ним, як постачальником "останньої надії" для споживачів, що є бюджетними установами становила: у період з 1 по 31 жовтня 2021 року - 16,8 грн за 1 куб. метр з ПДВ; у період з 1 по 30 листопада 2021 року - 16,8 грн за 1 куб. метр з ПДВ; у період з 01 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року і надалі ціна розраховувалася відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 №809, в редакції постанови КМУ від 25.10.2021 №1102.
6.10. Відповідно до отриманої відповіді на адвокатський запит позивача від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", в інформаційній платформі споживач з ЕІС - кодом 56XS000182YJA00L був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "Нафтогаз України" у періоди з 29.10.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 30.01.2022 та з 01.02.2022 по 28.02.2022 року. Обсяг природного газу, використаний відповідачем у вказані періоди становить:
1) з 29.10.2021 по 31.10.2021 - 0,00 м. куб.;
2) з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 19 453,27 м. куб.;
3) з 02.12.2021 по 31.12.2021 - 27 640,85 м. куб.;
4) з 01.01.2022 по 30.01.2022 - 0,00 м. куб.;
5) з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 0,00 м. куб.
6.11. Поставка природного газу в зазначених об`ємах аналогічно підтверджується довідкою про об`єми поставленого газу ТОВ "Нафтогаз України".
6.12. Позивачем направлялась відповідачу вимога про сплату заборгованості за спожитий природний газ (основний борг) у сумі 1 618 569,55 грн до 27.05.2022. У разі несплати заборгованості у вказаний строк, позивач вказував, що буде вимушений звернутися з позовом до суду для захисту своїх інтересів, внаслідок чого, окрім заборгованості, буде стягнуто пеню, 3% річних, інфляційні втрати та судові витрати, зокрема витрати на правничу допомогу.
6.13. Згідно зі звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-12-20-001525-a від 28.12.2021, замовником газового палива (природного газу) на 19,4 тис. м. куб. являлось ДПС у Закарпатській області. Ціна пропозицій учасника після закінчення аукціону складає - 326 814,94 грн. Учасник, з яким укладено договір про закупівлю - ТОВ "Нафтогаз України".
6.14. ТОВ "Нафтогаз України" інформувало ДПС у Закарпатській області, що договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Такий договір не потребує двостроннього підписання. Таким чином, укладений між сторонами публічний договір приєднання є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 174 - 175 ГК України.
6.15. Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-11-09-009114-в від 01.12.2021, замовником газового палива (природного газу) на 202,59 тис. м. куб. являлось ДПС у Закарпатській області. Ціна пропозицій учасника після закінчення аукціону складала - 3 353 674,86 грн. з ПДВ. Учасник, з яким укладено договір про закупівлю - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
6.16. Між відповідачем та третьою особою укладений договір №06-1372/21-БО-Т від 01.12.2021 року.
6.16.1. Згідно з письмовими поясненнями третьої особи даний договір набирає чинності з дати його укладання. Відповідно до умов пункту 3.2 договору постачальником здійснюється постачання природного газу виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС. Споживача зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання з 25.12.2021. Постачання природного газу ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" споживачу за договором від 01.12.2021 здійснювалося з 25.12.2021 включно. Загальний обсяг природного газу, використаний зареєстрованими об`єктами споживача у грудні 2021 року з ресурсів товариства, а саме з 25.12.2021 по 31.12.2021 включно, складає 9 085,60 куб. м., про що було складено та направлено споживачу для підписання відповідний акт приймання передачі.
6.17. Відповідач 12.05.2022 направляв позивачу лист, яким проінформував, що постачальником природного газу для ДПС у Закарпатській області починаючи з 01.12.2021 і до 31.12.2022 є ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
6.18. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, ухвалюючи судове рішення, виходив з такого:
- за період з 02.12.2021 по 24.12.2021 відповідач був закріплений за постачальником "останньої надії" - ТОВ "Нафтогаз України" і за цей період спожив природний газ в обсязі 27 640,85 м. куб, що підтверджується матеріалами справи;
- позивачем виконані в повному обсязі взяті на себе зобов`язання відповідно до Договору, у строк та порядок, передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі;
- у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 1 618 569,55 грн;
- здійснивши арифметичний перерахунок заявлених сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки проведені вірно та відповідають вимогам чинного законодавства;
- загальна сума штрафних санкцій у цій справі, ураховуючи спірні правовідносини, у є надмірною. Накладення і стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені у повному розмірі вірогідно є обтяжливим для нього;
- судом враховано, що позивач застосовує своє право на стягнення з відповідача відсотки річні та інфляційні втрати; при цьому, позивач у своїй позовній заяві не навів доказів щодо того, що внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов`язання постачальнику завдано збитків або, що розмір завданих йому збитків перевищує розмір нарахованих штрафів згідно з умовами Договору;
- судом враховано і те, що відповідач частково погасив свою заборгованість перед позивачем в рахунок своєї заборгованості перед позивачем, а кредитор тривалий час (строк) не звертався за захистом свого порушеного права;
- поточна неплатоспроможність та війна є об`єктивними причинами, які цілком імовірно будуть перешкоджати в майбутньому відповідачеві виконати свої грошові зобов`язання;
- враховуючи економічні і правові інтереси сторін у швидкому виконанні рішення і збереженні платоспроможності сторін як гарантії виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо необхідності зменшення розміру належної до сплати пені (до 10 000,00 грн), що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, і є засобом недопущення використання штрафу ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
7.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 для розгляду касаційної скарги ТОВ "Нафтогаз України" у справі №907/583/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2023 відкрито касаційне провадження у справі №907/583/22 за касаційною скаргою ТОВ "Нафтогаз України" на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2023 для розгляду касаційної скарги ДПС у Закарпатській області у справі №907/583/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.
7.4. Ухвалою Верховного Суду від 18.08.2023 відкрито касаційне провадження у справі №907/583/22 за касаційною скаргою ДПС у Закарпатській області на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України. Вирішено здійснювати спільний розгляд касаційних скарг у справі.
7.5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 для розгляду касаційних скарг у справі №907/583/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакової І.В., Колос І. Б.
7.6. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2023 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі №907/583/22.
7.7. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.8. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. З огляду на наведене у Розділі 4 цієї Постанови, Верховний Суд відзначає таке.
8.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. При цьому самими скаржниками у касаційних скаргах з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава(ви), вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1 (щодо скаржника 1) та 3 (щодо скаржника 2) частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самими скаржниками), покладаються на скаржників.
8.4 Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.5. Щодо доводів касаційної скарги ТОВ "Нафтогаз України".
8.6. ТОВ "Нафтогаз України", посилаючись, зокрема на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано висновків щодо застосування норми права (статтей 551 ЦК України та 233 ГК України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/14, від 04.02.2020 у справі №918/116/19 та від 14.07.2021 у справі №916/878/20.
8.7. Касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.8. Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.9. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.10. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.10.1. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.10.2. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.10.3. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.11. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.12. Так, у постанові від 04.05.2018 у справі №908/1453/14 (на яку вказує скаржник) Верховний Суд відзначив таке:
"У вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін, що і було здійснено судами в даній справі.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно з ст. 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).
Згідно приписів ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності.
З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції, врахувавши фінансовий стан позивача та відповідача, дійшов обґрунтованого висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що в даному випадку суд не може надати перевагу відповідачу, враховує, зокрема, наявність заборгованості позивача по заробітній платі та податковий борг.
Отже, з`ясувавши всі обставини справи та взявши до уваги майновий стан обох сторін, суди попередніх судових інстанцій дійшли правомірного висновку, що в даному випадку відсутні підстави для зменшення розміру пені".
8.13. Тобто, зі змісту постанови Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/14 вбачається, що господарські суди у вказаній справі дійшли висновку про те, що, з огляду на наявність заборгованості позивача по заробітній платі та його податковий борг, вони не можуть зменшити неустойку в інтересах відповідача.
8.13.1. Натомість, у справі, що розглядається, відповідач не надав до місцевого господарського суду жодного доказу на підтвердження своїх тверджень про наявність ускладнень в його господарській діяльності і понесення ним збитків, зумовлених несвоєчасним виконання відповідачем умов договору, які свідчили б про погіршення його фінансового стану. Відтак, фактичні обставини даної справи та справи №908/1453/14, на яку посилається скаржник, не є подібними, ураховуючи критерії подібності, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, хоча і ухвалені за схожого правового регулювання.
8.13.2. Колегія суддів відзначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що у силу положень статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8.14. У постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19 (на яку покликається скаржник) Верховний Суд відзначив таке: